Справа № 2-1059, 2009р.

РІШЕННЯ

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     5 червня 2009 р.                                      м. Саки

     Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

     Головуючого судді:                                    О.В. Копичинського

     При секретарі:                                        Є.Ф. Кузьменко

     З участю прокурора:                                   А.О. Сухорукова

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Сакського міжрайонного прокурора в інтересах Комунального закладу «Сакське територріальне медичне управління» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та судових витрат у справі,

встановив:

     Сакський міжрайпрокурор в інтересах КП «Сакське ТМУ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в сумі 4.929гр.12коп. та судових витрат у справі в дохід держави.

     Позов мотивований тим, що 14.06.08р., з вини відповідачки, сталася ДТП, в якій ОСОБА_2 було спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження. Це тілесне ушкодження ОСОБА_2 лікувала стаціонарно в КП «Сакське ТМУ», на яке було витрачено зазначену грошову суму. Але відповідачка відмовилася відшкодувати зазначених збитків у добровільному порядку.

     У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, які просив задовольнити.

     Представник позивача в судове засідання не з’явилася з поважних причин, про що направила до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності і задовольнити позов, а.с.9,21.

     Відповідачка в судове засідання не з’явилася.

     Представник відповідачки проти позову заперечував з тих підстав, що КП «Сакське ТМУ» є неналежним позивачем у справі тому, що витрати на лікування потерпілого від злочину повинні відшкодовуватися державі, а не лікарні.

     Заслухавши пояснення представника відповідачки, думку прокурора, вивчивши і дослідивши матеріали справи і надані документи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

     З пояснень сторін, матеріалів справи і матеріалів кримінальної справи №1-550/2008р., яка оглядалася у судовому засіданні, судом встановлено, що 14.06.08р. на площі Леніна м. Саки сталася ДТП, в якій ОСОБА_2 було спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.

     Вироком Сакського міськрайсуду АРК. від 03.12.08р. винною у скоєнні зазначеного злочину, передбаченому ч.1 ст.286 КК України, було визнано ОСОБА_1, а.с.2.

     Це тілесне ушкодження ОСОБА_2 лікувала стаціонарно в КЗ «Сакське ТМУ».

     В акті виконаних робіт (а.с.74 матеріалів кримінальної справи №1-550/2008р.) зазначено, що на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 було витрачено 4.929гр.12коп.

     Але відповідно до вимог ст.49 Конституції України – охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм, у зв’язку з чим, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно.

     Згідно ч.3 ст.1206 ЦК України – якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину зараховуються до відповідного бюджету.

     Також відповідно до п.4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМ України від 16.07.93р. №545, -  стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров’я.

     Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в ч.4 п.3 постанови від 07.07.95р. №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» - витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

     Але прокурор і представник позивача не надали суду належних доказів тому, що зазначені в акті витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 КЗ «Сакське ТМУ» здійснювало за свій особистий рахунок, чим не виконали вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

     На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що позов про відшкодування саме КП «Сакське ТМУ» витрат на лікування потерпілої від злочину не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

*

     Крім того, на підтвердження понесених витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 позивач надав акт виконаних робіт.

     Але у ч.3 п.3 зазначеної постанови Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що до справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії медичного закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

     Також до витрат, на лікування потерпілої ОСОБА_2, у зазначеному акті, віднесено зарплату робітників КЗ «Сакське ТМУ».

     Але відповідно до вимог п.2 зазначеної постанови КМ України від 16.07.93р. №545 - сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

     Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в ч.2 п.3 зазначеної постанови – сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

     Приймаючи до уваги зазначене вище суд дійшов висновку, що позов не може бути задоволений на підставі зазначених вище доказів.

*

     Враховуючи зазначене та вимоги ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави судові витрату у справі.

*

     На підставі ст. 49 Конституції, ст. 1206 ЦК України, Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМ України від 16.07.93р. №545, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.95р. №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», і керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

     Позов Сакського міжрайонного прокурора в інтересах Комунального закладу «Сакське територріальне медичне управління» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та судових витрат у справі – залишити без задоволення.

*

     Судові витрат у справі віднести на рахунок держави.

*

     Копію рішення направити позивачеві.

     Кримінальну справу №1-550/2008р. повернути до архіву Сакського міськрайсуду АРК. після набрання законної сили судового рішення у теперішній справі.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

     Суддя: