ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 р. Справа № 14876/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача – ОСОБА_1,
суддів – Багрія В.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання – Балич-Шапальчук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агас» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
27 жовтня 2009 року ТзОВ «Агас» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 02 жовтня 2009 року №0003482301/0/7532. В обгрунтування позовних вимог посилалось на те, що TзOB «Агас» не допустило порушення приписів п.п.7.4.1 п.7.4. пп. 7.5.1 п.7.5 пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та не допустило завищення податкового кредиту за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року в сумі 1996667,00 грн., оскільки підставою для включення до складу податкового кредиту є податкова накладна. Як зазначено в акті перевірки, перевіряючі встановили наявність податкових накладних, суми по яких TзOB «Агас» включило до складу податкового кредиту. Включення до податкового кредиту вказаної суми відбулося, не в період отримання товару, а коли податкові накладні поставщиком надано на підприємство, що не суперечить вимогам діючого законодавства.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агас» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю. Постановлено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 02 жовтня 2009 року №0003428301/0/7532.
Не погодившись із постановою її оскаржила Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому, вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції виносячи рішення не врахував того, що розрахунки між TзOB «Агас» та ПП «Гудвіл» проведено шляхом перерахування попередньої оплати, відповідно платіжних доручень: на суму 4980000 грн. від 18 січня 2007 року, на суму 400000 грн. від 19 лютого 2007 року, на суму 100000 грн. від 21 лютого 2007 року на суму 2500000 грн., від 21 лютого 2007 року на суму 2500000 грн. від 26 лютого 2007 року, на суму 7000000 грн. від 26 лютого 2007 року на суму 832646,80 грн. від 28 лютого 2007 року. Вказує, що для TзOB «Агас», і для TOB «Гудвіл» в період перерахування і отримання коштів виникає право на формування податкового кредиту та обов’язок відобразити (сплатити) податкові зобов'язання в період отримання коштів відповідно.
В період перерахування коштів, тобто в період виникнення першої події, позивач по справі не скористався своїм правом на формування податкового кредиту по придбаному майну, податковий кредит по першій події не формувався. Як наслідок, під час перевірки за період діяльності підприємства з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року, не було необхідності підтверджувати податковий кредит, адже позивач по справі не скористався своїм правом на його формування за першою подією. Позивач по справі не скористався своїм правом вимоги податкової накладної для формування та підтвердження податкового кредиту по зазначених операціях придбання до початку перевірки за період його господарської діяльності з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року.
Як наслідок, за результатами планової виїзної перевірки за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому вказано порушення порядку формування податкового кредиту позивачем по справі, а саме - формування податкового кредиту за другою подією, в той час як чинне законодавство надає право на формування податкового кредиту виключно за першої із подій, яка сталась раніше: або перерахування коштів, або отримання податкової накладної. У випадку невиконання п. 7.2.3 Закону продавцем, тобто ненадання податкової накладної покупцю, покупець має право додати до податкової декларації знову ж таки за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Вказує, що доказів звернення до податкового органу із скаргою позивачем по справі надано під час перевірки не було, як і не було її надано під час розгляду справи судом першої інстанції.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Виносячи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до плану перевірки та направлень на перевірку від 25 серпня 2009 року №001668 та від 08 вересня 2009 року №001701 проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Агас» за результатом якої було складено акт про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року від 22 вересня 2009 року №9308/23-4/32877833 яким встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року із змінами та доповненнями. На підставі вказаного акту перевірки начальником Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому винесено податкове повідомлення-рішення №0003482301/0/7532 від 02 жовтня 2009 року яким донараховано податкове зобов’язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) ТзОВ «Агас» на суму 282555,00грн. за основним платежем, та на суму 141278,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, усього на загальну суму 423833,00 грн.
Судом було встановлено, що ТзОВ «Агас», на підставі договору купівлі - продажу № 647 від 23 січня 2007 року та договору купівлі - продажу №1791 від 01 березня 2007 року придбано нерухоме майно на суму відповідно 4980000,00грн. та 13332646,80грн. у ПП фірми «Гудвіл» яке відповідно до актів прийому - передачі було передано 23 січня 2007 року та 01 березня 2007 року ТзОВ «Агас».
Розрахунки між TзOB «Агас» та ПП «Гудвіл» проведено шляхом перерахування попередньої оплати, відповідно платіжних доручень: на суму 4980000 грн. від 18 січня 2007 року, на суму 400000 грн. від 19 лютого 2007 року, на суму 100000 грн. від 21 лютого 2007 року на суму 2500000 грн., від 21 лютого 2007 року на суму 2500000 грн. від 26 лютого 2007 року, на суму 7000000 грн. від 26 лютого 2007 року на суму 832646,80 грн. від 28 лютого 2007 року. Що підтверджується актами перевірки.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Визначення платників податку на додану вартість, об'єкта, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, а також особливостей оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядку обліку, звітування та внесення податку до бюджету закріплено Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР.
Підпункт 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про продаток на додану вартість» № 168/97-ВР визначає, що об'єктом оподаткування з прибутку на додану вартість, зокрема є: операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 Закону України «Про продаток на додану вартість» № 168/97-ВР).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо хибності тверджень відповідача про те, що якщо позивач не скористався своїм правом на формування податкового кредиту по придбанню майна, не сформував його по першій події, в період перерахування та отримання коштів, то він втратив право на його формування взагалі, оскільки відповідно до згідно п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У відповідності до пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР. Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Із матеріалів справи вбачається отримання податкових накладних 04 травня 2008 року, що позивач підтвердив також і реєстром отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Агас» (а.с.79-84). Встановлено, що позивач отримав податкові накладні по першій події в яких були відсутні підпис та не зазначено юридичної адреси покупця. Вказані податкові накладні позивач повернув продавцю та на їх місце, отримав від продавця податкові накладні лише 04 травня 2008 року, які, на його вимогу, були оформлені відповідно до законодавства. Тому тільки в травні 2008 року в нього появилась підстава сформувати податковий кредит.
Колегія суддів погоджується з тим, що позивачем дотримано вимоги п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» де зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про продаток на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимагається , що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п.2.4 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.7. Положення - первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.
А тому, колегія суддів вважає, що позивачем доведено підставність формування податкового кредиту не в податковому періоді в якому відбулося отримання товару та перерахування коштів, а в податковому періоді в якому він отримав належним чином оформлені податкові накладні.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Агас» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 жовтня 2009 року №0003482301/0/7532.
Також, слід зазначити, як вбачається із матеріалів справи, з податкового повідомлення-рішення від 02 жовтня 2009 року №0003482301/0/7532 (а.с.6) судом першої інстанції в резолютивній частині рішення було допущено описку вказавши «повідомлення-рішення від 02 жовтня 2009 року №0003428301/0/7532».
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ч.4 ст.196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому – залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року у справі № 2а-9238/09 - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський
Повний текст виготовлений 17 грудня 2010 року.