Провадження №

Єдиний унікальний № 2-822/11

УХВАЛА

  30 травня 2011 року

Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленко А.В., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

 встановив:

Представник ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК ”звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом.. У звязку з невиконанням відповідачем договірних зобовязань, банк вважає що є підстави для забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон та накладення арешту на їх майно та грошові кошти.

Суд вважає, що заява ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон відповідачів та накладення арешту на їх майно та кошти, не підлягає задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв”язку з якими потрібно забезпечити позов ; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Статтею 6 (п.8) ЗУ “Про порядок  виїзду  з України і в'їзду в Україну громадян ОСОБА_2, що   громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта   у випадках, якщо щодо нього подано цивільний позов до суду —до закінчення провадження у справі. Громадянинові України, який має паспорт, паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої статті 6 , або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України.

Відповідно до ст.2 ЗУ “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.  

Обмеження свободи пересування визначені статтею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових об’єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов’язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.

Преамбулою Закону України “Про порядок  виїзду  з України і в'їзду в Україну громадян ОСОБА_3 що він регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає   випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України   і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері. Статтею 6 цього закону зазначено що тимчасовим обмеженням у праві виїзду громадян України за кордон є саме   відмова у видачі паспорта.

В поданій до суду заяві відсутні зазначені в ст.151 ЦПК відомості необхідні для забезпечення позову , Позивачем  на обґрунтування вимог заяви не надано суду доказів, що відповідачам видано закордонний паспорт або ж він оформляє документи на його отримання, а також докази, що свідчать про його намір виїхати  за кордон України, не вказано майно та грошові кошти на які належить накласти арешт та відсутнє обґрунтування необхідності забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та кошти відповідача. В заяві зазначені лише безпідставні припущення заявника про можливість істотного утруднення або унеможливлення виконання рішення суду, а отже суд вважає, що відсутні належні підстави, вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

     На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 6,12 ЗУ “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”громадянам України”, ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд –

 ухвалив:

В задоволені  заяви ПАТ КБ “Приватбанк ”про забезпечення позову –відмовити .

       Ухвала суду не підлягає оскарженню, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

   Суддя                                                                           Коваленко А.В.