ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 р. Справа № 74990/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Онишкевича Т.В.
Суддів Сапіги В.П. , Попка Я.С.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Галенергоресурс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року у справі за його позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області, третя особа Львівська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2009 року ОСОБА_2 «Галенергоресурс» звернулося до суду з позовом, у якому після уточнення позовних вимог просило поновити пропущений строк звернення до суду та визнати протиправною і скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області (далі – ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області) про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 10342347 від 03.12.2008 року з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 27.11.2008 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 «Галенергоресурс» просить зазначену постанову скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповному з’ясування ним істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що копію оскаржуваної постанови головного державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Стельмащука П.Я. від 03.12.2008 року про відкриття виконавчого провадження позивач фактично отримав лише 04.05.2009 року та наступного дня звернувся до суду із позовом про її скасування. Вказаний позов був повернутий ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2009 року, після чого ОСОБА_2 «Галенергоресурс» повторно подало відповідну позовну заяву. Вважає, що воно з поважних причин пропустило встановлений законом 10-денний строк звернення до адміністративного суду, оскільки належним чином не повідомлялося про відкриття відповідачем виконавчого провадження. Просить врахувати, що згідно із ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, якщо боржником є юридична особа, виконавчі дії провадяться за місцем знаходження його постійно діючого керівного органу або майна. Оскільки позивач, як боржник за виконавчим написом приватного нотаріуса ОСОБА_3 № 13278 від 27.11.2008 року, знаходиться у м. Жовква Львівської області, а належний йому на праві власності будинок, на який відповідно до вказаного виконавчого напису слід звернути стягнення, розташований на території Личаківського району м. Львова, ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області не був уповноважений приймати до виконання вищезазначений виконавчий документ. Стверджує, що встановлене законом право стягувача Львівської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (далі – ЛОД ВАТ «ОСОБА_1 Аваль») на вибір місця виконання передбачає його право вибору виключно між Личаківським ВДВС Львівського міського управління юстиції та ВДВС Жовківського районного управління юстиції і не надає йому можливість пред’явити виконавчий напис відповідачу. Вказує на те, що ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області вийшов за межі своєї компетенції, відкривши спірне виконавче провадження постановою серії ВП № 10342347 від 03.12.2008 року.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 «Галенергоресурс», суд виходив із того, що ним без поважних причин пропущено встановлений законом десятиденний строк звернення до суду із даною позовною заявою, на застосуванні якого наполягає відповідач, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову в силу положень ст. 100 КАС України.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, в цілому відповідають фактичним обставинам справи, а також нормам процесуального права, і є правильними.
Згідно із ч.1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуваною у даній справі постановою головного державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Стельмащука П.Я. серії ВП № 10342347 від 03.12.2008 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 27.11.2008 року про звернення стягнення на приміщення I поверху №№ 30, 31, 4, 5 загальною площею 28,3 кв.м та приміщення II поверху №№ 39-66 загальною площею 418,6 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б.Котика, 4 та належать на праві власності боржнику ОСОБА_2 «Галенергоресурс», з метою погашення його заборгованості перед ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» у загальній сумі 1 698 311, 61 грн.
Досліджуючи питання щодо правомірності відкриття відповідачем зазначеного виконавчого провадження колегія суддів виходить з таких міркувань.
Відповідно до ч.2 ст. 201 Закону України «Про виконавче провадження» на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень:
1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади;
2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п’яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
В установленому Міністерством юстиції України порядку на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції можуть передаватися інші виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в органах державної виконавчої служби. Про прийняття до виконання виконавчого провадження або передачу виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого виноситься вмотивована постанова, з якою ознайомлюються сторони виконавчого провадження (ч.3 ст. 201 Закону України «Про виконавче провадження»).
З матеріалів справи вбачається, що передбачених спеціальним законом правових підстав для прийняття до виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_3 за № 13278 від 27.11.2008 року у відповідача не було, оскільки предмет виконання виходив за межі його компетенції, а факт передачі йому у визначеному Міністерством юстиції України порядку виконавчого провадження з цього приводу від іншого органу державної виконавчої служби відсутній, що не заперечується особами, які беруть участь у справі.
При цьому, в силу вимог ст. 9 КАС України колегія суддів не приймає до уваги покликання відповідача на п. 2.1.3 Положення про підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області, затвердженого наказом начальника ГУЮ у Львівській області № 63 від 12.03.2007 року (а.с. 51-52).
За таких обставин колегія суддів погоджується із покликанням позивача на те, що стягувач за вищевказаним виконавчим документом ЛОД ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», пред’являючи його до примусового виконання, а також відповідач ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області, вирішуючи питання про можливість відкриття виконавчого провадження, повинні були керуватися насамперед вимогами ч.1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», за правилами яких виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
Передбачене зазначеною нормою закону право стягувача на вибір місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, на думку колегії суддів, безпосередньо випливає із вищевказаних загальних правил місця виконання і жодним чином не стосується відповідача, який до таких альтернативних органів державної виконавчої служби у даному випадку не належить.
Згідно із положеннями ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що державний виконавець ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Стельмащук П.Я., відкриваючи виконавче провадження за заявою стягувача ЛОД ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 27.11.2008 року, діяв не на підставах, визначених законами України, тобто протиправно.
Разом із тим, відповідно до ч.2 ст. 181 КАС України позовну заяву з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено колегією суддів і визнається самим позивачем, про оскаржувану постанову ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області від 03.12.2008 року йому фактично стало відомо 04 травня 2009 року. Наступного дня ОСОБА_2 «Галенергоресурс» подало до Львівського окружного адміністративного суду відповідний позов, який не відповідав вимогам ст. 106 КАС України, був залишений без руху для усунення недоліків та повернутий позивачу ухвалою судді від 28.05.2009 року, яку товариство не оскаржувало
Поряд із цим, позовну заяву про скасування постанови ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області від 03.12.2008 року, яка розглядається у рамках даної справи, з дотриманням вимог процесуального закону ОСОБА_2 «Галенергоресурс» фактично подало до суду лише 25 червня 2009 року (а.с. 6), тобто із значним пропущенням встановленого строку для звернення до адміністративного суду.
Наведені позивачем причини пропуску звернення до суду, на думку колегії суддів, не можуть вважатися поважними, оскільки повернення позовної заяви з підстав, встановлених ч.3 ст. 108 КАС України, хоча й не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду, однак, і не впливає на перебіг процесуальних строків, в тому числі і строку звернення до суду, який у даній справі слід обчислювати починаючи з 05.05.2009 року.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про пропущення позивачем без поважних причин строку звернення до адміністративного суду, на застосуванні якого наполягає відповідач, що в силу вимог ч.1 ст. 100 КАС України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 «Галенергоресурс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року у справі № 2а-4247/09/1370 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Онишкевич Т.В.
Судді Сапіга В.П. , Попко Я.С.
< Текст >