Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)

м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 31, 50007, (564) 92-18-72

Справа № 22ц-21341 /10 Головуючий в 1 -й інстанції

Категорія - 57 (III ) ОСОБА_1Г,

Доповідач - Карнаух В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Митрофанової Л.В.

суддів - Карнаух В.В., Михайлів Л:В,

при секретарі - Бондаренко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку ч.1 ст. 304-1, ч.2 ст.197 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2009 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язаня здійснити перерахунок щомісячної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо перерахунку щомісячної соціальної допомоги незаконною та стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни, і, уточнивши в судовому засіданні позовні вимоги, просила поновити процесуальний строк звернення до суду, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії і виплатити недоотриману суму щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 2 733,30 грн. за 2006 - 2008 роки, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період.

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2009 року, позовні вимоги позивачки задоволені частково, визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Стягнуто з відповідача на користь держави судові витрати в сумі 3,40 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, позивачкою пропущено процесуальний строк звернення до суду за захистом своїх прав та судом не взято до уваги відсутність бюджетних асигнувань для виплати надбавки до пенсії дітям війни.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 народилася 18 червня 1937 року отримує пенсію за віком та у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни (а.с.4, 5).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, що призвело до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й з обов'язку відповідача у зв'язку з цим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми на її користь.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № Ю-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року чинна й на 2009 рік, оскільки в зазначений період її дія не призупинялась. На підставі викладеного, колегія судців вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв'язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_2, а з 22 травня 2008 року здійснює підвищення до його пенсії тільки у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, дійшов вірного висновку про дію в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано визнав бездіяльність відповідача щодо виплати підвищення до пенсії за вказані періоди протиправною.

Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та ч.5 ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати».

У зв'язку з цим доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необгрунтованими.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обгрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.

Крім того, і практика Європейського суду з прав людини , яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків (справа «Кечко проти України», рішення від 18.11.2005 року).

Право позивачки на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів зважує на доводи апеляційної скарги відповідача щодо не вирішення судом першої інстанції питання про поновлення позиваці, пропущеного нею строку звернення до суду за період 2007-2008 роки, й вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність його пропущення з підстав, передбачених ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є неправильним, оскільки ця підстава стосується сум пенсій які вже нараховані, але не виплачені.

Так, відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Оскільки Рішення Конституційного Суду України ухвалено 09.07.2007 року, а позивачка ОСОБА_2 звернулася з позовними вимогами до суду першої інстанції 01.10.2009 року (а.с.1), то колегія суддів вважає, що вона пропустила річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо нарахування їй надбавки до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.12.2008 року.

При цьому, колегія судців враховує, що позивачка заявила клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, посилаючись на поважність причин його пропуску, оскільки про факт порушення свого права вона дізналася з засобів масової інформації, де почали обговорювати вказане питання. Вважаючи зазначену обставину поважною причиною пропуску строку звернення до суду, колегія суддів поновлює позивачу цей строк, у зв'язку з чим доповнює резолютивну частину ухваленої судом першої інстанції постанови висновком по суті розглянутої вимоги.

Керуючись ч.2 ст.197, ст. ст. 303, ч.1 ст. 304-1, п.З ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судців, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2009 року змінити, доповнивши резолютивну частину абзацом наступного змісту: « Поновити ОСОБА_2 процесуальний строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав».

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя-доповідач: ОСОБА_3