ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 р. Справа № 21665/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді – Заверухи О.Б.,
суддів – Багрія В.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання – Ільницькій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, начальника Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, начальника Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області в якому просила поновити її на посаді головного спеціаліста відділу з виплати пенсій управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що наказом начальника управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області № 21-0 від 24 листопада 2009 року її було звільнено з посади головного спеціаліста відділу з виплати пенсій управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області у зв’язку із скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Вважає звільнення незаконним, оскільки наказ № 15-0 від 24 вересня 2009 року «Про наступне звільнення ОСОБА_1С.» викладений в редакції: про наступне звільнення і скорочення штату працівників. В повідомленні № 4276/10 від 24 вересня 2009 року її попереджають про наступне звільнення у зв’язку з ліквідацією посади головного спеціаліста відділу з виплати пенсій, а наказ № 21-о від 24.11.2009 року «Про звільнення ОСОБА_1С.» викладений в редакції: звільнити ОСОБА_1 головного спеціаліста з виплати пенсій 25 листопада 2009 року у зв’язку зі скороченням штату згідно п. ст. 40 КЗпП України та подальшим виходом на пенсію. Також зазначає про те, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» заборонено звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку. Крім цього, вказує на те, що при її звільненні порушено ст. 42 КЗпП України, оскільки вона має переваги перед іншими головними спеціалістами як у відділі з виплати пенсій, так і в цілому по управлінні, оскільки є працівники без вищої освіти, ті, які мають менший безперервний стаж роботи, вона має більший досвід трудової діяльності, належить до четвертої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їй не було запропоновано іншої роботи в управлінні Пенсійного фонду України в Чортківському районі.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що посада головного спеціаліста з виплати пенсій, яку обіймала позивач скорочена згідно наказу начальника управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі № 85 від 24 вересня 2009 року, відповідачем дотримано всіх вимог щодо скорочення штатної посади, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста з виплати пенсій згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України відбулось відповідно до вимог законодавства і підстав для її поновлення немає. Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на те, що при вирішенні питання про її звільнення з посади у зв’язку із скороченням штату вона мала переважне право на залишення на роботі, у зв’язку з більшим стажем роботи та вищою кваліфікацією, оскільки позивачкою не представлено, а судом не здобуто в підтвердження такого факту жодних доказів.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції неповністю дослідив докази і не правильно встановив обставини справи про її переважне право на залишення на роботі, що свідчить про порушення вимог ст. 42 КЗпП України. Крім цього, суд першої інстанції керувався тим фактом, що вона одержувала пенсію державного службовця і не мала неповнолітніх осіб на утриманні, однак, з такими умовами в управлінні на день її звільнення рахувалося 3 особи, а 2 з них досягли граничного віку на державній службі раніше, ніж вона і не мали вищої освіти. Крім цього, не враховано вимоги ст. 11 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», яка забороняє звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, в обґрунтування її мотивів покликалася на обставини, які в ній викладені, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просила залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 139 від 08.09.2009 року затверджено граничну чисельність працівників управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі в кількості 53 штатних одиниць та зобов’язано начальника управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі привести у відповідність штатний розпис Управління на 2009 рік та подати його на затвердження у Головне управління до 15 вересня 2009 року (а.с. 7).
Наказом управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі № 85 від 24.09.2009 року, введено в дію новий штатний розпис з 24 вересня 2009 року з граничною чисельністю 53 штатних одиниці. Згідно структури управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі, затверджено чисельність працівників у відділі виплати пенсій в кількості 10 штатних одиниць (а.с. 10).
24 вересня 2009 року начальником управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі прийнято наказ № 15-0 «Про наступне звільнення ОСОБА_1С.» згідно якого попереджено ОСОБА_1 – головного спеціаліста відділу з виплати пенсій про наступне звільнення у зв’язку із скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Зберегти за ОСОБА_1 попередні умови оплати праці відповідно до окладу, рангу, надбавок та інше головного спеціаліста з виплати пенсій до закінчення 2-х місячного терміну попередження (до 24 листопада 2009 року включно) (а.с. 5).
24 вересня 2009 року позивача повідомлено про наступне звільнення у звязку з ліквідацією посади головного спеціаліста з виплати пенсій згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з 24 листопада 2009 року (а.с. 6).
Наказом начальника управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі № 21-0 від 24 листопада 2009 року звільнено ОСОБА_1 – головного спеціаліста відділу з виплати пенсій 25 листопада 2009 року у звязку зі скороченням штату згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України та подальшим виходом на пенсію (а.с. 14).
Із врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що посада головного спеціаліста з виплати пенсій, яку обіймала позивач скорочена, відповідачем дотримано всіх вимог щодо скорочення штатної посади, а тому звільнення позивача відбулось відповідно до вимог законодавства.
Проте, колегія суддів з обґрунтованістю такого висновку погодитись не може, вважає, що суд першої інстанції неповністю зясував обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 6 листопада 1992 року роз’яснив судам, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 139 від 08.09.2009 року затверджено граничну чисельність працівників управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі в кількості 53 штатних одиниць та зобов’язано начальника управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі привести у відповідність штатний розпис Управління на 2009 рік та подати його на затвердження у Головне управління до 15 вересня 2009 року.
Наказом управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі № 85 від 24.09.2009 року, введено в дію новий штатний розпис з 24 вересня 2009 року з граничною чисельністю 53 штатних одиниці. Згідно структури управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі на 2009 рік, у відділі з виплати пенсій затверджено 10 штатних посад.
24 вересня 2009 року начальником управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі прийнято наказ № 15-0 «Про наступне звільнення ОСОБА_1С.» згідно якого попереджено ОСОБА_1 – головного спеціаліста відділу з виплати пенсій про наступне звільнення у зв’язку із скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
24 вересня 2009 року позивача повідомлено про наступне звільнення у звязку з ліквідацією посади головного спеціаліста з виплати пенсій згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з 24 листопада 2009 року.
Наказом начальника управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі № 21-0 від 24 листопада 2009 року звільнено ОСОБА_1 – головного спеціаліста відділу з виплати пенсій 25 листопада 2009 року у звязку зі скороченням штату згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України та подальшим виходом на пенсію.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що в управлінні Пенсійного фонду України в Чортківському районі відбулося скорочення чисельності штату працівників внаслідок введення в дію нового штатного розпису, у відділі з виплати пенсій затверджено 10 штатних посад, замість 11 згідно попереднього штатного розпису, а позивача було попереджено за 2 місяці про наступне вивільнення.
В той же час, приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції не виконав вимог ст. 42 КЗпП України та не зясував чи користувалася позивач переважним правом на залишення на роботі.
У зв’язку з цим, колегія зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
В процесі апеляційного розгляду встановлено та підтверджено доказами наданими відповідачем на вимогу апеляційного суду, що дійсно серед 9 головних спеціалістів, які працювали у відділі з виплати пенсій (згідно попереднього штатного розпису), ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 маючи базову вищу освіту були залишені на своїх посадах після скорочення чисельності штату працівників, в той час як позивач має повну вищу освіту.
Також встановлено, що серед 9 головних спеціалістів (згідно попереднього штатного розпису) позивач має найбільший загальний трудовий стаж – 36 років 1 місяць та найбільший стаж державної служби – 17 років 9 місяців. Стаж роботи позивача в органах ПФУ становить 7 років 5 місяців, в той час як у головного спеціаліста ОСОБА_5 стаж державної служби та в органах ПФУ складає всього 3 місяці, а у головного спеціаліста ОСОБА_6 стаж державної служби та стаж в органах ПФУ становить 1 рік 5 місяців. Проте, після скорочення штату працівників вони були залишені на посадах головних спеціалістів цього відділу.
Стосовно продуктивності праці, то з наданих відповідачем доказів вбачається, що позивач обслуговує 2219 пенсійних справ на дільниці, в той час як головний спеціаліст ОСОБА_7 - 2162, ОСОБА_5 – 2172.
Стосовно характеризуючих даних позивача, то встановлено, що до неї застосовувались заохочення та не застосовувались дисциплінарні стягнення, в той час як головні спеціалісти ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 жодного разу не заохочувались.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що звільнення позивача відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів вважає, що наказом начальника управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі № 21-0 від 24 листопада 2009 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу з виплати пенсій з 25 листопада 2009 року у зв’язку зі скороченням штату згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України були порушені права позивача, а відтак він підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді головного спеціаліста управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області з дня незаконного звільнення – з 24 листопада 2009 року.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції неповністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, мало місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова скасуванню.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254, п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2010 року у справі № 2а-4105/09 скасувати та прийняти нову якою позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, начальника Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про поновлення на роботі задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати наказ начальника управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області № 21-0 від 24 листопада 2009 року «Про звільнення ОСОБА_1С.».
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста з виплати пенсій управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області з дня її незаконного звільнення – з 24 листопада 2009 року.
В частині поновлення на посаді допустити постанову до негайного виконання.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: В.М. Багрій
ОСОБА_8
Повний текст ухвали виготовлений
та підписаний 09.07.2010 року