Судове рішення #5085998

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 22-а-16983/08                                           Головуючий суддя суду 1 інстанції Кошель Б.І.,

суддя - доповідач Бабенко К.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

26 травня 2009 року                                                                                                                   м. Київ

 

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                                                                     Бабенка К.А.,

суддів:                                                                                                                          Кузьменка В.В.,

                                                                                                                                     Попович О.В.,

 

при секретарі                                                                                                                      Коноваленко Т.А.,

 

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій,

 

В С Т А Н О В И В:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2008 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану Постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є непрацюючим пенсіонером, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю і відноситься до 4 категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії В-П № 641278 від 20 червня 1995 року (а.с. 5).

Крім того, матеріалами справи встановлено, що Позивач зареєстрований та постійно проживає в м. Біла Церква, яке відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796 (далі - Закон № 796), пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Матеріалами справи встановлено, що розрахунок підвищення до пенсії Позивача, як непрацюючого пенсіонера, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ст. 39 Закону № 796 Відповідачем здійснено згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 № 836 (далі - Постанова № 836).

Пунктом 30 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489, зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону № 796.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (далі - Рішення КСУ) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема, пункт 30 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону № 796, з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати з дня набрання чинності Рішенням КСУ, тобто з 09.07.2007.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням підвищення до неї відповідно до ст. 39 Закону № 796 з 09.07.2007, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії у зв'язку з проживанням на території зони посиленого радіоекологічного контролю, передбаченої Законом № 796, слід виходити із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, а відтак, необхідно керуватися ст. 39 цього Закону, а не Постановою № 836.

Зокрема, такий висновок суду першої інстанції збігається із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у його постановах від 24 червня та 1 липня 2008 року у справах № 21-387во08 і № 21-783во08.

Відповідно до ст. 62 Закону № 796, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Зазначені Роз'яснення містяться у Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936.

У п. 1 Порядку зазначено, що він визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.

Відповідно до п. 2 Порядку, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Згідно з пп.5 п.4 Порядку, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, а саме доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836.

Отже, згідно Порядку, виплати, передбачені ст. 39 Закону № 796 мають проводитись центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації Позивача.

Однак, Додатком "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік" № 3 до Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Зокрема, однією із програм, згідно Фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1 є виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також надбавок та підвищень до пенсій, на фінансування яких витрачено у 2007 році за рахунок коштів Державного бюджету України 12771,4 млн. грн.

Тобто, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено здійснення відповідних перерахувань бюджетних коштів на рахунок Пенсійного Фонду України для виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, в зв'язку з чим, саме його органи на місцях мають бути відповідачами.

Крім того, як вбачається з позовної заяви Позивачем фактично оскаржується бездіяльність Відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві щодо проведення доплат, передбачених ст.39 Закону № 796 у заниженому розмірі.

В зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про правомірність рішення суду першої інстанції щодо зобов'язання Відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві провести перерахунок доплат до пенсії Позивача з 09.07.2007 відповідно до ст.39 Закону № 796 з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква залишається без задоволення, а Постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2008 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

 

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві залишити без задоволення, а Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 26.05.2009.

 

 

 

 

 

 

Головуючий суддя                                                                                                      К.А. Бабенко

 

Судді:                                                                                                                            В.В. Кузьменко

 

     О.В. Попович

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація