Справа №2-199/11

Провадження №б.н.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2011 Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Мізюка В.М., при секретарі Тріска О.О. розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 пише щодо нього від свого імені в різні інстанції скарги, в яких розповсюджує неправдиві відомості, наклепи, обвинувачує його в шахрайстві і вимаганні та просить задовольнити позов.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди та мотивує тим, що ОСОБА_1 завдає йому моральних страждань і перешкоджає своїми діями законно приватизувати земельну ділянку, а тому просить задовольнити позов.

ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити, в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 просить відмовити.

ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, а просить задовольнити його зустрічний позов.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, але позов слід задовольнити частково. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Так, в судовому засіданні встановлено, загальні обставини спірних відношень ОСОБА_2 з державним управлянням навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, а саме, що 21 серпня 2003 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво на право власності на квартиру № 1 в будинку № 1503, що знаходиться по вул. Вишневій, в с. Бурдей Кіцманського району, а в минулому державний кордон Ревнянського лісництва Чернівецького держлісгоспу. Розпорядженням № 796-П від 21 грудня 2004 року Кіцманська райдержадміністрація задовольнила клопотання про надання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність в адмінмежах Стрілецько-Кутської сільської ради у спільну сумісну власність. 11 березня 2005 року ОСОБА_2 укладено договір з ТзОВ “Геопроект”і замовлено розробку проекту відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність. Крім того, державним управлінням охорони навколишнього середовища в Чернівецькій області де працює ОСОБА_1 старшим державним інспектором, не погоджено проект відведення, оскільки в матеріалах проекту виявлено недостовірні дані щодо категорії земель природно-заповідного фонду, відсутні погодження Чернівецького держлісгоспу як землекористувача, обґрунтування розміру та необхідні вилучення ділянки, відсутній акт технічного обстеження земельної ділянки.

Із досліджених в судовому засіданні розпорядження Чернівецької облдержадміністрації № 87-р від 08 лютого 1996 року зазначено, що земельна ділянка на яку претендує ОСОБА_2 віднесена до території природно-заповідного фонду області та входить до складу регіонального ландшафтного парку “Чернівецький”, тому порядок вилучення і проводиться за постановою Кабінету Міністрів України та за рішенням місцевої ради за погодженням Верховної Ради України.

Відповідно до листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16 липня 2010 року № 07/763 про розгляд матеріалів проекту землеустрою вказано, що у зв’язку із зазначеним, на сьогоднішній день погодження документації із землеустрою щодо відведення земельної лісової ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства суперечитиме розпорядженню Кабінету Міністрів України № 610-р від 10 квітня 2008 року.

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України, не встановлено можливості вилучення земельних ділянок із земель, що перебувають у постійному користуванні для надання їх фізичним особам, як передбачається проектом.

Так, в судовому засіданні встановлено, щодо поширення неправдивої інформації в адресу ОСОБА_1 підтвердили свідки, які були допитані в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_4 суду показав, що ОСОБА_1 виступав в судових засіданнях як представником органу і ніяких особистих стосунків з ОСОБА_2 не мав, та підтвердив той факт, що неодноразово в державне управління охорони навколишнього природного середовища Чернівецької області та інші органи надходили скарги від ОСОБА_2 в яких він висловлював образи на ОСОБА_1

Аналогічні покази в судовому засіданні надали свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Свідчення вказаних свідків в судовому засіданні підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

скаргою ОСОБА_2 до голови обласної державної адміністрації в Чернівецькій області (а.с.43)

скаргою начальнику державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області (а.с. 52-53)

Суд, вважає, що поширенням відомостей, які не відповідають дійсності і завдали шкоди честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1, йому заподіяно моральні страждання, оскільки його було безпідставно звинувачено в злодійському самоуправстві, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 має бути стягнуто моральну шкоду. Але разом з тим, суд вважає, що її розмір значно менший, ніж вимагає ОСОБА_1

При визначенні розміру заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує характер та глибину душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1, внаслідок поширення проти нього відомостей, які не відповідають дійсності, що з вини ОСОБА_2 погіршився стан його здоров’я.

Однак, суд вважає, що внаслідок поширення відповідачем відомостей, що не відповідають дійсності, ділова репутація ОСОБА_1 значно не постраждала, оскільки він незважаючи на заяви та скарги в різні інстанції продовжує працювати на посаді начальника відділу біоресурсів, заповідної справи та формування екомережі державного управління охорони навколишнього природн6ого середовища в Чернівецькій області.

Враховуючи викладене, що ОСОБА_2 є пенсіонером, його похилий вік, також враховуючи при цьому вимоги розумності та справедливості, суд завдану моральну шкоду оцінює в 1000 гривень, і вважає, що саме наведена сума повинна бути стягнута з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 як компенсація заподіяної моральної шкоди. Крім того, повинні бути спростовані відомості щодо недостовірної інформації ОСОБА_1.

Доводи ОСОБА_2, по зустрічній позовній заяві не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.  

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.  

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”(надалі –Постанова) при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.  

Керуючись ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 47-1 Закону України “Про інформацію”, ст.ст. 277 і 297 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, ст.ст. 10, 209, 212, 215, 294-296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1, що порочить його честь, гідність шляхом публічного принесення йому вибачень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати державного мита в сумі 500 гривень та витрати на інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи в сумі 75 гривень.

У задоволенні зустрічного позову за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: