Справа № 1418/1302/12

Провадж.№ 5/1418/168/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2012 року Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді Бібік М.В.

при секретарі Слюсаренко А.І.

з участю: прокурора Грицюк Ю.А..В.

представника ВЦ № 103 ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новий Буг спільне подання адміністрації Новобузького ВЦ № 103 ДПтС України у Миколаївській області та спостережної комісії Новобузької РДА Миколаївської області стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, засудженого 13.07.2004 року за вироком апеляційного суду Донецької області, за п.п „ж”, „з”, „і” ст. 93, ст. 94, ст. 42 КК України (в редакції Закону 1960 року) до позбавлення волі строком на 15 років, за постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28.04.2011 року призначене покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина якого складала 04 роки 09 місяців і 21 день, замінено на обмеження волі, початок строку: 19.02.2001 року; кінець строку: 19.02.2016 року, про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,

Встановив:

З подання вбачається, що засуджений ОСОБА_2 відбуваючи призначене судом покарання зарекомендував себе позитивно. До праці ставиться сумлінно, вимог режиму утримання не порушує, має заохочення від адміністрації Новобузького ВЦ № 103, стягнень не має. Посилаючись на те, що засуджений відбув 3/4 призначеного судом строку покарання, своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, в поданні ставиться на вирішення питання про застосування щодо нього умовно- дострокового звільнення від відбування покарання.

Вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_2, доводи представника Новобузького ВЦ №103, думку прокурора, який вважає подання обгрунтованим, дослідивши матеріали особової справи засудженого та матеріали подання, суд приходе до такого висновку.

Вироком апеляційного суду Донецької області від 13.07.2004 року ОСОБА_2 засуджено за п.п „ж”, „з”, „і” ст. 93. ст. 94. ст. 42 КК України (в редакції Закону 1960 року) до позбавлення волі строком на 15 років.

За постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28.04.2011 року призначене ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина якого складала 04 роки 09 місяців і 21 день, як такому, що став на шлях виправлення, замінено на обмеження волі.

Засуджений ОСОБА_2 відбуває покарання у Новобузькому ВЦ №103 з 13.05.2011 року, зарекомендував себе позитивно, має заохочення від адміністрації центру за сумлінну працю і відповідно до характеристики, затвердженої 23.05.2012 року начальником Новобузького ВЦ № 103, довів своє виправлення.

Станом на 27.06.2012 року засуджений фактично відбув визначені п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України 3/4 призначеного судом строку покарання (11 років і 03 місяці), невідбута частина якого складає: 03 роки 07 місяців і 22 дні.

Таким чином, згідно до положень ст. 81 КК України маються підстави для застосування стосовно засудженого ОСОБА_2, який своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. 407 КПК України, суд

Постановив:

ОСОБА_2, засудженого 13.07.2004 року за вироком апеляційного суду Донецької області умовно-достроково звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі, невідбута частина якого складає: 03 роки 07 місяців і 22 дні.

На постанову протягом семи діб з дня її оголошення прокурором та засудженим може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя