ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

04.06.09р.

Справа № 34/139-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "21 ВІК", м. Запоріжжя 

до  Приватного підприємства "РЕАРДІ", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 22 359,23 грн.

Суддя  Примак С.А.

Представники:

  від позивача - Владімірова Ю.В., предст., дов. б/н від 28.05.2008р.

  від відповідача - не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про стягнення із Приватного підприємства "РЕАРДІ"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "21 ВІК" 22 359,23 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 223, 59 грн. держмита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечує, вважає позовні вимоги не обґрунтованими,  в задоволення позовних вимог просить відмовити частково.

В порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжено до 19.06.2009р.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог. просить стягнути із Приватного підприємства "РЕАРДІ"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "21 ВІК" 22359,23 грн. заборгованості за поставлений товар, 34 013,70 грн. пені, 400,00 грн. за адвокатські послуги.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути із Приватного підприємства "РЕАРДІ"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "21 ВІК" 22359,23 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 496,84 грн. пені, 389,60 грн. - 3% річних, 2 270,53 грн. - інфляції, 400,00 грн. за адвокатські послуги, 563,73 грн. держмита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК  України  розглядає справу за наявними в ній   матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України в судовому засіданні 04.06.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ,-

                                           В С Т А Н О В И В :

24.10.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №0254.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язався передати товар у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах, згідно даного договору.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 78 864,52 грн.

Згідно п. 3.1. договору, відповідач зобов'язався оплачувати отриманий товар протягом 55 календарних днів з моменту отримання товару.   

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 28 738,43 грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом звірки від 20.05.2009р.

21.05.2009р. відповідач звернувся до позивача з листом №2163 згідно якого просить суму переплати 6 379,20 грн. по раніше існуючому договору №068 від 09.11.2006р. зарахувати у погашення заборгованості за спірним договором №0254, на що позивач погодився та зменшує суму заборгованості на суму переплати 6 379.20 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору.

Однак відповідач до теперішнього часу зобов'язання по остаточній сплаті поставленої продукції на суму 22 359,23 грн. у відповідності із умовами Договору не виконав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає необхідним стягнути з відповідача 22 359,23 грн. боргу.

Відповідно до п. 7.1. договору, у випадку несвоєчасної сплати за отриманий товар відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 2 496,84 грн.

Суд вважає стягнути пеню частково у розмірі 2 429,97 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційні –2 270,53 грн., 389,60 грн. - 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд  вважає  відмовити  в  стягненні  3% річних та інфляційних так  як   відповідач  не  надав  до суду  обґрунтований  розрахунок 3%-річних та інфляційних, так  як  не  вказав  саме  по  яким  накладним  нараховується  і  за  який   термін, що  фактично  не  дає  змогу  суду  взагалі  перевірити  фактичну  суму  нарахування  3% річних та інфляційних.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу  судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати  за участь адвоката  при розгляді справи  підлягають сплаті  лише у тому  випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають  сплаті за послуги адвоката , визначаються в порядку , встановленому  Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст.. 2 Закону України „Про адвокатуру”, відповідно до якої адвокатом  може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника  адвоката  не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Отже ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Як доведено матеріалами справи, між позивачем та адвокатом Дерев'янко І.О. був укладений договір про надання юридичних послуг №70 від 25.02.2009р., відповідно умов якого позивач сплатив кошти у сумі 400,00 грн. Дерев'янко І.О., що доведено квитанцією від 25.05.2009р. №69. Враховуючи, що витрати по справі, згідно статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, стягненню підлягє 360,36 грн. витрат зі сплати послуг адвоката.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача 22 359,23 грн. боргу, 2 429,97 грн. пені, 360,36 грн. - витрат зі сплати послуг адвоката.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.44,48,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "РЕАРДІ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метростроївська. 19, п/р 2600530103501 в ФАБ "Південний" м. Дніпропетровська, МФО 306458, код ЄДРПОУ 32702478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "21 ВІК" (м. Запоріжжя. бул. Шевченко, д. 6, кв. 6, п/р 2600032150 ЗОД "Райффайзен Банк Аваль" МФО 313827, код ЄДРПОУ 24519899) 22 359,23 грн. боргу, 2 429,97 грн. пені, 247,89грн. - держмита, 106,31 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  360,36 грн. - витрат зі сплати послуг адвоката, - видати наказ.

В   решті  позову  відмовити.   

Суддя

С.А. Примак

Рішення підписано 05.06.2009р.