Справа № 761/34769/13-к

Провадження №1-кп/761/208/2014

У Х В А Л А

іменем України

02 січня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ястребова Д. О. ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 08.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42013110100000791, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, який має середню спеціальну освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 раніше судимий:

- 19.01.1984 вироком Дніпровського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 141 КК України (1960 р.) до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст. 461 КК України (1960 р.) строком на один рік шість місяців;

- 07.06.1985 вироком Ленінського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 142, ст. 43 КК України КК України (1960 р.) до восьми років позбавлення волі;

- 28.06.1996 вироком Старокиївського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 1961, ч. 3 ст. 222 КК України (1960 р.) на підставі ст. 42 КК України (1960 р.) до восьми років позбавлення волі;

- 26.10.2004 Дарницьким районним судом м. Києва, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України на підставі ст. ст. 70, 71 КК України до десяти років шести місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участі:

секретар судового засідання Ковальов О. В. ,

сторони обвинувачення прокурор Ковальов А. В. ,

сторони захисту захисник ОСОБА_2 ,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва в порядку ст. ст. 283, 291 КПК України прокурором надіслано обвинувальний акт із обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 08.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42013110100000791.

Заслухавши думку прокурора, який наполягає на призначенні судового розгляду, захисника та обвинуваченого, які вважають наявними підстави для повернення обвинувального акту у зв'язку із зазначенням в ньому не передбачених законом даних про обвинуваченого, просять визнати незаконними дій органу досудового розслідування та прокурора щодо проведенні слідчих дій під час виконання вимог ст. 290 КПК України із визнанням недопустимими доказів, змінити запобіжний захід на домашній арешт, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам ч. 2 ст. 290 КПК України, підстави для закриття, зупинення кримінального провадження відсутні, тому підлягає призначенню до судового розгляду. При цьому, підстави для визнання дій, органу досудового розслідування та прокурора щодо виконання слідчих дій та доказів недопустимими відсутні. Такими є й підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою на домашній арешт.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із наступного.

Під час підготовчого судового засідання не встановлено невідповідності обвинувального акту та додатків до нього вимогам ч. 2 ст. 290 КПК України. Як не встановлено й підстав для застосування п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

При цьому, визначено коло осіб, що підлягають виклику для судового розгляду, у тому числі потерпілі, свідки, зазначені стороною обвинувачення, забезпечення явки яких і є обов'язком сторони обвинувачення.

Клопотання про виклик інших свідків стороною захисту не заявлено.

Заявлене ж клопотання захисника про повернення обвинувального акту у зв'язку із наявністю зазначених таких даних про обвинуваченого, що є не передбаченими кримінальним процесуальним законом і завчасно впливають на суть обвинувачення не можуть бути визнані такою не відповідністю вимогам ч. 2 ст. 290 КПК України, оскільки їх зазначення не впливає на висновок щодо доведеності того обвинувачення, що зазначено в акті, як процесуальному рішенні прокурора в межах ч. 4 ст. 110 зазначеного Кодексу.

Крім того, виходячи із передбачених ч. 12 ст. 290, ст. ст. 84-89 КПК України наслідків та відсутності можливості визнати ті чи інші докази не допустимими до судового розгляду обвинувачення у передбачений законом спосіб у відкритому судовому засіданні та визначеному кримінальним процесуальним законом порядку, посилання сторони захисту на наявність підстав для визнання незаконними дій органу досудового розслідування та прокурора щодо вчинення слідчих дій та збирання доказів, неодноразове повідомлення про закінчення досудового розслідування незаконним та визнання доказів недопустимими без конкретного їх зазначення також не підлягає задоволенню в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України.

Те ж стосується й клопотання самого обвинуваченого про допущення органом досудового розслідування порушень кримінального процесуального закону, у тому числі пов'язаних із несвоєчасним виконанням вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, вчинення (не вчинення) окремих слідчих дій.

Не підлягає задоволенню й клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт, оскільки із огляду на вимоги ст. ст. 24, 26 КПК України стороною захисту не надано доказів можливості застосування такого запобіжного заходу саме за зазначеною адресою, не спростовано зазначені в обвинувальному акті й застосовані при продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого ризики, визначені ст. 177 КПК України. Не надано доказів їх зменшення або припинення існування.

При продовженні ж такого запобіжного заходу враховується тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, продовження існування ризиків переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілих та свідків.

Визнаючи доцільним подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує, що наявні під час застосування запобіжного заходу, продовження його, ризики із огляду на обвинувачення у вчиненні тяжкого саме насильницького кримінального правопорушення, обставини останнього, на час розгляду цього клопотання не зменшились та не змінились.

Застосування запобіжного заходу необхідно для забезпечення судового розгляду, у тому числі допиту потерпілих, свідків, розгляду обвинувачення по суті.

Таким чином, продовження тримання обвинуваченого під вартою є доцільним на строк два місяці із надходження обвинувального акту до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України із огляду на обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення із погрозою застосування насильства розмір застави визначенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_2 про визнання незаконними дій органу досудового розслідування та прокурора щодо проведення слідчих дій після закінчення досудового розслідування, повернення обвинувального акту відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про визнання незаконними дій прокурора, органу досудового розслідування щодо несвоєчасного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміну запобіжного заходу тримання під вартою на домашній арешт залишити без задоволення.

Призначити судовий розгляд обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному 08.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42013110100000791, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України

09.01.2014 о 12 годині в залі судового засідання Шевченківського районного суду м. Києва у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_2 , , обвинуваченого ОСОБА_1

У судове засідання викликати свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , забезпечення явки яких є обов'язком сторони обвинувачення.

Запобіжний захід тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити до 27.02.2014 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає. За клопотанням сторони захисту ухвала підлягає врученню обвинуваченому в перекладі на російську або іншу мову, якою він вільно володіє.

Головуючий:

суддя