ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2010 р. Справа № 282/10/9104
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області та ОСОБА_1 на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок і виплату недоотриманої державної та додаткової пенсії, як інваліду III групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачка, ОСОБА_1 в липні 2009 року звернулася з позовом в суд до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області та просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії та додаткової пенсії. Зобов»язати відповідача зробити перерахунок пенсії та виплатити пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. В судовому засіданні позовні вимоги змінила та просила виплатити пенсію та додаткову пенсію за період з 01.01.2008 року та в подальшому виплачувати призначену пенсію згідно ст.50, 54 ч. 4, ст. 67, ч.3, ст. 71 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування своїх вимог вказує, що внаслідок захворювання, пов’язаного із наслідками аварії на ЧАЕС її визнано інвалідом III групи, а ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віднесено до I категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідач не виплачує їй в повному обсязі державної та додаткової пенсії, як це передбачено статтями 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і становить для інвалідів III групи у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія), та у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія).
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2009 року адміністративний позов було задоволено частково, визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату недоотриманої державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 в період з 22.05.2008 року по 13.11.2009 року, як інваліду III групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з мінімального розміру пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В решті позовних вимог відмовити.
Суд виходив з того, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в яких із-за порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просять його скасувати. В обґрунтування своїх вимог управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»та доводиться непоширенням на дані правовідносини ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 просить оскаржену постанову скасувати та постановити нову постанову із змінами, виключивши із другого абзацу резолютивної частини постанови термін до якого слід провести перерахування пенсії, мотивуючи це обмеженням її прав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області та ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, I категорії, інвалідом III групи, що підтверджується копією посвідчення Серії А № 033769 від 22.07.1998 року (а.с.6) та перебуває на відповідному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області.
Право позивачки на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що пенсія позивачці відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інваліда III групи не може бути нижчою, як шість мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 вищевказаного Закону додаткова пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, інвалідам III групи, віднесеним до першої категорії, виплачується у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.
Однак згідно положення ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки згідно ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно з ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
На переконання колегії суддів слід також зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були визнані неконституційними з 22.05.2008 року тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10 –рп від 22.05.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином у 2008 році, а саме з 22 травня –дня прийняття Конституційним судом України рішення № 10 –рп/2008 –у відповідача виникло чергове зобов’язання перерахувати державну та додаткову пенсію у розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону до 01 січня 2008 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такий перерахунок повинен бути проведений, у відповідності до заявлених вимог, з моменту звернення до відповідача з відповідним клопотанням. Оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи факт порушення права позивача в майбутньому відсутній, то підстав для подальшого перерахунку пенсії у визначеному розмірі немає.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене апеляційні вимоги управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.
Виходячи з апеляційних вимог сторони позивача, то слід взяти до уваги, що місцевий суд не врахував позовних вимог, які не обмежувались терміном, однак підставно прийняв судове рішення із задоволенням таких на дату його постановлення. Разом з тим, на думку колегії суддів є зайвим обмеження строком перерахування та виплата недоотриманої державної та додаткової пенсії позивачу на час постановлення рішення за наявності покликання в резолютивній частині на ст..ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки внесенням змін у вказані норми слугуватиме підставою для зміни нарахувань і виплату розміру означених вище пенсій.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2009 року по справі № 2а-337/09/0914 –без змін, виключивши з резолютивної частини постанови покликання на термін по 13.11.2009 року
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та згідно із вимогами Закону України № 1691-IV від 18.02.2010 року може бути оскаржена до Верховного Суду України у порядку цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.О.Яворський
Судді І.М. Обрізко
ОСОБА_2
Повний текст
виготовлено та підписано
27.04.2010р.