Справа № 629/4844/13-ц
№ провадження 6/629/118/13
У Х В А Л А
13.11.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого – судді Горчакової О. І.
секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Лозівського міськрайонного суду Харківської області у місті Лозова Харківської області цивільну справу за поданням подання Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції в Харківській області «Про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань», -
в с т а н о в и в:
11 листопада 2013 року за вхідним № 29295 до канцелярії Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшло подання Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції в Харківській області «Про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань».
Заявник посилається на те, що на виконанні в відділі державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції в Харківській області знаходиться виконавчий лист № 2025/6110 від 29.11.2012 року, виданий Лозівським міськрайонний судом Харківської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки Дар'ї, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.11.2012 року і до досягнення повноліття.
Заборгованість по аліментах станом на 01.09.2013 року складає 5800,20 грн.
Заявник зазначає, що наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України та прохає, тимчасово обмежити виїзд за межі України, без вилучення паспортного документа, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за злісне ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника –фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, без виклику, чи повідомлення, сторони та інших заінтересованих осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання ВДВС Лозівського МРУЮ Харківської області не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Установлено, що:
23.01.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 відкрито виконавче за виконавчим листом № № 2025/6110 від 29.11.2012 року, виданим Лозівським міськрайонним судом Харківської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки Дар'ї, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.11.2012 року і до досягнення повноліття, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 3).
Відповідно до роз'яснень викладених в листі Міністерства юстиції України від 06.06.2008 № 25-32/507, оформлення та направлення подань до суду державними виконавцями здійснюється в порядку, визначеному положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
Подання готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов'язково має містити:
назву суду, до якого направляється подання;
відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, назва суду, яким видано виконавчий документ, резолютивна частина рішення, дата відкриття виконавчого провадження);
прізвище, ім'я та по-батькові особи (боржника), дата народження (число, місяць та рік);
обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань;
резолютивна частина подання, у якій мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), назва органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа потрібно зазначати вид паспортного документа (для громадян України – дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, посвідчення особи моряка або посвідчення члена екіпажу; для іноземних громадян та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серію та номер, а також назву та адресу державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ;
як додаток: копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. За необхідності, до подань державних виконавців можуть додаватися копії інших документів.
Державний виконавець, звертаючись до суду з поданням та беручи зобов'язання діяти відповідно до вимог п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», повинен був зазначить у чому саме полягає ухилення боржника від виконання судового рішення.
Проте, державний виконавець зазначених обставин у своєму поданні не вказав, судом ці обставини також встановлені не були, не надано відповідних доказів про це.
У порушення ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначені докази про вручення боржнику повідомлень державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та доказів того, що державний виконавець викликав боржника до відділу.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за участю державного виконавця і суд вирішує питання на підставі поданих матеріалів державним виконавцем.
Відповідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно ч. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, і якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
З аналізу зазначеної норми матеріального закону витікає, що для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон необхідна не тільки наявність невиконаних зобов’язань, але і ухилення від їх виконання.
Подання державного виконавця повинно відповідати вимогам, що визначені листом Міністерства юстиції України від 06.06.2008 року № 25-32/507 "Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладених на них рішеннями судів", а саме: ухилення боржника від виконання своїх обов'язків повинно бути обґрунтовано, а державним виконавцем має бути проведено достатньо заходів примусового виконання рішення з додаванням копій документів виконавчого провадження.
Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього зобов’язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем не надано доказів, які свідчили б про те, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань. Крім того, відсутні докази про вжиття державним виконавцем будь-яких заходів щодо встановлення майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, а також відомості про обізнаність боржника з наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання.
Як вбачається з матеріалів доданих до подання, державним виконавцем не встановлено можливості іншим способом провести примусове виконання, не встановлено наявність у власності боржника рухомого чи нерухомого майна, на яке можна було б звернути стягнення; отримання доходу від здачі у оренду майна; вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 164 КК України.
Таким чином, державний виконавець не позбавлений можливості виконати вимогу про стягнення коштів за рахунок майна боржника, на яке може бути накладено арешт, не вдаючись до обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Разом з тим, державний виконавець не надав суду жодних доказів, які б давали підстави вважати, що боржник має намір ухилятись від виконання судового рішення шляхом залишення території України.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього за рішенням суду. Обов’язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України покладається в даному випаду на орган державної виконавчої служби, який звертається до суду із відповідним поданням.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п.1 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно обирати місце проживання в межах цієї території.
Заявником належними та допустимими доказами не підтверджено факт ухилення боржника від виконання своїх обов'язків з приводу виконання зазначеної вимоги. Тому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні подання.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення подання Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції в Харківській області «Про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань», оскільки заявником не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що державним виконавцем вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу. Державним виконавцем також не надано доказів на підтвердження того, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, та про те, що боржник, ухиляючись від виконання рішення, вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, за час виконання рішення виїжджав за межі України ( довідку Державної прикордонної служби) , що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не заявлявся на виклики державного виконавця.
Керуючись ст.ст. 108-120, 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України « Про виконавче провадження» , ст. 6 Закону України « Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», ст.33 Конституцією України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції в Харківській області «Про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань» – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О. І. Горчакова