РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа 2-350/09

13 травня 2009 р.     м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: головуючого судді Гібалюк Т.Я.,

при секретарі Моруновій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист права власності на будинок, виселення, стягнення плати за користування житлом, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення сервітута користуванням житлом,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3   про   захист   права  власності   на   будинок,   виселення, стягнення плати за користування житлом. ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом  до ОСОБА_1 про встановлення сервітута користуванням житлом.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 проти виселення її та дітей заперечувала, пояснила, що вона  знаходиться в зареєстрованому шлюбі з  ОСОБА_4, який є онуком померлого ОСОБА_5  Після шлюбу, вона зі згоди ОСОБА_5 в 1996 році поселилася в спірний будинок та зареєтрувалася  проживаючою в ньому. В будинку проживають та зареєстровані її двоє синів від шлюбу з ОСОБА_4  Один із її синів інвалід з дитинства, хворіє психічним захворюванням. Іншого житла у неї та дітей нема.  Позивачка ОСОБА_1 довгий час не інтересувалася домом, не робила ремонту, будинок  старий, потребує капітального ремонту. Вона та її співмешканець ОСОБА_3 в міру можливості ремонтують будинок.  Підтримала свій позов про встановлення сервітута.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову ОСОБА_1 заперечував, пояснив, що дійсно він є співмешканецем ОСОБА_2, проживає з нею та її дітьми в будинку, він ремонтував кришу будинку, коли вона протікала, ремонтував забор,  виконавув інші роботи по ремонту будинку.

В судовому засіданні представник позивачки  ОСОБА_1 – ОСОБА_6, позов про виселення  підтримав, пояснив, що ОСОБА_2, її двоє дітей  та співмешканець ОСОБА_3 проживають  в будинку, який належить  ОСОБА_1 на праві власності. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не платять за житло, виникла заборгованість з 1 липня 2008 р. по 1 серпня 2008 р.  в розмірі плати за один місяць 5000 грв., відповідачі не ремонтують будинок, влаштували пожежу.  Як власниця будинку, ОСОБА_1 просить суд виселити із будинку ОСОБА_2, її  дітей  та співмешканця  ОСОБА_3.   Представник ОСОБА_6 проти задоволення зустрічного позову  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення сервітута користуванням будинком заперечував.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклуваненя Заводської районної ради, проти виселення ОСОБА_2 і її дітей заперечував, оскільки будинок АДРЕСА_1 є єдиним  постійним місцем проживання двох її неповнолітніх дітей, один з яких хворіє психічним захворюванням.

Суд вислухав сторони, вивчив матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3   про   захист   права  власності   на   будинок,   виселення, стягнення плати за користування житлом за один місяць 5000 грв. та позовні вимоги  ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про встановлення сервітута користуванням житлом не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину  за заповітом,  виданого 12 березня 1997 р. державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 р.,  заповідав ОСОБА_1, яка мешкає в АДРЕСА_1,  жилий будинок площею 40, 4 кв.м. по АДРЕСА_5.( а.с.10)

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, № НОМЕР_1 від 1 липня 2008 р., право власності на АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1( а.с.11)

ОСОБА_2 з 1995 року та її діти ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 р.н., та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 р.н.  зареєстровані проживаючими в АДРЕСА_1. З пояснень сторін в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 - донька померлого ОСОБА_5, а  ОСОБА_2 знаходиться в зареєстрованому шлюбі з онуком померлого ОСОБА_5 – ОСОБА_4, який є також племінником позивачки.( а.с.17,24,)

Син ОСОБА_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 р.н., є інвалідом з дитинства, хворіє розумовою відсталістю.( а.с. 27)

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та її діти вселилися в спірний будинок як члени сім»ї ОСОБА_5, ОСОБА_2 постійно проживає в будинку з 1995 р., іншого постіного місця проживання не має. Після смерті спадкодавця і до 2007 р. позивачка   ОСОБА_1 не проявляла інтересу до спірного будинку, не займалася його ремонтом, не сплачувала комунальні послуги, налоги за землю.

Відповідач ОСОБА_3 є співмешканцем ОСОБА_2 також проживає без реєстрації в спірному будинку, працює на ВАТ «ІНФОРМАЦІЯ_3»   З його заробітної плати  стягується плата за комунальні послуги: так за період з жовтня 2006 р. по листопад 2008 р. з нього утримана плата за користування електричною енергією в будинку по АДРЕСА_1 - 745 грв., та  плата за користування газом в цьому будинку - 1130 грв. ( а.с.25-26)

Суд дає критичну оцінку поясненням представника позивачки в судовому засіданні відносно того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 характеризуються негативно, не підтримують належний стан будинку, не займаються його ремонтом, влаштували в будинку пожежу. Ці пояснення не найшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так, відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що дійсно в літній кухні домоволодіння  була пожежа, але це сталося  не внаслідок умисних дій відповідачів, а внаслідок  необережного поводження з вогнем її хворого сина. Пожежа сталася вночі, коли ОСОБА_2 була на роботі, а хворий син повинен був спати.    

Як вбачається з Акту про пожежу, від 26 травня 2007 р.,  пожежа виникла в літній кухні по АДРЕСА_1, пожежею знищений диван, пожежа сталася о 00 год 15 хв. 26 травня 2007 р. ( а.с.46)

Крім того, суду не надані докази того, що позивачка ОСОБА_1 в період з 1996 р. по теперішній час займалася капітальним чи поточним ремонтом спірного домоволодіння. Навпаки, з пояснень свідків в судовому засіданні встановлено, що саме ОСОБА_2 та її співмешканець ремонтували  дах будинку, коли той з часом продірявився, переклеювали  шпалери в кімнаті, ремонтували забор, виконували інші роботи по підтриманню належного вигляду будинку. Будинок не занедбаний, має привабливий вигляд, що підтверджується наданими суду фотографіями  зовнішнього вигляду будинку.

ОСОБА_2 та її співмешканець  ОСОБА_3, характеризуються позитивно, займаються суспільно корисною працею. Як вбачається з довідки начальника служби у справах дітей,  сім»я ОСОБА_2 що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на обліку у справах дітей виконкому Заводської райради як соціально-неблагополучна сім»я  не перебуаває. ( а.с.44)

Відповідно до ст. 156 ЖК України, члени сім»ї власника житлового будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ст. 157 ЖК України, членів сім»ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, член його сім»ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу  виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщшення.

Суд в судовому засіданні не встановив обстави, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України, які б були підставою для виселення   ОСОБА_2 та її двої неповнолітніх  дітей із будинку АДРЕСА_1. Так, ОСОБА_2, ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_7 р.н., та ОСОБА_8., ІНФОРМАЦІЯ_8 р.н.  зареєстровані проживаючими в буд. АДРЕСА_1, в м. Дніпродзержисньку, вселилися в будинок як члени сім»ї власника та з його згоди.  Іншого постійного місця проживання вони не мають.  Тому суд вважає  за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2, та її неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 9 ЖУ України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

В зв»язку з тим, що відповідач  ОСОБА_3 не має реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, він повинен бути виселений з зазначеного будинку, який йому не належить,  і вселився в який він без згоди його власника.

Крім того, суд в судовому засіданні встановив, що позивачка ОСОБА_1 не має бажання укласти з відповідачкою ОСОБА_2 договір  найму, яким встановити  строк та права та обов»язки наймодавця та наймача, закрема відносно оплати за  проживання.  З позовом про зобов»язання ОСОБА_2 укласти договір найму будинку ОСОБА_1 не зверталася та звертатися не має бажання.   В судовому засіданні не надані докази того, що  щомісячна плата за проживання в спірному будинку має складати 5000 грв.

В зв»язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 5000 грв. плати за проживання в її будинку за період з 1 липня 2008 р. по 1 серпня 2000 р. не підлягають задоволенню, як безпідставні.Суд також вважає, що  позовні вимоги  ОСОБА_2 про встановлення сервітуту користування житлом в домоволодінні АДРЕСА_1  не підлягають задоволенню, оскільки  як сервітут не можуть бути кваліфіковані відносини щодо передання речей у користування на підставі договору найму чи оренди.  Якщо є можливість задовольнити потреби в користуванні майном в будь-який іншій правовій формі, сервітут встановлюватись не може.  Оскільки ОСОБА_2 не є співвласником спірного домоволодіння з ОСОБА_1 , сервітут між нею та власником будинку не може бути встановлений.  Правовідносини між сторонами повинні регулюватися нормами житлового права,  які регулюють  відносини  з найму жилого приміщення.       Керуючись ст. 10,11,59-61, 209-212-215,218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист права власності на будинок, виселення, стягнення плати за користування житлом. Виселити ОСОБА_3 з житлової площі в будинку по АДРЕСА_1. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту користуванням житлом в будинку АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний суд шляхом подачі в 10 денний термін з дня оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і представленням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: