Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 65, 8400, (04567) 5-15-18

Справа №1-72/2010 рік

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в

складі:

головуючого судді Коляденко І.В.

при секретарі Литвишко В.М.

з участю прокурора Кравченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу про обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, невійсбковозобов"язаний, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, за ч.1 ст. 190 КК України. —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1будучи працевлаштованим в Ульянівській ЗОШ І-Ш ступенів вчителем музики та отримував заробітну плату за виконання роботи, 05.02.07 звернувсь із письмовою заявою до Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості з приводу надання йому статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю, до якої вніс неправдиві відомості про те, що на даний час він ніде не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує та дану допомог) по безробіттю попросив перераховувати на особистий рахунок в „Ощадбанку" № 3154 один раз в місяць. Того ж дня, на підставі вищевказаної заяви, наказом директора Переясла Хмельницького міськрайонного центру зайнятості, ОСОБА_2, № НТ 070205, ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Статтею 2 вищевказаного закону передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних": громадяни, які зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні роботи або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового чи трудового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Будучи працевлаштованим з 05.02.2007 року ОСОБА_1 умисно не повідомив Переяслав-Хмельницький центр зайнятості, що він працевлаштований та отримує стабільний заробіток. А шляхом укриття відомостей про своє працевлаштування ОСОБА_1 обманним шляхом незаконно отримував допомогу по безробіттю.

Таким чином, в період з 05.02.07 по 30.01.08 ОСОБА_1, шляхом зловживання довірою, незаконно отримав з Державного центру зайнятості щомісячну допомогу по безробіттю на загальну суму 2568 грн. 01 коп. з урахуванням допомоги по безробіттю (2560 грн. 33 коп.) та вартості надання послуг (7 грн. 68 коп.).

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою у інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив фабулу обвинувачення не оспорюючи фактичних обставин справи та пояснив, що на шахрайські дії був вимушений піти через складне матеріальне становище.

Винність підсудного доводиться матеріалами справи, справа слухалася в порядку ч. З ст. 299 КПК України.

Судових витрат по справі немає. Цивільного позову не заявлено. Шкода добровільно відшкодована.

Підсудний ОСОБА_1 розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати його, оскільки визнав всю негативність свого вчинку і запевняє суд, що в подальшому такого вчинювати не буде. Дослідивши злочинні дії підсудного, суд прийшов до висновку, що їх необхідно кваліфікувати ч.І ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою.

Обставин, які обтяжують відповідальність покарання ОСОБА_1 судом не встановлено. Обставинами, які пом'якшують його відповідальність є щире каяття, добровільно відшкодування збитків.

Призначаючи покарання у даному випадку, враховуючи загальні засади призначення покарання, закріпленні у ст.65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, а також думку учасників процесу з даного питання, суд дійшов до висновку про призначення підсудному покарання у межах санкції ч.І ст.190 КК України та приходить до висновку, що підсудному слід обрати міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі, встановивши йому іспитовий строк достатній для виправлення та належної поведінки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, —

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року шести місяців обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на один рік і зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу залишити попередньою - підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб через Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий

*