ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 р. Справа № 39937/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді – Заверухи О.Б.,

суддів – Любашевського В.П., Ніколіна В.В.

при секретарі судового засідання – Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справи України в Тернопільській області, Державного казначейства України про скасування постанови, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справи України в Тернопільській області, Державного казначейства України про скасування постанови, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначала, що 21 жовтня 2008 року в.о. начальника СУ УМВС України в Тернопільській області було винесено постанову про встановлення розміру відшкодування матеріальної шкоди у відповідності до якої їй було визначено розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в сумі 35096 грн. Вважає, що ця постанова не відповідає вимогам Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду». Внаслідок незаконних дій правоохоронних органів їй завдано матеріальні збитки в іншому розмірі, а тому просить стягнути з Державного бюджету України в її користь 89750,51 грн. матеріальної шкоди, завданої працівниками УМВС України в Тернопільській області та 60000 грн. як компенсацію за спричинену моральну шкоду.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року відмовлено у відкритті провадження в цій справі.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що позовна заява не містить вимог про вирішення публічно-правового спору, заявлено вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а відтак, даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на розгляд Тернопільського окружного адміністративного суду.

В апеляційній скарзі вказує на те, що в позовній заяві вона ставить вимогу щодо скасування правового акту індивідуальної дії органу державної влади, як незаконного, а враховуючи те, що вимога про встановлення розміру відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства, пов’язана з основною вимогою про скасування правового акту, то нею у відповідності до ч.1 ст. 21 КАС України було заявлено кілька вимог в одній позовній заяві. З огляду на це, вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у їхній відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суддя виходив з того, що ця справа не має ознак справи адміністративної юрисдикції, а тому відмовив у відкритті провадження.

Колегія суддів погоджується з висновками судді з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі – адміністративна справа) –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів визначена ст. 17 КАС України. Так, відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справи України в Тернопільській області, Державного казначейства України в якому просить скасувати постанову в.о. начальника СУ УМВС України у Тернопільській області від 21 жовтня 2008 року про встановлення розміру відшкодування матеріальної шкоди та стягнути з Державного бюджету України в її користь 89750,51 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконними діями працівників УМВС України в Тернопільській області та 60000 грн. як компенсацію за спричинену моральну шкоду.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», а також те, що вона не погоджується із розміром визначеного їй відшкодування.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Частиною 2 статті 12 цього Закону визначено, що у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що застосування суддею п.1 ч. 1 ст. 109 КАС України та в цілому висновок про відмову у відкритті провадження є вірним та обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження в цій справі, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2009 року про відмову у відкритті провадження в справі № 2-а-1587/08 –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: В.П. Любашевський

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлений

та підписаний 13.05.2010 року