ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 р. Справа № 78097/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді – Заверухи О.Б.,
суддів – Багрія В.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання – Ільницькій Т.В.,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 22 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій щодо зміни індивідуального коефіцієнта заробітної плати та відмову у відновленні такого коефіцієнта неправомірними та зобов’язання поновити такий коефіцієнт.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй як пенсіонеру, який працював у забрудненій радіонуклідами зоні, згідно ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796 - ХІІ передбачалась пільга, при якій найвищу середню заробітну плату дозволялось визначати не за 24 місяці а за 12 місяців. Дана пільга суттєво вплинула на величину її індивідуального коефіцієнту заробітної плати, який був встановлений управлінням Пенсійного фонду України в Любешівському районі в січні 2004 року на основі довідки про найвищий заробіток з 01.01.1993 року по 31.12.1993 року за величиною 2,81752. В січні 2006 року вона зверталась до відповідача про проведення перерахунку пенсії з врахуванням стажу за 2 роки як працюючому пенсіонеру, при цьому в своїй заяві не вказувала на порядок проведення такого перерахунку: з врахуванням стажу чи з врахуванням стажу і заробітку. 18.01.2008 року вона отримала з УПФУ в Любешівському районі повідомлення в якому зазначалося, що індивідуальний коефіцієнт її заробітної плати знизився до 1,75981. Вона зверталася до відповідача з вимогою відновити коефіцієнт, однак їй було відмовлено. Просить такі дії відповідача визнати неправомірними та зобов'язати поновити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,81752, визначений у 2004 році, здійснити перерахунок пенсії з врахуванням вказаного коефіцієнта з 01.02.2006 року і в подальшому проводити нарахування пенсії виходячи з індивідуального коефіцієнта 2,81752.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 22 червня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо зміни ОСОБА_1 індивідуального коефіцієнта заробітної плати, з якого нараховувалась пенсія, з 2,81752 на 1,75981 та відмову Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області у відновленні коефіцієнта заробітної плати 2,81752 при нарахуванні пенсії неправомірними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області поновити ОСОБА_1 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,81752 та здійснити перерахунок пенсії виходячи з цього коефіцієнта з 1 лютого 2006 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2008 року відповідно до вимог ст. 56 ч.2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж - 15 років. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказана постанова мотивована тим, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу у січні 2006 року відповідач порушив вимоги Закону, які передбачають врахування бажання та вибору пенсіонера на порядок здійснення перерахунку пенсії, внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача з 2,81752 на 1,75981, який є суттєвим при визначенні розміру пенсії. З поданого позивачем порівняльного розрахунку пенсії стверджується, що позивач з січня 2008 року недоотримує пенсію в значній для неї сумі. Крім цього, на момент призначення пенсії ОСОБА_1 відповідачем неправомірно було встановлено доплату до пенсії за понаднормативний стаж 20 років, оскільки таку доплату слід було встановити за понаднормативний стаж 15 років. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимога позивача про зобов’язання УПФУ в Любешівському районі провести з 01.01.2008 року перерахунок пенсії із збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж -15 років підлягає до задоволення. Позовна вимога ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача в подальшому проводити нарахування пенсії виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,81752 до задоволення не підлягає, оскільки статтею 104 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує на те, що на підставі поданої заяви від 23.01.2006 року та даних системи персоніфікованого обліку, відповідачем було проаналізовано подані документи і проведено згідно них перерахунок пенсії. У заяві позивач не зазначив який вид пенсії необхідно провести, проте одночасно з нею надав довідку з місця роботи, дані системи персоніфікованого обліку не за два роки, які як стверджує бажав додати, а за весь період, починаючи з 01.07.2000 року по 31.12.2005 року та довідку про заробіток за 60 місяців до 01.01.2007 року. Крім цього, зазначає, що позивач пропустила річний строк звернення до суду і не навела поважних причин пропуску строку. Також зазначає, що саме після набуття 20 років страхового стажу позивачу до розміру призначеної пенсії додатково ддораховується 1 % за кожний наступний рік страхового стажу понад встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України № 1058.
Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію по віку з 02.02.2001 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали вналсдіок Чорнобильської катастрофи», оскільки вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи і набула пенсійного віку, що підтверджується пенсійним посвідченням АВ №023999, посвідченням потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС серії Б №016632.
В зв'язку з набранням чинності Законом №1058-IV відповідно до вимог ст.ст. 27, 40, 43 цього Закону та відповідно до поданої заяви з січня 2004 року позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст. 57 Закону України № 796 - ХІІ, а саме: за її бажанням для обчислення пенсії середньомісячний середній заробіток було визначено за 12 місяців роботи на території радіоактивного забруднення та визначено індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 2,81752. Дана обставина підтверджується позивачем, матеріалами пенсійної справи та не оспорюється відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону № 1058 - ІУ (в редакції від 23.12.2004 року) у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок проводиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 після призначення пенсії у 2001 році та після проведення її перерахунку у 2004 році, продовжувала працювати, а тому у 2006 році набула право на наступний перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу.
13 січня 2006 року позивач звернулася до УПФУ в Любешівському районі і в заяві вказувала мету звернення - проведення перерахунку. На бланку заяви про бажання проведення перерахунку з врахуванням як страхового стажу, так і заробітної плати не висловлювала.
На основі даної заяви УПФУ у Любешівському районі було видано розпорядження 126134 від 23.01.2006 року про перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2006 року.
Судом першої інстанції також встановлено, що після звернення позивача із заявою від 13.01.2006 року при проведенні перерахунку пенсії було змінено порядок її нарахування, а саме, перерахунок пенсії проводився не із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, а з урахуванням заробітку за 1990 р., 1993-1997 p.p., та даних системи персоніфікованого обліку, внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 2,81752 на 1,75981.
Частина 1 ст. 40 Закону України № 1058 - ІУ та ч. 2 ст. 57 Закону України № 796 - ХІІ гарантують пенсіонеру врахування його бажання та вибору на визначення періоду заробітної плати для обчислення пенсії.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу у січні 2006 року відповідач порушив вимоги Закону України № 1058 - ІУ та ч. 2 ст. 57 Закону України № 796 - ХІІ, які передбачають врахування бажання та вибору пенсіонера на порядок здійснення перерахунку пенсії, внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача з 2,81752 на 1,75981, який є суттєвим при визначенні розміру пенсії.
Посилання управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі на те, що з 01.02.2006 року позивачу було проведено перерахунок пенсії і проведення даного перерахунку було здійснено відповідно до ст. 40 Закону № 1058 - ІУ з врахуванням вимог ст. 57 Закону № 796 – ХІІ, яка передбачає, що обчислення середньомісячного заробітку для пенсії проводиться відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився, не заслуговує на увагу суду, оскільки статтями 27, 40, 42, 43 Закону № 1058 - ІУ та частини 2 статті 57 Закону № 796 - ХІІ передбачено право особи, яка звернулась за пенсією на вибір періоду, з якого визначається заробіток для обчислення пенсії, позивач такий вибір зробила у січні 2004 року, а УПФУ в Любешівському районі, змінивши порядок та умови нарахування пенсії, провело ці зміни всупереч бажанню та вибору пенсіонера, про такі зміни не повідомило, хоча зобов'язане було це зробити, а тому суд першої інстанції прийшов вірного висновку про те, що такі дії відповідача, які призвели до зміни індивідуального коефіцієнта заробітної плати позивача, слід визнати неправомірними та зобов'язати відповідача поновити коефіцієнт та провести відповідний перерахунок пенсії з врахуванням коефіцієнту, який був визначений у січні 2004 року.
Судом першої інстанції також встановлено, що позивачу з моменту призначення пенсії проводиться доплата до пенсії за понаднормативний стаж 20 років. Дана обставина не заперечується представником відповідача та підтверджується наведеним у відмові відповідача розрахунком розміру пенсії.
Відповідно до ст. 55 Закону № 796 – ХІІ (в редакції від 01.07.1992 року), чинної на момент призначення позивачу пенсії за віком, призначення та виплата пенсій потерпілим від
Чорнобильської катастрофи провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і цього Закону.
Частиною 2 статті 57 Закону № 796 - ХІІ визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N-1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Отже, на момент призначення пенсії ОСОБА_1 відповідачем неправомірно було встановлено доплату до пенсії за понаднормативний стаж 20 років, оскільки таку доплату слід було встановити за понаднормативний стаж 15 років.
В той же час, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, а відтак, при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2008 року позивач отримала повідомлення від відповідача з якого дізналася про зміну свого індивідуального коефіцієнта заробітної плати, проте, з позовом до суду звернулась лише 18.05.2009 року. Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач не навела.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме: в частині визнання дій управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області щодо зміни ОСОБА_1 індивідуального коефіцієнта заробітної плати, з якого нараховувалась пенсія з 2,81752 на 1,75981 та відмову управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області у відновленні коефіцієнта заробітної плати 2,81752 при нарахуванні пенсії неправомірними; зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області поновити ОСОБА_1 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,81752 та здійснити перерахунок пенсії виходячи з цього коефіцієнта з 18 травня 2008 року; зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 18 травня 2008 року відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж – 15 років.
У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,81752 та здійснити перерахунок пенсії виходячи з цього коефіцієнта за період з 01.01.2006 року по 17 травня 2008 року, а також щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 17 травня 2008 року відповідно до вимог ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж – 15 років слід відмовити у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача в подальшому проводити нарахування пенсії виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,81752, оскільки статтею 104 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.
Керуючись ст.ст. ч. 3, 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області задовольнити частково.
Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 22 червня 2009 року у справі № 2-а-819/09 скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позову.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області щодо зміни ОСОБА_1 індивідуального коефіцієнта заробітної плати, з якого нараховувалась пенсія з 2,81752 на 1,75981 та відмову управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області у відновленні коефіцієнта заробітної плати 2,81752 при нарахуванні пенсії неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області поновити ОСОБА_1 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,81752 та здійснити перерахунок пенсії виходячи з цього коефіцієнта з 18 травня 2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 18 травня 2008 року відповідно до вимог ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж – 15 років.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але згідно вимог Закону України №1691-VI від 18.02.2010 року може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України в порядку цивільного судочинства протягом двох місяців з дня набрання постановою законної сили.