6
Справа № 2-278
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2009 року
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Сергійка В.В.,
при секретарі Тишкевич К.Б.,
з участю представника відповідача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Черняхові справу за позовом ОСОБА_2 до головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної адміністрації про визнання права власності на майно,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ГУПСЗН Житомирської облдержадміністрації та просив визнати за ним, як за членом сім’ї ОСОБА_3 право власності на автомобіль, який був одержаний ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, як гуманітарна допомога інваліду.
В судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримав з підстав наведених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та пояснила, що дійсно право позивача на отримання спірного транспортного засобу у власність після смерті ОСОБА_3 було передбачено Постановою КМ України від 08 вересня 1997 року № 999. Однак на час смерті ОСОБА_3 положення даної постанови були змінені, а тому застосуванню до даних правовідносин не підлягають. Крім того, оскільки 10 років з дня отримання автомобіля ОСОБА_3 на час його смерті не пройшло, умов, передбачених абзацем 2 п. 16 Постанови від 19 липня 2006 р., по яких можливо надати позивачеві вказаний автомобіль, не вбачається, в позові слід відмовити за безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного висновку:
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Конституційний суд України у п.4 свого рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005(справа № 1-21/2005) роз’яснив, що « …згідно ст. 22 Конституції України(254 к/96-ВР) закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів, або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Внаслідок дії закону в часі, закон не має зворотної сили та не діє на правовідносини, які виникли до його прийняття та набуття ним чинності.
У відповідності із п. 37 Постанови КМУ від 08 вересня 1997 року № 999 із змінами та доповненнями станом на 04 червня 2003 року «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями», після смерті інваліда, автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім’ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.
Перереєстрація автомобіля на ім’я одного з членів сім’ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
В судовому засіданні встановлено:
У відповідності із договором від 02 листопада 2005 року (а.с.8), на підставі Постанови КМУ від 08 вересня 1997 року № 999 із змінами та доповненнями станом на 04 червня 2003 року «про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями», ОСОБА_3, як інваліду був подарований автомобіль MERCEDES-BENZ С180 тип М1АА ідентифікаційний номер НОМЕР_1, держ.номер НОМЕР_2 як гуманітарна допомога. Вказаний факт стверджується також заявою (а.с.27), згідно з якою громадянин Літовської Республіки ОСОБА_4 просить прийняти ГУПСЗН гуманітарний вантаж у вигляді автомобіля MERCEDES-BENZ С180 тип М1АА ідентифікаційний номер НОМЕР_1 1998 року випуску, для передачі даного транспортного засобу ОСОБА_3, наказом ГУПСЗН від ІНФОРМАЦІЯ_1 р.(а.с.28), у відповідності із яким ОСОБА_3 був виданий спірний автомобіль, який надійшов в якості гуманітарної допомоги саме для ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер в ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується свідоцтвом про смерть( а.с. 9).
Згідно із довідкою НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. позивач ОСОБА_2 являвся зятем померлого ОСОБА_3 і на час відкриття спадщини проживав разом із ним, вів спільне господарство, тобто являється членом сім’ї померлого.
У відповідності із записом в паспорті (а.с.11)ОСОБА_2 був зареєстрований по АДРЕСА_1, тобто за місцем проживання ОСОБА_3(а.с. 6).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на дані спірні правовідносини розповсюджуються положення Постанови КМУ від 08 вересня 1997 року № 999 із змінами та доповненнями станом на 04 червня 2003 року «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями», які діяли на час укладення договору дарування, виходячи з наступного:
- договір дарування був укладений на час дії даної Постанови;
- внаслідок дії закону в часі, закон не має зворотної сили,
- положення Постанови із змінами станом на день смерті ОСОБА_3( ІНФОРМАЦІЯ_2 року), по своїй суті звужують зміст прав і свобод позивача, як члена сім’ї померлого інваліда, передбачені Конституцією України, зокрема ст.. 41 Конституції.
Разом з тим, зважаючи на зміни, внесені 19 липня 2006 р. в Постанову КМУ від 08 вересня 1997 року № 999, згідно з якими п. 16 « Порядку», передбачає, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що строк експлуатації автомобіля слід вважати з моменту отримання інвалідом цього автомобіля. При цьому, суд враховує, той факт, що у відповідності із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу спірний автомобіль 1998 року випуску(а.с.6), а тому строк його експлуатації слід вважати саме з 1998 року.
В зв’язку з цим, суд приходить до висновку про безпідставність посилань відповідача на те, що спірний автомобіль підлягає поверненню відповідно до п. 16 та 41 Постанови КМУ від 08 вересня 1997 року № 999 із змінами та доповненнями станом на 17.4.2008 року «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями».
Оцінивши зібрані по справі докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 як член сім’ї померлого інваліда має право власності на даний автомобіль в порядку, визначеному законом.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 22, 41 Конституції України, ст. ст. 4, 15, 15-1, 30, 62, 212-215 ЦПК України, п. 37 Постанови КМУ від 08 вересня 1997 року № 999 із змінами та доповненнями станом на 04 червня 2003 року «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями», абз. 1 п. 16 Постанови КМУ від 08 вересня 1997 року № 999 із змінами та доповненнями станом на 17.4.2008 року «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями»,суд
Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, як за членом сім’ї інваліда ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ С180 тип М1 АА ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, 1998 року випуску, одержаний ОСОБА_3 в якості гуманітарної допомоги на підставі договору дарування від 02 листопада 2005 року зареєстрованим за НОМЕР_4 нотаріусом 2-го Алітусської нотаріальної контори ОСОБА_5
До суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або у строк, встановлений для подачі такої заяви без попереднього її подання.
Головуючий-суддя: /підпис/В.В.Сергійко
Копія:вірно
Суддя: