ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 р. Справа № 73469/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Каралюса В.М.

Суддів Олендера І.Я. , Улицького В.З.

при секретарі судового засідання Балко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області про стягнення невиплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 в січні 2009 року звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням уточнених вимог, просить зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за 2007 рік. Просить стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2009 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області щодо призначення ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною за період з 15 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов»язано Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 15 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, які мають право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Покликався на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, відповідно до якого визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема ст.56, якою було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат.

Не погодившись з вищенаведеною постановою Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошториcами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Безспірно встановлено, що позивач є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дані обставини стверджуються свідоцтвом про народження серії 1-СГ № 107660, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Дрогобича Дрогобицького міськрайонного управління юстиції (а.с.5), довідкою про отримання допомоги №1820 від 26.11.2008 року (а.с.7).

Відповідно до вимог ст.ст. 13,14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.

Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.

Відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст.56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

У відповідності до ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Оскільки рішення Конституційного суду України №6-рп було ухвалено 09.07.2007 року, то колегія суддів зазначає, що саме з моменту призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме 15.08.2007 року у позивача виникає право на отримання спірної допомоги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 15 серпня 2007 року до 31 грудня 2007 року, а також правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов’язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області в силу вимог ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Окрім того, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для визначення у судовому порядку конкретного розміру оспорюваної допомоги, оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати такої наділені органи праці та соціального захисту населення.

Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2009 року у справі № 2-а-84/09 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та згідно із вимогами Закону України № 1691-VI від 18.02.2010 року може бути оскаржена до Верховного Суду України у порядку цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Каралюс В.М.

Судді Олендер І.Я. , Улицький В.З.

Повний текст ухвали виготовлено: 31.05.2010 року