АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №2ц-1273/2007 Головуючий в суді 1 інстанції
Смирнов В.В.
Доповідач Свинцова Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2008 року місто Луганськ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого судді Свинцової Л.М.
Суддів Савченко В.О., Карташова О.Ю.,
При секретарі Іванковій К.Ю.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Краснодоні та Красно донському районі про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 81000 грн. відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності у частині позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Красно доні та Красно донському районі про відшкодування моральної шкоди відмовлено за необґрунтованістю.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позивач вказував в апеляційній скарзі, що тим же судом в 1998-1999 роках за позовом працівника шахти Коротченка Г.С. ухвалено рішення про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, то таке ж саме рішення суд повинен був ухвалити за його позовом, оскільки згідно статті 21 Конституції України усі люди незалежні і рівні в своєму достоїнстві і правах.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник ВАТ «Краснодонвугілля» просив - апеляційну скаргу не задовольняти, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції встановив, що позивач працював на шахті ім.. Баракова тресту «Краснодонвугілля», правонаступником якої є СП «Шахта ім.. Баракова ВАТ «Краснодонвугілля». При виконанні трудових обов'язків 15.11.1993 року позивач був травмований, про 15.11.1993 року складено акт про нещасний випадок на виробництві форми Н1. МСЕК встановлено позивачеві втрату професійної працездатності у розмірі 30% та третю группу інвалідності з 02.10.2000 року, при повторних оглядах позивачеві встановлено 25 % втрати професійної працездатності.
Право на відшкодування моральної шкоди, що завдана позивачеві, виникла у нього з 02.10.2000 року, коли діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноважених ним органів шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків. Пунктом 1.11 цих Правил... передбачалося відшкодування моральної шкоди у вигляді одноразової грошової виплати; в пункті 43 Правил... вказувалося, що сума моральної шкоди виплачується без обмеження будь-яким строком, але за умови наявності вини власника підприємства у не нарахуванні та невиплаті суми моральної шкоди.
ОСОБА_1 не звертався до керівництва шахти з заявою про виплату моральної шкоди, йому не нараховувалася сума моральної шкоди.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Краснодоні та Краснодонському районі не є належним відповідачем у справі, оскільки утворена з 01.04.2001 року й не може відповідати за борги підприємства.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення находить законним та обгрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню чи зміні.
Посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, позивач в апеляційній скарзі не конкретизував такі порушення.
Відповідно до п.П Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноважених ним органів шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків передбачалося відшкодування моральної шкоди у вигляді одноразової грошової виплати, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілим, порушення його нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральна шкода за цими Правилами... відшкодовувалася за заявою потерпілого про характер моральної втрати. З такою заявою позивач до підприємства не звертався.
Відповідно до ст.. 233 УЗпП України встановлено 3-місячний строк для звернення працівника з заявою про вирішення трудового спору з того дня, коли потерпілий дізнався чи міг дізнатися про порушення свого права. Таким чином, позивач повинен був звернутися до суду в 3-місячний строк з дня встановлення йому відсотку втрати працездатності МСЕК. Фактично ОСОБА_1 звернувся до суду 24.12.2004 року, про що свідчить штамп про реєстрацію його позовної заяви в канцелярії суду. З клопотанням про поновлення строку на звернення до суду позивач не звертався, а тому у задоволенні його позову до ВАТ «Краснодонвугілля» про стягнення моральної шкоди у сумі 81000грн. судом відмовлено обгрунтовано.
Судом зроблено правильний висновок про те, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області не є належним відповідачем, оскільки відповідно до ч.3 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01.04.2001 року, заборгованість потерпілим на виробництві, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальну чи моральну шкоду, виплачується цими підприємствами, установами та організаціями, а у випадку їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування.
Правонаступником прав та обов'язків ДП Шахта ім. Баракова» ДХК «Краснодонвугілля», як правильно вказано судом в оскаржуваному рішенні суду, є СП «Шахта ім. Баракова» ВАТ «Краснодонвугілля». З таких підстав судом обгрунтовано відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в місті Краснодоні та Краснодонському районі про відшкодування моральної шкоди.
Ураховуючи викладене, конституційні права і свободи, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі як на довід, що тягне за собою скасування рішення, колегія суддів не вважає порушеними.
Оскільки судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення, воно на підставі ст.. 308 ЦПК України не може бути скасоване чи змінене.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія судів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2007 року залишити без змін
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення
З повним текстом ухвали сторони можуть ознайомитися 24 березня 2008 року в приміщенні апеляційного суду Луганської області після 14 години.