ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 р. Справа № 21643/10/9104
18 листопада 2010 року № 21643/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,
при секретарі судового засідання Куземському В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пантеон-груп» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пантеон-груп» до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання перевірки протиправною, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні місяці 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про наступне.
Позивач вказує, що право податкового органу на проведення перевірки було ним реалізовано з порушенням підстав і порядку, встановлених законом і тому висновки податківців щодо наслідків такої перевірки незаконні.
Податкова інспекція зазначає, що проведеною перевіркою 29 жовтня 2009 року господарської одиниці АЗС №33, що належить ТОВ «Пантеон-груп» щодо контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявність торгових патентів і ліцензій встановлено порушення Позивачем п.9,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме – не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскального звітного чеку за 13.10.2009 року та незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (за звітом 7076,03 гривень, а на місці проведення розрахунків – 11 065,15 гривень). Невідповідність склала 3989,12 гривень.
У запереченні на позов Тернопільська ОДПІ вказує, що п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено відповідальність у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку в розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів (340,00) гривень, а ст..22 даного Закону передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО застосовується штрафна санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що дії податкового органу щодо проведення перевірки, оформлення матеріалів перевірки та винесення рішень про накладення фінансових санкцій є обґрунтованими, правомірними і базуються на відповідних законодавчих актах, зокрема, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку. Апелянт, зокрема, вказує, що постанова суду першої інстанції містить суперечливі висновки щодо обставини, яку суд вважає встановленою (щодо залишку готівки на місці проведення розрахунків).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти, в обов’язковому порядку застосовується реєстратор розрахункових операцій.
З матеріалів справи вбачається, що вилучення готівки в сумі 4000 гривень оператором АЗС ОСОБА_1 відбулося 29 жовтня 2009 року о 9 годині 57 хвилин. В суді першої інстанції ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні, що 4000 гривень є частиною вирученої готівки, отриманої з 24 години до 10 години ранку 29 жовтня 2009 року, які перед появою працівників податкової він вилучив з касового апарату для того, щоб їх підрахувати, описати купюри певної вартості, а потім мав намір помістити їх у сейф. З акту ДПІ вбачається, що перевірку позивача проводили 29.10.2009 року об 11 годині 41 хвилина.
Колегія суддів констатує, що сума службової видачі 4000 гривень та сума виявленої невідповідності готівкових коштів – 3989, 12 гривень не відповідають одна одній, а на момент проведення перевірки, книга обліку розрахункових операцій не містить відомостей про службові видачі готівки у відповідний день, про що перевіряючим зроблено відповідний запис у цій книзі.
Колегія суддів погоджується з порушення податкового законодавства з боку позивача по незабезпеченню щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскального звітного чеку за 13-14 жовтня 2009 року.
Суд першої інстанції підставно дав критичну оцінку показанням ОСОБА_1 про відсутність електроенергії, оскільки відповідно до абз.4 п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок» використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО передбачає, здійснення записів за обліком розрахункових операцій у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії.
З питання правомірності проведення перевірки суд першої інстанції зайняв правильну правову позицію, так як перевірка була проведена відповідно до направлень, виданих згідно затвердженого плану, витяг з якого знаходиться у матеріалах справи.
Тому колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскільки вважає, що апеляційні вимоги є неаргументованими.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пантеон-груп» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року по справі № 2а-189/10/1970– без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.О. Яворський
Судді І.М. Обрізко
ОСОБА_2
Повний текст
виготовлено та підписано
23.11.2010 р.