Справа № 2-1667/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2009 р.     Орджонікідзевский районний суд м.Харкова

у складі: головуючого -  судді Єрмоленко В.Б.,

при секретарі – Гапоненко В.О.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

                   Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось, між ними постійно виникали сварки, скандали та навіть бійки по причині безвідповідального ставлення відповідача до сім’ї, позивач має вагомі сумніви щодо свого батьківства у відношенні сина, так як у період вагітності дружина мешкала окремо від нього і сама цього не заперечує. Шлюбно-сімейні відносини між супругами кілька разів припинялись, що з часом привело до взаємного відчуження і втрати почуття поваги та любові між супругами, остаточно шлюбні стосунки між сторонами припинені рік назад і більше не поновлювались, відповідач у 2008 р. виїхала на постійне місце проживання до своїх батьків в с.Хорошево Харківської області, де мешкає і зараз. Позивач вважає, що їх сім’я фактично розпалась і примирення між ним і дружиною не можливе.

                   Відповідач визнала позов повністю, проти розірвання шлюбу не заперечує, з причинами розладу сімейних відносин згодна.

                   Виходячи з обов’язку доказування, передбаченого ст.60 ЦПК України,  обставини визнані сторонами не  підлягають доказуванню у відповідності зі ст.61 ЦПК України.

                   Згідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення  про задоволення позову.

                   Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

                   Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 вересня 1999 р., від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

                   Сторони тривалий час не підтримують шлюбні відносини, проживають окремо один від одного, наполягають на розірванні шлюбу, оскільки їх сім’я розпалася остаточно, відновлена бути не може, подальше спільне життя подружжя та примирення в сім’ї не можливі, шлюб існує формально, подальше його збереження суперечило б їх інтересам. Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.    

                   На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60-61, 174, 208-209, 212,  214-215 ЦПК України, ст.ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

                   Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 17 вересня 1999 року у відділі РАГС Орджонікідзевського райвиконкому  м.Харкова під актовим записом № 404, розірвати.

                   При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути судовий збір в дохід держави з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 8 (вісім) грн.50 коп. з кожного.  

                   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 15 червня 2009 р. через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

                    Суддя  -