Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)

м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 31, 50007, (564) 92-18-72

Справа № 22ц-21506/10 Головуючий 1 інстанції

Категорія №32 (3) ОСОБА_1

Доповідач - Карнаух В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Турік В.П., Карнаух В.В.

при секретарі: Бадалян Н.О.

за участю: позивача ОСОБА_2 та представника.позивачів - Дяченко

ОСОБА_3,

представників відповідача відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - ВАТ «ПівнГЗК» ) про відшкодування моральної шкоди, в якому просили стягнути з відповідача на користь кожної по 130 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, отриманої через смерть чоловіка (батька) у зв'язку із професійним захворюванням.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ «ПівнГЗК» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ВАТ «ПівнГЗК» на користь держави витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн., судовий збір в сумі 8,50 грн. В апеляційній скарзі ВАТ «Півн.ГЗК» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права. А саме: діюче законодавство не передбачає обов'язку власника або уповноваженого органу відшкодовувати моральну шкоду, завдану внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві.

Судом не в повному обсязі дослідженні обставини справи, не з'ясовано, в чому полягало стрімке погіршення стану здоров'я ОСОБА_7 в період з 2003 по 2007 рік.

Судом не враховано, що в матеріалах справи відсутні докази заподіяння позивачам моральної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 помер 08 серпня 2008 року. (а.с.7)

Позивач ОСОБА_7 1 .С. перебувала з потерпілим у шлюбі, зареєстрованому 15.02.1991 року відділом РАГС Тернівського району. Від шлюбу 06 серпня 1991 року у них народилась донька ОСОБА_6 - позивачка по справі.

Померлий ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з ВАТ «Півн ГЗК» з 18.03.1981 року по 08.08.2003 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.9 -14).

Висновком МСЕК від 15.07.2003 року ОСОБА_7 первинко встановлено 20 % втрати професійної працездатності. Повторно висновком МСЕК від і8.12.2007. з 01.01.2008 року ОСОБА_7 встановлено 75 % стійкої втрати професійної працездатності та друга група інвалідності - безстроково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись ст..ст. 1167, 1168 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України, правильно виходив з того, що професійне захворювання виникло у ОСОБА_7 з вини ВАТ «Півн. ГЗК», оскільки настання шкідливих наслідків - наявність у потерпілого професійних захворювань, є наслідком порушення відповідачем законодавства про охорону праці, гігієнічних регламентів і нормативів - порушення вимог ст.. 153 КЗпП України," що встановлено актом розслідування професійного захворювання №29 від 03.06.2003., а також встановлено причинний зв,язок між його смертю та професійним захворюванням.

Факт спричинення позивачам моральної шкоди у зв,язку зі смертю близької людини встановлено у судовому засіданні. Позивачі пережили і продовжують переживати душевні та психічні страждання, передчасна смерть чоловіка і батька стала для них стресом, що призвело до тяжких змін у їх житті і потребує від позивачів додаткових зусиль для організації життя.

Однак колегія суддів вважає, що при визначені розміру моральної шкоди суд не в повній мірі врахував роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань,стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків.

За таких обставин, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер моральних страждань, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивачів, істотність вимушених змін у їх життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, та виходячи із засад розумності та виваженості, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні відповідно до положень п.З ч.І ст. 309 ЦПК України зі зменшенням розміру стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивачів із 100 000 грн. - до 35 000 грн. на користь кожної.

Доводи відповідача про те, що діюче законодавство не передбачає обов'язку власника або уповноваженого органу відшкодовувати моральну шкоду, завдану внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві; що лише особисті свідчення позивачів можуть бути доказом щодо наявності або відсутності моральної шкоди, а вони не були присутніми в судовому засіданні; та що в матеріалах справи відсутні докази заподіяння позивачам моральної шкоди, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Безпідставними є також доводи про те, судом не з,ясовано, в чому полягало стрімке погіршення здоров,я ОСОБА_7 в період з 2003 по 2007 рік, оскільки висновком розширеної медико-соціальної експертної комісії Дніпропетровського КЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 30.01.2009. встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_8 з професійним захворюванням від 20.05.2003 року /а.с.17/.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, не дають підтави для скасування рішення суду.

Керуючись ст..ст.303,307,п.3 ч.1 ст.ст.309,314,316 ЦПК України , колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року змінити.

Зменшити розмір моральної шкоди, стягненої з відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на кориЬтф ОСОБА_2 та ОСОБА_6 із 100 000 грн. кожній до 35 000 грн. на користь кожної.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: