ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 р. Справа № 38383/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Заверухи О.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену разову щорічну грошову допомогу дружині загиблого (померлого) ветерана війни,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 05.05.2009 року звернулася в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області в якому просить нарахувати та виплатити недоплачену разову щорічну грошову допомогу дружині загиблого (померлого) ветерана війни за 2007-2008 роки.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 червня 2009 року позов задоволено. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області виплатити позивачу недоплачену разову щорічну грошову допомогу як дружині загиблого (померлого) ветерана війни за 2007-2008 роки в розмірі 4 115,00 гривень.
Прийняте судом першої інстанції рішення мотивоване тим, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання до 5-го травня щорічної разової грошової допомоги у визначених розмірах, такі вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право в межах стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2007-2008 роки.
Покликається на те, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення п.13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.21 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» відповідно, якими встановлено зменшений розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, а тому виплата допомоги у 2007-2008 роках повинна здійснюватись у розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 червня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.95 Конституції України) та щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів. Головним розпорядником коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є Міністерство праці та соціального захисту населення України.
Згідно ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетному кодексу України і закону про Державний бюджет України. Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлені абсолютні розміри виплат щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня. Таким чином грошова допомога виплачена у розмірах визначених Державним бюджетом України, а зобов’язання державних органів щодо виплати такої є виконаними в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дружиною загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджено копією посвідчення наявного в матеріалах справи.
Як вбачається з копій довідки /а.с.9/ позивачу у 2007-2008 роках було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі встановленому законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня, оскільки, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2007-2008 роки, розмір такої виплати був встановлений законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, що додатково, поряд з нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» регулював відносини з виплати зазначеної допомоги і такі норми на час виплати не були ні відмінені, ні визнані неконституційними.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Відповідно на той час дії відповідача повністю узгоджувались з вимогами законодавства і це вказує, на те що суб’єкти владних повноважень діяли на підставі та в спосіб передбачений законом, тобто правомірно.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково вирішив питання, щодо зобов’язання виплатити допомогу за 2007-2008 роки, оскільки, згідно ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто положення законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було встановлено виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни не мають зворотної дії в часі. Таким чином, на момент виплати вказаної допомоги до 5-го травня за 2007-2008 роки діяли норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які були чинними.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що при вирішенні справ про стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня слід керуватися нормами законів, які були чинними на момент проведення таких виплат.
Судом першої інстанції не враховано, що зазначена допомога є разовою, тобто виплачується щорічно виключно до 5 травня і чинним законодавством України не передбачена можливість повторних виплат чи доплат цієї допомоги при подальшій зміні її розміру.
За таких обставин, беручи до уваги, те що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що отримано зазначені виплати в розмірі, встановленому законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», органи державної влади правомірно керувалися даними нормами у спірних правовідносинах, відповідно дії відповідача по нарахуванню та виплаті щорічної грошової допомоги є правомірними та виконаними в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198 п.3, 202 п.1, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області задовольнити.
Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 червня 2009 року у справі №2а-1652/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій, О.Б. Заверуха