ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

___________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

Суддя Мельник В.І., розглянувши матеріали

            за позовом Відкритого  акціонерного  товариства  «Житомир –Авто»

            до Товариства  з  обмеженою  відповідальністю «Вюрт –Україна»

            про стягнення  309,00 грн.,

Встановив:

          1. Позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

У відповідності до вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

До позовної заяви не додано документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала позовну заяву, на підписання позовних заяв.

2. Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно  до  абз. 1 п. 12  Постанови  Кабінету  Міністрів  України    від  21.12.2005 р.  № 1258  «Про  затвердження  Порядку  оплати  витрат  з  інформаційно-технічного  забезпечення  судових  процесів,  пов’язаних  з  розглядом  цивільних  та  господарських  справ,  та  їх  розмірів (із  змінами  і  доповненнями,  внесеними  постановами  Кабінету  Міністрів  України  від  15.11.2006 р.  № 1596,  від  13.04.2007 р.  № 627,  від  14.04.2009 р. № 361)» документом про оплату витрат є квитанція установи  банку  або відділення   поштового  зв'язку,  які  прийняли  платіж,  платіжне доручення,  підписане уповноваженою посадовою особою  і  скріплене печаткою  установи банку з відміткою про дату  виконання  платіжного  доручення.  Додане  до  позовної  заяви  платіжне  доручення № 822 від 29.05.2009 р.  не  може  вважатися  належним  доказом  сплати  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу,  оскільки  в  ньому  проставлено  штамп  банку,  а  не  печатка,  відповідно  до  вимог  вищезазначеної  Постанови  Кабінету  міністрів  України.

Примітка:  Щодо   витребування   у   позивача   доказів,  то зміст  ст.  38, п.4 ст. 65, ст. 75, п. 3 ст.77  ГПК  України  свідчить,  що  господарський  суд  вправі  витребувати  від  сторін  докази  лише  після  порушення  провадження  у  справі  для  правильного  вирішення  спору  по  суті,  а  не  на  стадії  оформлення  та  подання  позовної  заяви.

          Витребування  доказів  до  подання  позовної  заяви  можливе  як  запобіжний  захід  в  порядку,  встановленому  ст.ст.  43-1 –43-10  ГПК  України.

Посилання  на  ч.1 ст. 38  ГПК  України,  як  на  обов’язковість  витребування  судом  доказів,  слід  визнати,  що  за  змістом  даної  норми  господарський  суд  зобов’язаний  витребувати  від  підприємств  та  організацій  незалежно  від  їх  участі  у  справі   документи  та  матеріали,  необхідні  для  вирішення  спору,  а  не  для  підтвердження  правильності  оформлення  позовних  матеріалів.  Крім  того,  витребування  додаткових  доказів  до  початку  вирішення  спору  з  ініціативи  господарського  суду,  а  не  за клопотанням  сторін,  які  з  різних  причин  не  можуть  подати  ті  чи  інші  докази,  суперечить  принципу  змагальності,  закріпленому  в  п.4 ч.3 ст. 129  Конституції  України  та  ст. 4-3  ГПК  України.          

Керуючись п.п. 1,6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Суддя                                                                                                     Мельник В.І.