ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" червня 2009 р. | Справа № 19/14/12/239-н |
За позовом Прокурора Хмельницької області м. Хмельницький
до 1. Красилівської районної державної адміністрації м. Красилів
2. Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Красилівського районного відділення м. Красилів
3. Красилівської районної ради м. Красилів
Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача –прокуратура Красилівського району
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 2 - Фонд державного майна України
про визнання недійсними свідоцтва про право власності на 1/2 адмінбудівлі з підвалом і 1/2 гаражу по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові, видане НАСК „Оранта” 14.09.1999 року, державного акту на право постійного користування землею, виданого 29.03.1994 року Укрдержстраху; визнання за прокуратурою Хмельницької області права управління на адмінбудівлю і гараж по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові, зобов'язання НАСК „Оранта” в особі її Красилівського районного відділення передати прокуратурі Хмельницької області 1/2 адмінбудівлі з підвалом (перший поверх) та 1/2 гаража, розташованих по вул. Театральній, 4-а у м. Красилові
Суддя Розізнана І.В.
Представників сторін:
від позивача: Котик І.О. за довіреністю №05-3616-03 від 24.03.09р.
від відповідача 1.: не з’явився
від відповідача 2.: Греснюк В.Р. за довіреністю від 06.08.08р.
від відповідача 3.: не з’явився
від третьої особи на стороні позивача: не з’явився
від третьої особи на стороні відповідача 2: не з’явився
З перервою в судовому засіданні.
Суть спору: Прокуратура Хмельницької області звернулася з позовом до суду в якому просить (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.04.2009 року) визнати недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 адмінбудівлі з підвалом і гаражем по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові, видане НАСК „Оранта” 14.09.1999 року, визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий 29.03.1994 року Укрдержстраху; визнати за прокуратурою Хмельницької області право управління на адмінбудівлю і гараж по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові, зобов'язати НАСК „Оранта” в особі її Красилівського районного відділення передати прокуратурі Хмельницької області 1/2 адмінбудівлі з підвалом (перший поверх) та 1/2 гаража, розташованих по вул. Театральній, 4-а у м. Красилові.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокуратура зазначає, що згідно з нормами Конституції України та Закону України „Про прокуратуру”, прокуратура України є державним органом, який фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
У додатковому правовому обґрунтуванні позову від 27.05.09 р. позивач посилається на ст.ст. 32, 34, 39 Закону України „Про власність”, прийнятого 07.02.1991 року, де визначено що земля, майно, які забезпечують діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів складають загальнодержавну (республіканську) власність, а Верховна Рада є суб’єктом права цієї власності. Майно, яке є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), що перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління. За ст.ст. 48, 50 Закону України „Про власність”, особа, яка володіє майном на праві оперативного управління, може вимагати усунення будь-яких порушень його права, в тому числі вправі вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння. Зазначені норми закону повністю поширюються на прокуратуру області, яка є бюджетною установою з загальнодержавною формою власності і протягом більше 30 років здійснює оперативне управління збудованим в м.Красилові приміщенням прокуратури району. Даний закон регулював майнові правовідносини в період, коли НАСК „Оранта” здобувала документи про власність на вказане приміщення, був чинним при пред'явленні позову по справі. 21.09.2006 року ст. 326 ЦК України доповнена частиною третьою, яка гласить, що управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами. В зв'язку з тим, що спір стосовно будівель продовжується досі, а зазначена норма закону фактично тотожна змісту ст. 39 ч. 1 Закону України „Про власність”, позивач зіслався на ст. 326 ЦК України як підставу управління спірним майном, що в сукупності з іншими наведеними нормами дає правові підстави вимагати повернення майна з чужого незаконного володіння.
Позивач вказує, що державний акт на право постійного користування 0,078 га землі по вул. Театральній, 4а в м. Красилові, виданий НАСК „Оранта” безпідставно. Крім того, цю ділянку 27.02.1973 р. компетентна комісія вибрала під будівництво прокуратури, а рішенням виконкому Красилівської районної ради від 28.02.1973 р. акт вибору затверджено, вирішено розташувати на ній будинок прокуратури. На підставі цього рішення технічне бюро відвело під будівництво прокуратури 1250 м кв. землі за даною адресою.
14.09.1999 р. Красилівська райдержадміністрація видала НАСК „Оранта” свідоцтво про безоплатне право колективної власності на 1/2 будівель по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові. Підставою вказано рішення Красилівської районної ради від 27.12.1974 р. № 280, однак, є рішення райвиконкому з цими реквізитами про прийняття в експлуатацію будівлі прокуратури.
З наведених підстав прокуратура області вимагає скасування зазначених правових актів і витребування у відповідача державного майна.
Відповідач - Красилівська районна державна адміністрація, згідно наданого суду відзиву, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо прийняття рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Крім того, у письмовому поясненні від 27.05.09 р. вказує, що не може надати суду рішення Красилівської районної ради народних депутатів на підставі якого було видано Державний акт на право користування землею Укрдержстрах м. Красилів, вул. Театральна, 2-а у зв’язку з відсутністю такого рішення.
Представник відповідача - Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” в особі Красилівського районного відділення ради в судовому засіданні проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву звертає увагу суду на те, що Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” була створена на виконання Указу Президента України від 15.06.1993 року „Про корпоратизацію підприємств” та постанови Кабінету Міністрів України № 709 від 07.09.1993 року, внаслідок корпоратизації Української державної страхової організації, тобто шляхом перетворення у ВАТ, що оформлено наказами ФДМУ від 15.10.1993 року №442 та від 15.12.1993 року № 51-АТ.
11 червня 2001 року було складено та підписано Акт прийому-передачі № 284 уповноваженими представниками Фонду державного майна України та НАСК „Оранта” на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1993 року № 709 та наказу Фонду державного майна України № 51- АТ від 15.12.1993 року з метою формування статутного фонду компанії за рахунок внесків засновника, яким згідно п. 1.1 Статуту НАСК „Оранта” є Фонд державного майна України. Згідно п. 3.6 Статуту, компанія є власником майна, переданого їй засновником. Тобто мова не йде про безоплатну передачу, а про формування статутного фонду товариства його засновником, Фондом державного майна України. Як зазначалося, Фонд державного майна України, як компетентний орган, передав до статутного фонду НАСК „Оранта” нерухоме майно, яке перебувало у державній власності, а незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходилося майно, воно не втрачає статусу державної власності. Вказану правову позицію підтримав Вищий господарський суд України у Постанові від 05 лютого 2009 року по цій же справі.
Акт прийому-передачі № 284 від 11 червня 2001 року не має ознак самостійної цивільно-правової угоди в розумінні ст. 41 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1973 р. (чинного на час підписання актів) та має похідний виконавчий характер від актів компетентних держаних органів, а тому не породжує правових наслідків (така правова позиція виражена у Постанові Вищого господарського суду України від 09 серпня 2007 року по цій справі).
У зв'язку з тим, що „Укрдержстрах” (правонаступником якого є НАСК „Оранта”) приймав участь у будівництві оспорюваного приміщення, що підтверджується актом введення в експлуатацію, в 90-х роках оформили право постійного користування земельною ділянкою та право власності на частину приміщення.
Посилання позивача на те, що під час оформлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою було порушено вимоги ст. 31 Земельного кодексу України (в ред. від 18.12.1990 року) також є безпідставними, оскільки на той час частина оспорюваного приміщення вже перебувала на балансі НАСК „Оранта” та право власності чи постійного користування на земельну ділянку під вказаними будівлями на прокуратуру оформлено не було. НАСК „Оранта” відповідно до вимог діючого на той час законодавства оформила собі право постійного користування на земельну ділянку, необхідної для обслуговування власної частини приміщення.
Відповідач вважає, що позивач безпідставно посилається на ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (в ред. 1963 року) як на підставу виникнення права управління вказаним приміщенням, оскільки вказана норма регулювала виникнення права власності (оперативного управління) на підставі договорів. Прокуратура не надала суду жодних належних доказів на підтвердження факту передачі їм в управління частини вказаного приміщення відповідними державними органами.
Верховна Рада України 21 вересня 2006 р. прийняла Закон України „Про управління об'єктами державної власності” за № 185-У (далі - Закон), що відповідно до Конституції визначає правові основи управління об'єктами державної власності, визначає об'єкти управління державної власності, коло суб'єктів та їх повноваження щодо управління цими об'єктами. Закон об'єднав у собі правила управління об'єктами державної власності, які існували до цього часу, але були розпорошені у різних нормативно-правових актах (переважно підзаконних), а також закріпив нові правила, по-новому визначив суб'єктів управління та перерозподілив їх повноваження. До суб'єктів управління об'єктами державної власності ст. 4 Закону відносить: Кабмін; ФДМУ; міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; НАН України, галузеві академії наук. Таким чином, вимоги позивача, щодо передачі йому в управління вказаного приміщення є протиправними, так як згідно чинного законодавства, зокрема Цивільний кодекс, Господарський кодекс, ЗУ „Про прокуратуру”, ЗУ „Про управління об'єктами державної власності”, прокуратурі Хмельницької області не передавались в управління об'єкти державної власності, а перебування приміщення на балансі не являється підтвердженням права власності (управління) об'єктом нерухомості.
Вважає, що наведені позивачем аргументи для поновлення строку позовної давності є безпідставними.
Представник відповідача - Красилівської районної ради в судове засідання не з’явився, однак відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому повідомляє, що Свідоцтво про право власності на 1/2 адмінбудівлі з підвалом і 1/2 гаражу видано у 1994 році виконавчим комітетом Красилівської районної ради НАСК „Оранта”. Згідно Указу Президента України від 24.07.1995 р. № 640/95 „Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації” ліквідовано виконавчі органи Рад та встановлено, що державні адміністрації є правонаступниками виконавчих комітетів щодо їх зобов'язань, прав та обов'язків. Крім того, просить вирішити спір без участі представника у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - прокуратура Красилівського району в судове засідання не з’явився, однак, надіслав лист в якому позовні вимоги підтримує та просить суд вирішити спір без участі представника.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача 2 - Фонд державного майна України м. Київ у письмовому поясненні вказує, що створення НАСК „Оранта” відбувалось відповідно до постанови КМУ від 07.09.1993 р. № 709 шляхом перетворення Української державної страхової комерційної організації у відкрите акціонерне товариство в порядку та на умовах, передбачених Указом Президента України від 15 червня 1993 р. „Про корпоратизацію підприємств”.
На виконання Указу Президента „Про корпоратизацію підприємств” Кабінет Міністрів України постановою від 05.07.1993 № 508 затвердив Положення про порядок корпоратизації підприємств. Відповідно до пункту 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
Статтею 1 Указу Президента України „Про корпоратизацію підприємств” встановлено, що корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством (далі - підприємства), у відкриті акціонерні товариства. Аналіз наведених норм у системному зв'язку з нормами 1, 3, 11, 12, 24 Закону України „Про господарські товариства” (у редакції, чинній на момент створення ВАТ НАСК „Оранта”) дає можливість дійти висновку, що рішення про створення Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” шляхом перетворення Української державної страхової комерційної організації у відкрите акціонерне товариство - це рішення учасника (засновника) про майнову участь в товаристві в обмін на права, що пов'язані з володінням акціями цього товариства.
Акт передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству від 11.06.2001 № 284 свідчить про майнову участь Фонду державного майна України як засновника з боку держави в створенні ВАТ НАСК „Оранта”.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету Красилівської районної Ради депутатів трудящих №65 від 28.02.1973 року було виділено земельну ділянку по вул. Театральній, 2-А в м. Красилові для будівництва будинку прокуратури відповідно до акту вибору земельної ділянки від 27.02.1973 року.
В 1973 році Хмельницьким обласним відділом Республіканського проектного інституту “Укржилремпроет” розроблено проект прив’язки типового проекту 264-23-7 адмінбудівлі райпрокуратури в м. Красилів.
Актом державної комісії від 26.12.1974 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Красилівської районної Ради депутатів трудящих №280 від 27.12.1974 року, прийнято в експлуатацію адміністративний будинок прокуратури в м. Красилові, по вул. Театральній, 2-А (нині №4-А) площею 223,49 кв.м., кошторисною вартістю 78,97 тис.руб. та гараж на два автомобілі, кошторисною вартістю 2,75 тис.руб.
Відповідно до вказаного акту і рішення, будівництво велось за рахунок державних капіталовкладень, забудовником виступав госпфінвідділ прокуратури Хмельницької області, а проект прив’язки будівель, складений обласним відділом „Укржилремпроект”, затверджений прокурором Хмельницької області 20.03.1974 року.
Прийняті будівлі були взяті на баланс прокуратурою Хмельницької області з грудня 1974 р. (згідно довідки №14-430 від 28.11.03р. за підписом заступника прокурора області та головного бухгалтера прокуратури Хмельницької області).
26.10.1993 року відповідачем (НАСК “Оранта”) разом з колишнім прокурором Красилівського району підписано акт безкоштовної передачі на баланс відповідача (НАСК ”Оранта”) першого поверху адмінбудинку з підвалом і 1/2 гаража. В акті зазначено, що підставою такої передачі є те, що будівництво адмінбудинку проводилось в 1974 році при рівній дольовій участі двох організацій, а документація повністю оформлена на прокуратуру району.
29.03.1994 року Красилівською районною Радою народних депутатів видано державні акти № 24 та № 25 на право постійного користування земельними ділянками площею по 0,078 га по вул. Театральній, 4-А в м. Красилові прокуратурі Красилівського району та Укрдержстраху.
14.09.1999 року Красилівською районною Радою НАСК „Оранта” видано свідоцтво про право власності на 1/2 адмінбудинку і гаража. Дане свідоцтво скріплене печаткою Красилівської районної державної адміністрації.
11.06.2001 року Фондом держмайна України весь адмінбудинок по вул. Театральній, 4а в м. Красилові по акту приймання –передачі було передано у власність НАСК ”Оранта”.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до п. 6, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи те, що про порушені майнові права та інтереси держави позивачу стало відомо з 2003 року (відповідь Красилівського районного БТІ на лист прокурора Красилівського району від 21.10.2003 року), суд вважає, що позивачем не порушений строк позовної давності для захисту права у суді.
Постановою Кабінету Міністрів України №709 від 07.09.1993р. прийнято рішення про створення Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” шляхом перетворення Української державної страхової комерційної організації у відкрите акціонерне товариство у порядку та на умовах, передбачених Указом Президента України „Про корпоратизацію підприємств” від 15.06.1993р., а також постановлено Фонду державного майна виступити засновником Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” з боку держави, та встановлено, що зазначена компанія є правонаступником щодо майнових прав та обов'язків Української державної страхової комерційної організації.
З врахуванням зазначеного, 29.12.1993р. Українською державною страховою комерційною організацією (Укрдержстрах) було видано наказ за № 94 про реорганізацію останньої в Національну акціонерну страхову компанію „Оранта”.
29.03.1994р. Красилівською районною Радою народних депутатів прокуратурі Красилівського району було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,078 га по вул. Театральній, 4а в м. Красилові, зареєстрований у Книзі записів за № 24.
Цієї ж дати, Красилівською районною Радою народних депутатів було видано державний акт, зареєстрований у Книзі записів за № 25, на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,078 га по вул. Театральній, 4а в м. Красилові Укрдержстраху- організації, якої на момент видачі акту вже не існувало.
Як зазначено в даних актах, підставою їх видачі стали рішення Красилівської районної Ради народних депутатів, але номери і дати рішень не вказані.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.19 Земельного кодексу України від 1990р., правом надання земельних ділянок для будь-яких потреб у межах міста (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) наділена міська Рада народних депутатів.
Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів:
- із земель запасу для сільськогосподарського використання;
- із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених Земельним кодексом;
- для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів (ч.3 ст.19 Земельного кодексу).
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про делегування місцевою радою районній права на розпорядження земельною ділянкою по вул. Театральній, 4а в м. Красилові.
В ході судового слідства було встановлено, що в протоколах сесій Красилівської районної ради народних депутатів за 1994 рік рішення щодо видачі державного акту на право постійного користування землею Укрдержстраху, що знаходиться у м. Красилові по вул. Театральній 4-А відсутнє (довідка архівного відділу Красилівської райдержадміністрації від 27.05.2009 року № 26-26/2009, письмове пояснення представника Красилівської райдержадміністрації від 27.05.2009 року).
Таким чином, видача районною радою Укрдержстраху державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, була здійснена без відповідних на те повноважень та підстав.
З огляду на викладене, вказаний акт на право постійного користування землею від 29.03.1994 р. підлягає визнанню недійсним.
14.09.1999р. Красилівському районному відділенню НАСК „Оранта” було видано свідоцтво про право власності на приміщення 1/2 частини адмінбудинку з підвалом і 1/2 гаража по вул.Театральній,4-а.
Підставою видачі свідоцтва вказано рішення Красилівської районної ради депутатів трудящих № 280 від 27.12.1974р.
Однак, як зазначалося вище, даним рішенням лише було затверджено акт державної комісії про прийняття в експлуатацію адміністративного будинку прокуратури й будь-яку інформацію, яка б давала підстави вважати, що ця будівля передається відділенню Укрдержстраху (правонаступником якого є райвідділення НАСК „Оранта”), вказане рішення не містить.
Крім того, в свідоцтві вказано, що воно видане Красилівською районною радою, тоді як скріплене печаткою Красилівської районної державної адміністрації.
Згідно з п.4.1 Інструкції „Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб”, затвердженої наказом Держкомбуду України № 121 від 09.06.1998 року (в редакції, чинній на час видачі свідоцтва), місцеві органи державної виконавчої влади, місцевого самоврядування оформляють право власності на об'єкти нерухомого майна, з видачею свідоцтва фізичним та юридичним особам при представленні договору про дольову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття об'єкта в експлуатацію та акта прийняття-передачі цього об'єкта дольовику.
Як вбачається з Постанови ВГС України від 05.02.2009 року у справі № 14/12/239-н під час попереднього розгляду даної справи судом не було витребувано та досліджено належних доказів дольової участі Красилівського райвідділення Укрдержстраху у будівництві спірного приміщення, доказів сплати пайових внесків у будівництві та їх розмірів.
На виконання даних вказівок судом, відповідно до ухвали від 24.03.2009 року, зобов’язано Хмельницьку обласну раду надати документи, що оформлялись на виконання розпорядження голови виконкому Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 07.10.1974 р. №333р-б про виділення коштів на дольову участь у будівництві Красилівської інспекції Держстраху, та надати, при наявності, інформацію з приводу того, за чиї кошти будувалось приміщення адмінбудинку по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові.
Хмельницька обласна рада, на виконання вимог суду, надіслала лист від 06.04.09р. №618/01-15, в якому повідомила, що відповідно Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” Хмельницька обласна рада обрана і діє з березня 1998 року. Будь-яких документів що стосуються рішень виконкому Хмельницької обласної ради депутатів трудящих, в тому числі розпорядження голови виконкому від 07.10.1974 №333р-б, в обласній раді немає.
Відповідно до ухвали суду від 08.04.2009 року судом було зобов’язано НАСК „Оранта” надати суду належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження дольової участі Укрдержстраху у будівництві спірного приміщення; інвентаризаційний опис, складений в період корпоратизації підприємства, де зазначається про наявність на балансі підприємства будівлі, прийнятої в експлуатацію в 1974 р. за адресою м. Красилів, вул. Театральна, 4-а.
Таких доказів суду не надано. Натомість в матеріалах справи наявна довідка за підписом директора Хмельницької обласної дирекції НАСК „Оранта” від 27.01.2004 року про те, що платіжні доручення про перерахування грошей у 1974 році в архівних матеріалах не збереглися у зв’язку з закінченням терміну їх зберігання.
Таким чином, доводи відповідача про фінансування ним будівництва спірного приміщення не підтверджені належними доказами, так як у розпорядженні голови виконкому Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 07.10.1974 р. №333р-б йдеться лише про виділення Красилівському райвиконкому 40 тис. крб. на дольову участь в будівництві інспекції Держстраху. Однак, договір дольового будівництва між сторонами не укладався, інших документів, які б підтверджували фактичну участь НАСК „Оранта” у будівництві спірного об’єкту відповідачем, всупереч вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, суду не надано.
Доводи відповідача про те, що спірне приміщення передавалось відповідачу на законних підставах, підтвердженням чого слугує акт про безкоштовну передачу прокуратурою першого поверху адмінбудинку з підвалом і Ѕ гаража відділенню Укрдежстраху від 26.10.1993 року, судом не приймаються, оскільки рішенням господарського суду області від 05.11.2007 року у даній справі припинено провадження у справі за непідвідомчістю в частині, зокрема вимоги про визнання недійсним правочину, оформленого актом від 26.10.1993 року з підстав відсутності у ньому ознак угоди в розумінні ст. 41 ЦК УРСР та відсутності у ньому ознак акту нормативного чи ненормативного характеру. Дане рішення в цій частині, відповідно до Постанови ВГС України від 05.02.2009 року залишене без змін.
Вищенаведене свідчить, що оспорюване свідоцтво видане НАСК „Оранта” безпідставно та з порушенням вимог, встановлених законодавством, а тому, підлягає визнанню недійсним.
Як вбачається з Постанови ВГС України від 05.02.2009 року у справі № 14/12/239-н під час нового розгляду справи суду необхідно з’ясувати питання підставності безоплатної передачі Фондом державного майна України адмінбудівлі НАСК „Оранта”.
Відповідно до письмових пояснень Фонду державного майна України від 25.06.2008 року № 10-25-8914 та додаткових пояснень від 24.04.2009 року створення НАСК „Оранта” відбувалось відповідно до постанови КМУ від 07.09.1993 р. № 709 шляхом перетворення Української державної страхової комерційної організації у відкрите акціонерне товариство в порядку та на умовах, передбачених Указом Президента України від 15 червня 1993 р. „Про корпоратизацію підприємств”.
На виконання Указу Президента „Про корпоратизацію підприємств” Кабінет Міністрів України Постановою від 05.07.1993 № 508 затвердив Положення про порядок корпоратизації підприємств, відповідно до якого розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств визначався Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди. Діюча на той час Методика, затверджена Постановою КМУ від 08.09.1993 № 717, передбачала, що оцінці вартості об'єкта приватизації повинна передувати його повна інвентаризація, проведена відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. N 158 (далі - Положення про інвентаризацію).
Як зазначено у пункті 4 Положення про інвентаризацію, головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 5 вказаного Положення інвентаризація проводиться на перше число місяця, в якому здійснюватиметься оцінка майна державного підприємства, що приватизується. Для проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються, державний орган приватизації затверджує склад інвентаризаційної комісії. До складу інвентаризаційної комісії повинні обов'язково входити керівник і головний бухгалтер підприємства, що приватизується, а також представник державного органу приватизації чи орендодавця. Голова інвентаризаційної комісії, який призначається державним органом приватизації, для безпосереднього проведення інвентаризації на складах, дільницях, у цехах може створювати робочі інвентаризаційні групи, які добре знають технологію і організацію виробництва, ціни, номенклатуру ресурсів, первинний облік.
Пунктом 8 Положення про інвентаризацію встановлено, що голова і члени інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних груп) несуть у встановленому порядку відповідальність за внесення до описів свідомо неправильних даних про відмінні ознаки (тип, сорт, марка та ін.), кількість, суму і стан майна, коштів і зобов'язань, що підлягали інвентаризації, за своєчасне проведення інвентаризації і правильне оформлення відповідних матеріалів щодо неї.
Для оформлення результатів Інвентаризації застосовувались типові форми первинної облікової документації, затверджені постановою Держкомстату СРСР від 28 грудня 1989 р. N 241 „Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств і організацій”. Постанова Держкомстату встановлювала, що при інвентаризації основних засобів застосовується форма інв - 1, 10.06.1976 р.
За результатами розгляду приватизаційної справи ВАТ НАСК „Оранта” № 51-АТ/93, що зберігається в архіві Фонду, встановлено, що в інвентаризаційному описі, що був наданий Фонду відділенням Хмельницької дирекції НАСК „Оранта” у м. Красилів за типовою формою інв -1, зазначено будинок (без вказівки інвентарного номеру). При цьому в інвентаризаційному описі вказується на фактичну наявність будівлі у кількості 1 (одна) шт., 1993 року випуску та за даними бухгалтерського обліку - на суму 80332252 крб.
Типова форма інв-1 не передбачала відображення об'єктів (основних засобів) за іншими відмінними ознаками, що характеризують їх розмір, місцезнаходження тощо.
В архівній справі зберігається Акт передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству від 11.06.2001 № 284, відповідно до якого державний орган приватизації передав, а НАСК „Оранта” прийняла у власність будинок, що розташований по вул. Театральна, 4-а, інв. №24 в м. Красилів Хмельницької області.
Акт передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству від 11.06.2001 № 284 свідчить про майнову участь Фонду державного майна України як засновника з боку держави в створенні ВАТ НАСК „Оранта”.
Рішенням господарського суду області від 05.11.2007 року у даній справі припинено провадження у справі за непідвідомчістю в частині, зокрема вимоги про визнання недійсним правочину, оформленого актом від 11.06.2001 року з підстав відсутності у ньому ознак угоди в розумінні ст. 41 ЦК УРСР та відсутності у ньому ознак акту нормативного чи ненормативного характеру. Дане рішення в цій частині, відповідно до Постанови ВГС України від 05.02.2009 року залишене без змін.
Враховуючи те, що відповідачем - НАСК „Оранта” не доведено правомірності переходу до нього права користування (а в подальшому права власності) спірним майном, неправомірно було відображено в інвентаризаційному описі станом на 01.07.1994 рік „будинок з прис.” 1993 року випуску вартістю 803322252 крб. і як наслідок неправомірно було включено до Акту передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству НАСК „Оранта” від 11.06.2001 № 284 будинок, що розташований по вул. Театральна, 4-а, інв. №24 в м. Красилові Хмельницької області.
Оскільки спірна будівля на законних підставах не вибувала з користування позивача, вимоги останнього про визнання за ним права управління на адмінбудівлю і гараж по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові та зобов'язання НАСК „Оранта” в особі її Красилівського районного відділення передати прокуратурі Хмельницької області Ѕ адмінбудівлі з підвалом (перший поверх) та Ѕ гаража, розташованих по вул. Театральній, 4-а у м. Красилові, є правомірними, оскільки узгоджуються з приписами ст. 326 ЦК України, та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти в рівних частинах на Національну акціонерну страхову компанію “Оранта” в особі Красилівського районного відділення м. Красилів та Красилівську районну раду м. Красилів.
Керуючись статтями ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
Позов Прокуратури Хмельницької області м. Хмельницький до Красилівської районної державної адміністрації м. Красилів, Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Красилівського районного відділення м. Красилів, Красилівської районної ради м. Красилів, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача –прокуратура Красилівського району, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Фонд державного майна України про визнання недійсними свідоцтва про право власності на Ѕ адмінбудівлі з підвалом і 1/2 гаража по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові, видане НАСК „Оранта” 14.09.1999 року, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого 29.03.1994 року Укрдержстраху; визнання за прокуратурою Хмельницької області права управління на адмінбудівлю і гараж по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові, зобов'язання НАСК „Оранта” в особі її Красилівського районного відділення передати прокуратурі Хмельницької області 1/2 адмінбудівлі з підвалом (перший поверх) та 1/2 гаража, розташованих по вул. Театральній, 4-а у м. Красилові задовольнити.
Визнати недійсними свідоцтво про право власності на 1/2 адмінбудівлі з підвалом і 1/2 гаража по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові від 14.09.1999 р. виданого НАСК „Оранта”, державний акт на право постійного користування землею від 29.03.1994 р. виданого Укрдежстраху.
Визнати за прокуратурою Хмельницької області право управління на адмінбудівлю з підвалом і гаражем по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові.
Зобов’язати Національну акціонерну страхову компанію “Оранта” особі Красилівського районного відділення м. Красилів передати прокуратурі Хмельницької області 1/2 адмінбудівлі з підвалом (перший поверх) та 1/2 гаража, розташованих по вул. Театральній, 4-а в м. Красилові.
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Красилівського районного відділення м. Красилів (вул. Театральна, 4а, код 02310354) на користь Прокуратури Хмельницької області м. Хмельницький (вул. Проскурівська, 63, код 02911102) - 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) державного мита та 59,00 грн. (п’ятдесят дев’ять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Стягнути з Красилівської районної ради м. Красилів (площа Незалежності, 2) на користь Прокуратури Хмельницької області м. Хмельницький (вул. Проскурівська, 63, код 02911102) - 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) державного мита та 59,00 грн. (п’ятдесят дев’ять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя І.В. Розізнана
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.06.09 р.
Від друк. 7 прим.:
1 позивачу
2,3,4 відповідачам
5,6 третім особам
7 до справи