ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 р. Справа № 13275/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді – Заверухи О.Б.,

суддів – Богаченка С.І., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання – Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 січня 2010 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 2 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати протиправною відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах та зобов’язати провести перерахунок та виплатити її у встановленому порядку з 19 травня 2006 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що відповідачем неправомірно відмовлено в призначенні йому пільгової пенсії, оскільки відповідачем порушено вимоги Угоди між Урядом України та Російської Федерації від 14 січня 1993 року згідно якої трудовий стаж, який обчислюється у пільговому порядку і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв’язку з трудовою діяльністю на територіях обох сторін, взаємно визнається Сторонами.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 2 вересня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Міжгірського районного управління Пенсійного фонду України у призначенні пенсії на користь ОСОБА_1. Зобов»язано Міжгірське районне управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з моменту виникнення такого права на цю пенсію та провести виплату пенсії у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області подало до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області залишено без задоволення, а постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 2 вересня 2008 року без змін.

3 липня 2009 року управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області звернулось до Міжгірського районного суду Закарпатської області з заявою про перегляд постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 2 вересня 2008 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 не сплачував з отримуваної заробітної плати внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації до 31.12.2006 року. Дана обставина, на думку відповідача є істотною і такою, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції відповідачу відома не була.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 січня 2010 року заяву управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 2 вересня 2008 року залишено без задоволення.

Вказана ухвала мотивована тим, що факт праці і її пільговий характер сторонами не оспорюється, відповідно до угоди «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Росії, які працюють за межами кордонів своїх держав» від 12.08.1993 року між урядом України та урядом Російської Федерації трудовий стаж обчислюється по законах тієї держави, де працює особа, а призначається пенсія по законах тієї держави, де особа проживає. Оскільки пільговий стаж ОСОБА_1 обчислено відповідно до законів Російської Федерації, відповідач немає права піддавати під сумнів дані про трудовий стаж позивача.

Не погодившись з цією ухвалою управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області подало до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування мотивів апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що судом першої інстанції при винесенні судового рішення не враховано того, що право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Особи, які беруть участь у розгляді справи в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст. 245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

В обґрунтування мотивів своєї заяви Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі вказує на те, що ОСОБА_1 не сплачував з отримуваної заробітної плати внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації до 31.12.2006 року. Дана обставина, на думку відповідача є істотною і такою, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції відповідачу відома не була.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки № 123 від 01.06.2009 року, позивач отримував заробіток в ООО «Управління по ремонту і обслуговуванню нафтопромислового обладнання», виплати до органів пенсійного фонду не проводились до 31.12.2006 року, оскільки робота проводилась по ліцензії.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є те, що вони об’єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, а також те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вказана заявником підстава для перегляду постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 2 вересня 2008 року за нововиявленими обставинами, не є нововиявленою в розумінні ст. 245 КАС України, оскільки вона об’єктивно існувала на момент вирішення справи, заявник міг та мав реальну можливість знати про неї за умови добросовісного ставлення до справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254, ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 січня 2010 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 2 вересня 2008 року у справі № 8-а-1/10 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

08.10.2010 року