Справа № 4-С-2/07

УХВАЛА

10 січня 2007 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої                            -судді МарущакР.М.

при секретарі                         - Бабич К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Державної виконавчої служби у Глобинському районі,

встановив:

25.12.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби у Глобинському районі. Обґрунтував її тим, що ДВС за період з листопада 2005 року по листопад 2006 року, неправомірно провела перерахунок аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 за рішенням Глобинського районного суду від 7.08.1996р., в розмірі не меншому ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно названого рішення суду та виданого на його підставі виконавчого листа від 11.09.1996 року, який перебуває на виконанні Державної виконавчої служби у Глобинському районі, аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей повинні стягуватися з нього в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 1/4 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В результаті неправомірних дій ДВС йому нараховано заборгованість по аліментах в сумі 2776 грн. 53 коп., яку він не може сплатити, так як має іншу сім'ю, в якій виховує і утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3. Ця дитина перебуває в менш вигідному матеріальному становищі, ніж діти від першої дружини.

В зв"язку з викладеним, скаржник прохав визнати дії ДВС у Глобинському районі щодо розрахунку стягуваних з нього аліментів на підставі ч.2 ст. 182 СК України неправомірними, та зобов'язати ДВС провести перерахунок належних до сплати аліментів за період з листопада 2005р. по листопад 2006р. відповідно до виконавчого листа від 11.09.1996 року, виданого на підставі рішення Глобинського районного суду від 7.08.1998 року.

Також прохав поновити пропущений ним 10-денний строк для звернення до суду із скаргою, оскільки вважає, що пропустив його з поважної причини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримував, посилаючись на обставини та підстави, викладені в ній.

Представник Державної виконавчої служби у Глобинському районі, Чигринець М.С. вважав, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки він, як державний виконавець, діяв правомірно. Після 15 жовтня 2005 року, дати коли набрали чинності зміни до статей 181, 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину, за жодних обставин не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За заявою стягувачки ОСОБА_2 він провів перерахунок, який 30. 11.2006 року направив боржнику ОСОБА_1 для відому.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, встановив наступне.

Відповідно до виконавчого листа Глобинського районного суду від 11.09.1996 року, виданого на підставі рішення Глобинського районного суду від 7.08.1996 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки

-2-

ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5, щомісячно стягувалися аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

30.11.2006 року державний виконавець М.С. Чигринець направив ОСОБА_1 розрахунок заборгованості по аліментах за період з 1.11.2005р. по 1.11.2006р., з якого той дізнався, що розрахунок проведено в розмірі 1/3 частини його заробітку доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З пояснення скаржника вбачається, що цей розрахунок він отримав 1 грудня 2006 року. На думку суду саме з цієї дати скаржник вважав, що його право порушене, проте звернувся до суду не в 10-денний строк, передбачений ст. 385 ЦПК України, а лише 25.12.2006р. Належних доказів поважності причин пропущення строку суду не надав, в зв"язку з чим відсутні підстави для його поновлення.

Відповідно до Закону України від 22.09.2005 року "Про внесення змін до Сімейного Кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей", з 15 жовтня 2005 року набрали чинності зміни до ст.ст. 181, 182 СК України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, який за жодних обставин не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

П. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз"яснено, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених судових рішень про стягнення.

Відповідно до норм ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов"язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам , у тому числі шляхом визначення розміру заборгованості по аліментах за місцем виконання рішення суду у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

Зазначене вище положення розповсюджується й на мінімальний розмір аліментів, що є складовою аліментних платежів, передбачених ст. 182 СК України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що ДВС у Глобинському районі діяла правомірно, провівши нарахування по стягненню аліментів виходячи з нового законодавчо визначеного мінімального розміру, який є державною соціальною гарантією.

З цих підстав, а також в зв"язку з пропуском строку для звернення до суду, скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України "Про внесення змін до Сімейного Кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей" ст.ст.385-387 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом 5 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ          Р.М. МАРУЩАК