ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 р. Справа № 18432/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Заверухи О.Б.,
при секретарі судового засідання Шологон В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Чернівці про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_1,
в с т а н о в и л а:
12.02.2010 року Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулась до суду з поданням про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_1 терміном на 1440 годин (60 діб), зобов"язати її допустити до перевірки працівників податкового органу та надати дозвіл на отримання працівниками податкового органу від приватного підприємця ОСОБА_2 документів для проведення перевірок.
Подання обґрунтоване тим, що адміністративний арешт активів було застосовано у зв'язку з недопуском працівників органу податкової служби до проведення планової перевірки, а необхідність продовження терміну адміністративного арешту активів зумовлена можливим знищенням первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, можливим виникненням неплатоспроможності боржника, що в свою чергу може призвести до нанесення шкоди державному бюджету.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року подання задоволено повністю. Продовжено строк умовного адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_1 терміном 1440 годин (60 діб). Зобов'язано відповідача допустити працівників податкового органу до перевірки та надати всі необхідні документи для її проведення.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції приватний підприємець ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні подання відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, з огляду на те, що відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11, 70, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими докази ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України та приналежно до даної справи, обов'язок доведення підстав для продовження строку адміністративного арешту покладається на податковий орган.
Однак, всупереч вищевказаних норм, податковим органом не представлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували існування загрози зникнення або знищення активів відповідача, що є підставою для продовження терміну арешту активів платника податків.
У направленні ДПІ у м. Чернівці на перевірку №020228 від 25.01.2010 року як на підставу для проведення перевірки вказано ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою встановлено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Станом на 25 січня 2010 року (момент оформлення направлення) проти апелянтки (платника податків ОСОБА_1М.) кримінальна справа не порушувалася.
Відтак, законних підстав для проведення перевірки, вважає апелянта, станом на 25.01.2010 року не було, а, отже, її відмова від проведення позапланової документальної перевірки є обґрунтованою.
Представник Державної податкової інспекції у м. Чернівці вимоги апеляційної скарги заперечив і вважає прийняте рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Відповідачка в судове засідання не з»явилася, проте належним чином була повідомлена про розгляд справи, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника податкового органу, що заперечив вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року у справі №2а-937/10 скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні подання Державної податкової інспекції у м. Чернівці в частині продовження терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_1 на 1440 год. (60 діб) відмовити, а в решті вимог провадження в справі закрити.
Як вбачається з матеріалів справи, приватний підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ м. Чернівці (ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності ЄДРЮОФО підприємців НОМЕР_1, м. Чернівці вул. Руська, 287 Ж/26).
З постанови слідчого СУ УМВС України в Чернівецькій області від 19.01.2010 року видно, що за фактом незаконного отримання протягом 2007-2009 років 88-ма жінками допомогу по вагітності і пологам від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності через посередницькі послуги інших осіб порушено кримінальну справу. Слідчий зазначає, що ПП ОСОБА_1 увійшла в число даних жінок, які отримали допомогу по вагітності і пологам від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності через посередницькі послуги інших осіб.
На підставі направлення ДПІ у м. Чернівці № 020228 від 25.01.2010 року про проведення позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов»язкових платежів) ПП ОСОБА_1М працівниками відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м.Чернівці складено акт про неможливість розпочати перевірку платника податків №54 від 29.01.2010 року, оскільки остання відмовила у допуску працівників податкового органу до перевірки.
10.02.2010 року начальник ДПІ у м. Чернівці прийняв рішення № 8 про застосування адміністративного арешту активів платника податку ПП ОСОБА_1М , а 12.02.2010 року подав клопотання до суду про продовження терміну застосування арешту активів до 1440 год. Підставою продовження адміністративного арешту слугувало те, що ПП ОСОБА_1 може знищити первинні фінансово-господарські та бухгалтерські документи.
Згідно п.п.9.1.2. п.9.1 ст.9 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181 – III №2181 (далі Закон №2181), арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
Відповідно до підпункту 9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону № 2181 керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Згідно пп.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону №2181 адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, тобто арешт слід застосовувати лише при наявності боргу у такого платника податку, коли інші заходи впливу на платника податків з метою погашення ним податкового боргу є неефективними і суд може застосувати адміністративний арешт лише за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням (п.п. 9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону №2181).
Задовільняючи вимоги подання, суд першої інстанції помилково покликався на п.п.9.1.2. п.9.1 ст.9 Закону №2181, які регулюють випадки застосування арешту активів платника податків, але не звернув увагу на вимоги пп.9.1.1 п.9.1, пп.9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону №2181, згідно яких адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу і може застосуватись лише за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, на дату подання клопотання про продовження адміністративного арешту активів та його розгляду, судом першої інстанції не встановлено, що у ПП ОСОБА_1 були будь-які зобов"язання перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, пені і штрафних санкцій, тобто податковий борг.
Податковий орган також не обґрунтував, а суд першої інстанції не вимагав такого обґрунтування, в чому полягає можливість загрози зникнення або знищення активів платника податків, а тому підстави для задоволення подання про продовження арешту активів платника податків відсутні.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в частині задоволення подання про продовження арешту активів платника податків не правильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому в цій частині прийняте рішення суду слід скасувати і в задоволенні подання в цій частині відмовити.
Право звернення до адміністративного суду суб»єкта владних повноважень регулюється ст.104 КАС України, якою передбачено, що суб»єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Оскільки право звернення податкового органу до суду з вимогами про зобов'язання допустити до перевірки працівників податкового органу, надання дозволу на отримання працівниками податкового органу документів, необхідних для проведення перевірок, не передбачені законом, тому в цій частині вимог податкового органу провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 202 ч.1 п.4, 203, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року у справі №2а-937/10 скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні подання Державної податкової інспекції у м. Чернівці в частині продовження терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_1 на 1440 год. (60 діб) відмовити.
В решті вимог провадження в справі закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій, О.Б. Заверуха
Постанова у повному обсязі складена 05.10.2010 року.