Справа № 22-8045 Голов. у І-й інст.- ОСОБА_1

Категорія: 5 Доповідач в апел. інстанції-Каблак П.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області

у складі: головуючого – Каблака П.І.

суддів –Кота І.Н., Крайник Н.П.

з участю секретаря – Балюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 23 вересня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 та визнано недійсним ОСОБА_8 про право власності №215475 на квартиру АДРЕСА_1, яке видане 27.07.1998 року на ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, визнано за позивачами право власності на приміщення площею 2,6 кв.м. під літерою 3-2 кв.№3 згаданого будинку, зобов’язано Відділ приватизації Франківської райадміністрації Львівської міськради видати позивачам ОСОБА_8 про право власності на квартиру №4 згаданого будинку з врахуванням вказаних змін, зобов’язано відповідачів ліквідувати комору, влаштовану ними під сходовою кліткою квартири №4, стягнено солідарно з відповідачів в користь позивачів 10 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в своїх інтересах та в інтересах інших відповідачів, в якій просить скасувати рішення суду з постановленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не відповідністю такого фактичним обставинам справи. Зазначає, що судом безпідставно задоволено позовні вимоги позивачів, права яких не порушені діями відповідачів, адже перепланування здійснені не ними, а попередніми мешканцями та за рахунок спільного коридору покращені комунальні умови квартири позивачів. Таким чином, відповідачами не завдано позивачам і моральної шкоди, якої позивачами не доведено. Крім того, суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки поклав обов’язок на Відділ приватизації, який не був відповідачем по справі.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до статей 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Задовольняючи позовну вимогу про зобов’язання Відділу приватизації Франківської райадміністрації видати позивачам ОСОБА_8 про право власності на квартиру з врахуванням змін, суд не дотримався вимог статті 30 ЦПК України та не звернув уваги на те, що зазначений орган в даному спорі не є відповідачем, а відтак, на нього не можна покладати будь-яку відповідальність, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні зазначених вимог відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то позивачі заявили такі вимоги на підставі статті 1167 ЦК України.

Задовольняючи ці вимоги суд в мотивувальній частині рішення послався на загальні положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основних свобод, роз’яснення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Однак, суд не зазначив ні однієї конкретної норми із перерахованих законодавчих актів, як вимагає цього п.4 ч.1 ст.214 ЦПК України.

В преамбулі згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України роз’яснено, що фізичні і юридичні особи мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства. Зазначені статті Конституції передбачають право на відшкодування моральної шкоди завданої: збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації (ст.32), незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст.56), безпідставним засудженням, у разі скасування вироку суду як неправосудного (ст.62). Житлове законодавство відшкодування моральної шкоди не передбачає.

Також слід зазначити, що позивачами не доведено винуватих дій відповідачів в заподіянні позивачам моральної шкоди з підстав ст.1167 ЦК України, тобто з деліктних цивільних правовідносин, оскільки встановлено, що самочинну прибудову та перепланування вчинені батьком відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_10 Тому рішення суду і в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відповідно до п.2,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Щодо інших задоволених судом позовних вимог, то з висновком суду слід погодитися, оскільки встановлено, що прибудова та перепланування квартири відповідачів здійснено без належного дозволу, без проекту, без прийняття в експлуатацію, в тому числі і за рахунок площі сходової клітки, що належала до квартири позивачів.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.2,4, 314 ч.2, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 23 вересня 2010 року в частині зобов’язання Відділу приватизації Франківської районної адміністрації Львівської міської ради видати ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8 про право власності на квартиру АДРЕСА_2 з врахуванням змін, стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 (ОСОБА_9) Йосиповича, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 10 000 грн. моральної шкоди скасувати з ухваленням нового, яким відмовити в задоволенні зазначених вимог. В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Каблак П.І.

Судді: Кіт І.Н.

ОСОБА_11