ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

21 березня 2007 р.

№ 14/334

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді          Кузьменка М.В.,

судді                                        Васищака І.М.,

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши  касаційну скаргу Акціонерного товариства “Наш банк”

на                   рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2005р.                        

у справі         №14/334

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “Твердиня”

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю “Наш клуб”

про                      визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Наш банк” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2005р. у справі №14/334, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.  

Особа, що подала скаргу, не є стороною у справі. Звертаючись з даною касаційною скаргою, акціонерне товариство  стверджує, що ухвалене у даній справі рішення стосуються його прав та обов’язків, оскільки товариство оспорює та не визнає права власності позивача на предмет спору.

Вказана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, правом касаційного оскарження прийнятих у справі судових актів наділені сторони у справі, прокурор, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосуються їх прав та обов’язків.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не ухвалювалось рішення відносно прав та обов’язків АТ “Наш банк”.

Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.2005р. у справі №14/334  визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Твердиня” право власності на нежитлову будівлю літ.А, що розташована в м.Запоріжжя, острів Хортиця, вул.Будинок відпочинку, 42.

Отже, враховуючи, що предметом розгляду у даній справі не є зобов’язання АТ “Наш банк” здійснювати чи не здійснювати будь-які дії, і судом першої інстанції не вирішувалося питання стосовно прав та обов’язків скаржника, то у прийнятті поданої касаційної скарги слід відмовити.

Окрім того, ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2007р. скаржнику було відмовлено у прийнятті поданої вперше касаційної скарги та звернуто його увагу на те, що самостійні вимоги АТ “Наш банк” на предмет спору, про які йде мова у касаційній скарзі, не є підставою для перегляду за даною касаційною скаргою ухваленого у справі №14/334 рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2005р. Такі вимоги можуть бути предметом судового розгляду в іншій справі за позовом АТ “Наш банк”, яке вважає себе власником спірного майна, до осіб, які оспорюють або не визнають його права власності.

Проте, стверджуючи про належність спірного майна на праві власності саме  АТ "Наш банк", останній посилається на те, що договір купівлі-продажу №67-05/03 від 30.06.2003р., на підставі якого відповідач –ТОВ "Наш клуб" нібито став власником цього майна, визнано недійсним  постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.03.2005р. у справі №22/394д-17/152д, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2005р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, та доданої до касаційної скарги копії постанови Вищого господарського суду України від 19.07.2005р., відповідач у даній справі –ТОВ "Наш клуб" набув право власності на спірне нерухоме майно на підставі іншого договору купівлі-продажу №67-05/03 від 19.06.2003р., укладеного також між АТ "Наш банк" та ТОВ "Наш клуб", який у встановленому порядку не визнано недійсним. Проте, цією ж постановою касаційної інстанції  встановлено, що з 19.06.2003р. ТОВ "Наш клуб" набуло право власності на нежитловий будинок Центру обслуговування Національного заповідника –Національного клубу "Запорізька Січ", розташованого за адресою: м.Запоріжжя, острів Хортиця, вул.Будинок відпочинку,42.

Наведене спростовує твердження скаржника – АТ "Наш банк" про те, що оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2005р. у справі №14/334 стосується його прав та обов'язків, як власника зазначеного нерухомого майна.

Керуючись ст. 107 ГПК України,  колегія суддів          

          УХВАЛИЛА:

Відмовити Акціонерному товариству “Наш банк” у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2005р. у справі №14/334, повернувши скаржнику касаційну скаргу та додані до неї документи.

Головуючий,  суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                          І.М.Васищак

Суддя                                                                                 В.М.Палій