ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.05.09 | Справа № 4/149-09. |
за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»
до відповідача: Середино-Будського дочірнього агролісгосподарського підприємства «Середино-Будський агролісгосп»
про стягнення 76515 грн. 44 коп.
СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.
За участю представників сторін:.
Від позивача: Литвиненко О.С., довіреність від 22.05.2009 року
Від відповідача: Козак С.Ф., довіреність від 28.05.2009 року № 3
СУТЬ СПОРУ: позивач в позовній заяві просить суд: стягнути з відповідача заборгованість за загальну суму 76515 грн. 44 коп., в тому числі: 62578 грн. 08 коп. основного боргу, 2075 грн. 89 коп. пені, 2710 грн. 98 коп. інфляційних збитків, 259 грн. 51 коп. 3 % річних, 8890 грн. 98 коп. штрафу.
В судовому засіданні 28.05.2009 року відповідачем було надано суду відзив на позовну заяву № 232 від 27.05.2009 року, в якому від не заперечує проти позовних вимог та підтверджує заборгованість перед позивачем.
Крім того, у відзиві відповідач просить суд розстрочити виплату боргу по лізингу, у зв’язку з скрутним фінансовим становищем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного:
04.08.2008 року між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» та відповідачем – Середино-Будським дочірнім агролісгосподарським підприємством «Середино-Будський агролісгосп» було укладено договір фінансового лізингу № 080717-125/ФЛ-Ю-С, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати відповідачу в платне строкове користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікаціях до договору, а відповідач зобов’язувався прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та в строки, передбачені графіком сплати лізингових платежів № 1 за користуванням частиною предмету лізингу зазначеного в специфікації № 1 та графіком сплати лізингових платежів № 2 за користуванням частиною предмету лізингу зазначеного в специфікації № 2 та іншими умовами договору.
Відповідно до умов договору, позивач виконав свої зобов’язання належним чином, а саме здійснив передачу предмету лізингу, що підтверджується актами прийому-передачі майна від 11.09.2008 року та від 22.09.2008 року (а справі).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всі заходи, необхідні для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано взятих на себе зобов’язань за договором щодо сплати лізингових платежів та має заборгованість в сумі 62578 грн. 08 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно до платіжного доручення № 561 від 27.05.2009 року, відповідачем на користь позивача було сплачено 10000 грн. 00 коп.
Такими чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 62578 грн. 08 коп. підлягають задоволенню в частині 52578 грн. 08 коп., в частині стягнення 10000 грн. 00 коп. – припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 11.2.1 договору, за порушення обов’язку своєчасної оплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1 договору та графіками сплати лізингових платежів №№1, 2 та інших платежів, передбачених договором, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення та відшкодувати всі збитки, завдані цим позивачу, понад вказану пеню.
Сума нарахованої до стягнення пені становить 2075 грн. 89 коп., тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2075 грн. 89 коп. пені, ґрунтуються на умовах вищезазначеного договору, заявлені в межах строку позовної давності, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 8.2.1 договору, відповідач зобов’язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій договором.
Як зазначив позивач, в позовній заяві, протягом 3, 4 кварталів 2008 року звіт від відповідача у встановленій формі не надавався.
Відповідно до п. 11.2.3 договору, за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 1 % загальної вартості предмету лізингу на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення.
Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано 8890 грн. 98 коп.
Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 8890 грн. 98 коп. штрафу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2710 грн. 98 коп. інфляційних збитків та 259 грн. 51 коп. – 3% річних, підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Заявлене відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання щодо розстрочки виплати боргу судом не приймається, оскільки відповідач має звернутись з таким клопотанням по даній справі окремо, як це передбачено ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 765 грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Середино-Дудського дочірнього агропромислового підприємства «Середино-Будський агролісгосп» (Сумська область, м. середина-Буда, вул. Радянська, 115, код 14027095) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код 33880354) 62578 грн. 08 коп. основного боргу, 2710 грн. 98 коп. інфляційних збитків, 259 грн. 51 коп. 3 % річних, 2075 грн. 89 коп. пені, 8890 грн. 98 коп. штрафу, 765 грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ Б.І.ЛИХОВИД
Повний текст рішення підписано: 02.06.2009 року.