ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 р.
| № 9/442/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Владимиренко С.В., |
суддів: | Шевчук С.Р., |
Кота О.В., |
розглянув касаційну скаргу | Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. |
у справі | №9/442/06 господарського суду Миколаївської області |
за позовом | Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" |
про | визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" від 14.10.2005р. №4790/1-2 |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | не належно уповноважена Ліптуга Т.І.; |
відповідача: | Васильєв А.О., дов. №б/н від 29.05.2006р., не належно уповноважений Грінченко В.В.; |
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2006р. Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод" звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, у якій просила визнати недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" та Державною акціонерною холдинговою компанією "Чорноморський суднобудівний завод" від 14.10.2005р. №4790/1-2 за договором купівлі-продажу № 0502/1КП від 05.02.2002р. в сумі 11225400грн. та за рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005р. й постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2005р. по справі № 9/59.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005р. по справі №9/59 з Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" були стягнуті збитки; відповідно до ст. 115 ГПК України рішення суду є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України „Про виконавче провадження", яким не передбачено порядку виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.09.2006р. у справі №9/442/06 (суддя Філінюк І.Г.) в задоволенні позовних вимог Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" відмовлено.
Рішення суду мотивоване недоведенням позивачем підстав недійсності правочину, передбачених ст.ст. 203, 602 ЦК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі №9/442/06 (колегія суддів: Сидоренко М.В., суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.) рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. у справі №9/442/06 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірний правочин щодо зарахування зустрічної вимоги, відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, так як вимоги сторін однорідні, грошові, та виникли за двома різними зобов'язаннями, в яких кожна сторона є кредитором іншої, на час проведення зарахування строк виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу від 05.02.2005р. та строк виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005р. по справі №9/59 настав.
Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі №9/442/06, у якій просить вказаний судовий акт скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" щодо визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" та Державною акціонерною холдинговою компанією "Чорноморський суднобудівний завод" від 14.10.2005р. №4790/1-2.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод" обґрунтовує тим, що місцевий та апеляційний господарські суди при вирішенні спору необґрунтовано застосували норми ст.601 Цивільного кодексу України та Закону України “Про виконавче провадження”, а суд апеляційної інстанції залишив поза увагою знаходження позивача у процедурі банкрутства, введення ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.06.2004р. мораторію на задоволення вимог кредиторів Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" до закінчення провадження у справі про банкрутство останнього.
Поряд з цим, 13.03.2007р. неуповноваженим належним чином представником скаржника Ліптугою Т.І. надано до канцелярії Вищого господарського суду України уточнення до касаційної скарги від 12.03.2007р. №412/164, підписане зазначеною особою, за довіреністю від 10.01.2007р. №412/61, яке колегією суддів касаційної інстанції не приймається до уваги внаслідок ненадання скаржником документального обґрунтування правомірності підписання цієї довіреності головою правління Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" О.А. Чуркіним.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" скористалось правом, наданим ст.1112 ГПК України, та надіслало відзив на касаційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод", у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. у справі №9/442/06 –без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" матеріали справи, доводи касаційної скарги Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод", твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон", викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
05.02.2002р. між Державною акціонерною холдинговою компанією "Чорноморський суднобудівний завод" (продавцем) та Спільним українсько-угорсько-англійським СП "Нібулон" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №0502/1КП, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва (Об'єкт), а покупець в свою чергу зобов'язався прийняти Об'єкт з метою будівництва перевантажувального терміналу для зернових та олійних культур і сплатити його вартість у розмірі 79817160грн., в тому числі ПДВ 13302860грн. Також договором передбачений обов'язок продавця надати покупцю шляхи для проходження вантажного автомобільного та залізничного транспорту до території придбаного позивачем Об'єкту за окремою угодою.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005р. по справі №9/59, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2005р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2006р у зазначеній справі, з Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" стягнуто 13468385,53грн. збитків внаслідок неналежного виконання Державною акціонерною холдинговою компанією "Чорноморський суднобудівний завод" умов договору купівлі-продажу №0502/1КП від 05.02.2002р., договору № 2402/1ЗС від 24.02.2003р. та договору № 1402/2ЗС від 14.02.2003р.
14.10.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулось до Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" з заявою №4790/1-2 (яка отримана позивачем згідно відмітки канцелярії 19.10.2005р. № 2263) про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 11225400грн., що виникли на підставі договору купівлі-продажу №0502/1КП від 05.02.2002р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005 р. по справі № 9/59.
При цьому, апеляційний господарський суд погодився та визнав правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що спірний правочин щодо зарахування зустрічної вимоги, відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України, так як вимоги сторін однорідні, тобто грошові, та виникли за двома різними зобов'язаннями, в яких кожна сторона є кредитором іншої, на час проведення зарахування строк виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу від 05.02.2005р. та строк виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005р. по справі №9/59 настав.
Спростовуючи доводи апелянта щодо непередбачення Законом України "Про виконавче провадження" такого способу виконання рішення суду як зарахування зустрічної однорідної вимоги, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до приписів ст.1 Закону Україну "Про виконавче провадження" регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується тільки цим законом, а здійснюється на підставі, способом й у межах повноважень, визначених цим законом, іншими правовими актами, виданими відповідно до цього закону й інших законів, виконання судового рішення може здійснюватися будь-яким передбаченим чинним законодавством способом або способом, який не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема одним з таких способів є припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Однак вищезазначені висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з наступних підстав.
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, яким відмовлено в позові Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод", апеляційним господарським судом не враховано та не надано належної оцінки доводам апелянта, викладеним в апеляційній скарзі щодо знаходження Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" у процедурі банкрутства, введення ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.06.2004р. мораторію на задоволення вимог кредиторів Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" до закінчення провадження у справі про банкрутство останнього.
Крім того, залишаючи поза увагою ці доводи апелянта, апеляційний господарський суд не з'ясував наявності порушення провадження у справі про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод", введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод", а відтак апеляційним господарським судом не здійснено ретельне дослідження доводів апелянта в цій частині.
Колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що апеляційний суд не звернув увагу, що у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника виконавче провадження з виконання рішення суду підлягає обов'язковому зупиненню на підставі п.8 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно до п.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Поряд з цим, судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору по суті заявлених вимог не з'ясований правовий статус відповідача, зокрема: позивачем заявлені вимоги щодо визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" за договором купівлі-продажу № 0502/1КП від 05.02.2002р., в якому стороною зазначено не Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон", а Спільне українсько-угорсько-англійське СП "Нібулон", та за рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.05.2005р. й постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2005р. по справі №9/59, позивачем в якій є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон".
Отже, судом апеляційної інстанції не встановлено та не доведено зазначені обставини.
Місцевий господарський суд відповідних вказаних обставин в даній справі також не з’ясував.
Наведене свідчить, що господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні даного спору не виконали вимог ст.43 ГПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, та дійшли передчасних висновків при неповно встановлених обставинах справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини першої ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст.1117 ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. у справі №9/442/06 підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суддів.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 та 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. у справі №9/442/06 скасувати.
3. Справу №9/442/06 передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суддів.
Головуючий | С. Владимиренко |
Судді: | С. Шевчук |
О. Кот |