ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"03" червня 2009 р. справа № 5020-5/189
За позовом: Прокурора Балаклавського району м. Севастополя (99042 м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3) в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 2);
до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
третя особа: Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3);
про стягнення заборгованості в розмірі 2109,11 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Прокурор - Верьовкіна Галина Петрівна посвідчення № 570 від 11.11.2008 Прокуратура м.Севастополя;
Позивач - Іванов Павло Павлович - юрисконсульт довіреність № 1547 від 09.01.2009 Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради;
Відповідач - не з’явився, ФОП ОСОБА_1;
Третя особа - не з’явився, Севастопольська міська Рада;
Суть спору:
Прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради, звернувся до суду з позовом до відповідача, суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 1551 від 23.06.2006 в розмірі 2109,11 грн., з яких: 2001,85 грн. - основний борг, 49,12 грн. –пеня, 52,00 грн. –збитки від інфляції, 6,14 грн. – 3% річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманої енергії.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та у довідці державного реєстратора.
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, відповідно до п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.
Представнику позивача та прокурору в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, прокурора, дослідивши надані позивачем докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає право звернення прокурора в господарський суд в інтересах держави.
Севастопольська міська Рада відповідно до ст. 5 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” входить до системи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про теплопостачання” до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, крім систем з теплоелектроцентралями, ТЕС, АЕС, іншими когенераційними установками та установками, що використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії, належать: розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; здійснення загального контролю за додержанням ліцензійних умов; розгляд справ про порушення ліцензійних умов і за результатами розгляду прийняття рішень у межах своїх повноважень; захист прав споживачів; інформування громадськості про свою роботу, здійснення у встановленому законодавством порядку видавничої діяльності у сфері теплопостачання.
Таким чином, органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є позивачі по даній справі.
23.06.2006 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 1551.
Відповідно до розділу 1 Договору продавець зобов’язується надати покупцю теплову енергію до межі експлуатаційної відповідальності, балансової належності теплових мереж та купівлі-продажу теплової енергії своєчасно та відповідної якості, а покупець, у свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами.
Згідно з розділом 2 Договору тарифи за одиницю теплової енергії (з ПДВ), а саме централізоване опалення для населення в опалювальний сезон складає 6,93 грн/м2.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.1 Договору).
Відповідно до пункту 4.7 Договору остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно з тарифами, діючими на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається доставленим на адресу відповідача у випадку, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за звітним, не заявить про неотримання рахунку.
Зобов’язання з постачання енергії позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за отриману енергію відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем за період з листопада 2008 року по грудень 2008 року, січень –лютий 2009 року склала 2001,85 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.8 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати відповідачем за теплову енергію з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 49,12 грн. розрахунок якої перевірений судом та визнаний обґрунтованим, а сума пені такою, що підлягає стягненню.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням збитків від інфляції та 3% річних.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку, якій перевірений судом, сума збитків від інфляції складає 52,00 грн., 3% річних –6,14 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2109,11 грн., з яких: 2001,85 грн. - основний борг, 49,12 грн. –пеня, 52,00 грн. –збитки від інфляції, 6,14 грн. –3% річних.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомостей про наявності поточних рахунків в установах банків немає) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, код ЄДРПОУ 03358357, п/р 26030945206831 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) заборгованість в сумі 2109,11 грн., з яких: 2001,85 грн. - основний борг, 49,12 грн. –пеня, 52,00 грн. –збитки від інфляції, 6,14 грн. –3% річних.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомостей про наявності поточних рахунків в установах банків немає) державне мито в сумі 102,00 грн. на р/р 31113095700007, одержувач - Державний бюджет Ленінський район у м.Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополі, МФО 824509, код платежу 22090200.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомостей про наявності поточних рахунків в установах банків немає) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. на р/р 31216259700007, одержувач - Ленінський район, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації 22050000.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
03.06.2009
Розсилка:
1. Прокурор м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)
2. Прокурор Балаклавського району м. Севастополя (99042 м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3)
3. Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3);
4. КП “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 2);
5. СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
6. справа