ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.06.2009  року                                                            Справа № 10/133

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Єжової С.С.

                                                     Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Міхальчук О.А.

за участю відповідача за

первісним позовом:                     ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1 від 05.10.2001

                                                     виданий Артемівським РВ ЛМУУМВС України

                                                     в Луганській області,   

та представника позивача за

первісним позовом:                     ОСОБА_4, дов. від 09.01.2009 №  01-16/7,  

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                               Відділу реклами Луганської міської ради,

                                                     м. Луганськ

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                                  05.12.2008

у справі                                          № 10/133  (суддя Мінська Т.М.)

за первісним позовом                      Відділу реклами Луганської міської ради,

                                                     м. Луганськ

до відповідача                                   Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ

про                                                   стягнення 149964 грн. 48 коп.

за зустрічним позовом                     Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ

до відповідача                                    Відділу реклами Луганської міської ради,

                                                      м. Луганськ

про                                         визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В :

     Позивач, Відділ реклами Луганської міської ради, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 (далі - СПД ОСОБА_3.) заборгованості за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, в сумі 149964 грн. 48 коп. та про демонтування рекламних конструкцій.

         26.11.2008 СПД ОСОБА_3 подано зустрічний позов з вимогою про визнання недійсним укладеного сторонами 17.05.2007 договору № 356 „Про надання в тимчасове користування і використання місць, для розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська” (далі –договір № 356).

         Рішенням місцевого господарського суду від 05.12.2008 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено, договір      № 356 визнано недійсним з моменту його укладення, стягнуто з відділу реклами Луганської міської ради на користь СПД ОСОБА_3 витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

         Мотивоване вказане рішення стосовно зустрічного позову положеннями ст.ст. 203, 215, 632, 648 Цивільного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про рекламу”, ст. 40 Закону України „Про місцеве самоврядування”, п. 34 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі –Типові правила розміщення зовнішньої реклами), постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 14.08.2007 по справі № 2”а”-642/2007, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2007 по справі № 2”а”-3633/2007.

         Підставою недійсності договору № 356 за рішенням, що оскаржується, зазначено невідповідність умов договору щодо плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, вимогам чинного законодавства, оскільки плата за користування вказаними місцями не може бути встановлена на розсуд сторін, а рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.04.2007 № 115, яким керувався відділ реклами Луганської міської ради при нарахуванні плати за користування рекламними засобами згідно розрахунку плати (додаток № 2 до договору № 356), скасовано постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 14.08.2007 по справі № 2”а”-642/2007, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2007 по справі № 2”а”-3633/2007.

         Крім того, як зазначено судом першої інстанції даний розрахунок плати здійснено з порушенням умов п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами.  

         За висновком суду, оскільки плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності є істотною умовою договору, тому недійсність окремої частини договору тягне недійсність його в цілому.

         Доводи відповідача за первісним позовом щодо відсутності предмету позову судом першої інстанції відхилені, оскільки припинення дії договору не позбавляє позивача за первісним позовом на звернення з позовом про визнання його недійсним.

         Відносно первісного позову місцевий господарський суд зазначив, що оскільки підставою первісного позову є невиконання умов договору від 17.05.2007 № 356, який визнаний судом недійсним з моменту укладення, то відповідно відсутні і підстави для його задоволення.

Позивач за первісним позовом не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та прийняти нове.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на неповне дослідження доказів і встановлення обставин у справі, на положення ст.ст. 203, 215, 526, 626-628, 632, 638, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 179, 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України „Про рекламу”, п.п. 2, 11, 13 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, рішення Луганської міської ради від 30.06.2004 № 21/25, на умови договору № 356.

         Висновок суду першої інстанції про визнання недійсним договору № 356  у зв’язку з скасуванням рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.04.2007 № 115, яким було затверджено порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, скаржник вважає незаконним, оскільки, як зазначено скаржником, договір № 356 не містить посилань на скасоване рішення виконавчого комітету, а лише констатує факт, який існував на момент укладання спірного договору, тому, за доводами позивача за первісним позовом, не може порушувати прав та законних інтересів сторін.

За твердженням відділу реклами Луганської міської ради, ніхто не примушував СПД ОСОБА_3 підписувати договір на платне тимчасове користування місцями під розміщення рекламоносіїв, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська та отримувати дозволи на розміщення зовнішньої реклами.

З посиланням на положення ст. 1 Закону України „Про рекламу”, п.п. 2, 11, 13 Типових правил розміщення зовнішньої реклами скаржник зазначає, що місця розташування рекламних засобів, які є власністю територіальної громади міста Луганська у відповідності до законодавства, повинні надаватися на підставі договору, а за користування майном, за доводами апелянта, справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Згідно апеляційної скарги відділ реклами Луганської міської ради при укладенні договору керувався загальними положеннями про найм, оскільки законодавство про рекламу унеможливлює укладення договору на оренду земельної ділянки.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.  

         Позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, обумовлені умовами договору № 356.

         Висновок суду першої інстанції щодо недійсності вказаного договору за його обґрунтуванням відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

         Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, підписи від імені ОСОБА_3 на договорі № 356 та акті прийому –передачі від 17.05.2007, який  згідно п. 1.1 договору № 356 є невід’ємною частиною цього договору, виконано не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису. Вказані обставини встановлені експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведенні за призначенням суду апеляційної інстанції судово-почеркознавчої експертизи, що підтверджено висновком експерта від 19.05.2009 № 780/02.

         Відповідно до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (п. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (п. 3).

         Недодержання вказаних вимог є підставою недійсності правочину відповідно до положень п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

         Оскільки за наведених обставин договір № 356 є недійсним, висновки суду першої інстанції за рішенням, що оскаржується, щодо задоволення зустрічного позову та відповідно щодо відмови у задоволенні вимог за первісним позовом ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

         Підстав для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

         Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п. 1  ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

            1. Апеляційну скаргу Відділу реклами Луганської міської ради на рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2008 по справі № 10/133 залишити без задоволення.

           2. Рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2008 по справі № 10/133 залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      С.С.Єжова

Суддя                                                                      І.В.Семендяєва