Справа № 646/5650/15-ц

№ производства 2/646/2276/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.15 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Чудовського Д.О.,

при секретарі - Жура О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за договорами позики та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2015 року до Червонозаводського районного суд м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики № 5 від 16.06.2014 року та за договором позики № 6 від 02.07.2014 року та просив, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 150-151), стягнути з відповідача 704 671,96 грн. та відповідно 311 325,94 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зазначив, що 16.06.2014 року між сторонами було укладено договір позики № 5, за яким відповідач отримала у позику 15 000,00 доларів США, на 6 місяців, однак у строк визначений договором грошові кошти вчасно не повернула, а тому просить стягнути з відповідача суму позики у розмірі 350 443,81 грн., 326 930,16 грн. - відсотки за користування позикою та 27 297,99 грн. - 3% річних. Крім того, 02.07.2014 року між сторонами було укладено договір позики за № 6, за яким відповідач отримала у позику 7 000,00 доларів США, на 6 місяців, однак, у строк визначений договором грошові кошти вчасно не повернула, а тому просить стягнути з відповідача суму позики у розмірі 158 264,94 грн., 141 353,66 грн. - відсотки за користування позикою та 11 707,08 - 3% річних.

Позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що відповідач не отримувала грошові кошти від позивача за договорами позики, хоча їх підписувала, та подала зустрічний позов, у якому просила визнати договори позики недійсними з тих підстав, що вони не містять вираження суми позики у гривні.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи суд приходить до наступного.

16.06.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було підписано договір позики № 5, за яким ОСОБА_1 передає на умовах Договору Позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю суму позики у строк і на умовах договору, та 02.07.2014 року між цими ж сторонами було підписано договір позики за № 6, про отримання у позику 7 000,00 доларів США.(а.с. 9-10).

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п.2.1. договору позики № 5 від 16.06.2014 року та договору позики № 6 від 02.07.2014 року, сума позики передається Позичальнику у момент підписання Договору.

Згідно із п. 3.1. договору позики № 5 від 16.06.2014 року та договору позики № 6 від 02.07.2014 року, наймодавець зобов'язується надати суму позики у відповідності з п. 2.1. даного Договору.

Отже судом встановлено, що зміст договору позики № 5 від 16.06.2014 року та договору позики № 6 від 02.07.2014 року, не містить умову, яка б безумовно підтверджувала ту обставину, що грошові кошти у розмірі 15 000,00 доларів США та 7 000,00 доларів США були передані у позику відповідачу при підписані договорів позики.

За частиною 2 статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Про те, позивачем та його представником не подано до суду розписки або іншого документа, які б посвідчували передання відповідачу позивачем визначеної у договорах грошової суми.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 1046 ЦК України, суд приходить до висновку, що договори позики № 5 від 16.06.2014 року та договір позики № 6 від 02.07.2014 року, є неукладеними, оскільки грошові кошти за ними не передавались.

Розглянувши зустрічний позов про визнання договорів позики недійсними, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 8 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що у зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Враховуючи, що судом встановлено, що договори позики № 5 від 16.06.2014 року та договір позики № 6 від 02.07.2014 року є неукладеними, підстав для визнання недійсними неукладених договорів позики суд не має.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1, 2, 4, 8, 10, 15, 60, 61, 88, 208-209, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1046, 1047, Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за договорами позики - залишити без задоволення.

2. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики - залишити без задоволення.

Арешт накладений 07.07.2015 року на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова на майно ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: 61050, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1, а саме: автомобіль Skoda Octavia, 2005 року випуску, білого кольору, д.н. НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, після набрання даним рішенням законної сили - скасувати.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3654,00 грн. зарахувати в дохід держави.

Сплачений відповідачем судовий збір за пред'явлення зустрічного позову у розмірі 243,60 грн. зарахувати в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено 26.10.2015 року

Суддя Д.О. Чудовський