Чугуївський міський суд Харківської області

м. Чугуїв, пл. Леніна, 2, 63500, (05746) 2-20-22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» липня 2010 року м.Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімова І.В.,

при секретарях - Роменської Ю.С., Андрєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на будинок, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 10.01.1987 р. до 08.02.2008 p., мають дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом з дитинства 2-ї групи і проживає разом з ОСОБА_1

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку вимог ст.ст. 60, 69 СК України з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: Харківська область Чугуївський район, с. Волхів Яр, вулиця Харківська № 11 та зареєстрованого на ім’я ОСОБА_2

Просила поділити зазначений житловий будинок як об’єкт спільної сумісної власності, що придбаний в період шлюбу на сумісні кошти, виділивши їй у власність з урахуванням інтересів дочки-інваліда та на підставі частини 3 ст. 70 СК України 2\3 частини цього будинку, а за відповідачем просила визнати право власності на 1\3 частини вказаного будинку. ч

ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що спірний житловий будинок був виділений йому радгоспом « Схід», який потім продав будинок йому, ОСОБА_2

При цьому гроші для укладення .договору купівлі-продажу квартири надав йому батько ОСОБА_4, який зняв гроші в сумі 2000 грн. з свого особового рахунку у відділенні Ощадбанку, а частину коштів для купівлі будинку батько передав йому готівкою в присутності матері ОСОБА_5 та сестри ОСОБА_6.

Також зазначав, що він є інвалідом 3-ї групи, за станом здоров’я неодноразово перебував у стаціонарних умовах лікарні, не працює, проживає на пенсію по інвалідності, розмір якої складає 477,03 грн. і інших доходів не має, виплачує аліменти на дочку в сумі 150 грн. щомісячно, що є суттєвими умовами при розгляді цієї справи.

У зв'язку з викладеним заявив зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання за ним право власності на спірний будинок в цілому(а.с. 24-26).

Сторони взаємних вимог не визнали.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а позовні задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як пояснили сторони та вбачається з свідоцтва серії 1-ВЛ № 070898, виданого 10.06.2008р. відділом РАГС по Чугуївському району Чугуївського МРУЮ Харківської області про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1І.(а.с. 5) останні перебували у шлюбі з 10.01.1987 р. до 08.02.2008 p., мають дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом з дитинства 2-ї групи і проживає разом з ОСОБА_1І.(а.с. 15).

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу від 06.01.1992 p., посвідченого секретарем виконкому Волоховярської сільської ради Чугуївського району Харківської області, укладеного між радгоспом «Схід» та ОСОБА_2, останній купив житловий будинок житловою площею 52,3 кв.м, розташований за адресою: Харківська область Чугуївський район, с. Волхів Яр, вулиця Харківська №11, оплативши за приходним ордером від 28.11.1991 року 50% його залишкової балансової вартості, що складає 4709 руб., на підставі рішення профкому №

27 від 16.12.1991 р. за згодою трудового колективу(а.с.6).

На підставі рішення виконкому Волоховярської сільської ради Чугуївського району Харківської області від 08.10.1992 р. за №43 ОСОБА_2 15.10.1992 р. було видано свідоцтво про право особистої власності на вказаний житловий будинок цілому(а.с. 7), який зареєстрований в Чугуївському БТІ 22.10.1992 року (а.с.7-10).

Згідно даних паспорту ОСОБА_3 та тимчасового посвідчення ОСОБА_1 , довідки Волоховярської сільської ради Чугуївського району Харківської області, вони як і відповідач ОСОБА_2, зареєстровані у спірному будинку (а.с. 11,13-14).

Відповідно до вимог ст. 22 КпШС УРСР, який діяв на час укладення договору купівлі-продажу спірного будинку, майно, яке набуте- подружжям під час шлюбу, є їх спільною Сумісною власністю.

Посилання ОСОБА_2 на те, що вказаний будинок придбаний ним особисто не за сумісні кошти подружжя, а за власні кошти, які надав йому батько, суд вважає безпідставними.

Сам факт зняття 26 .11.1991 р. коштів в сумі 2000 рублів ОСОБА_4 з рахунку № 5704 у ТВТВ № 2834\021(а.с.9) не може свідчити про те, що зазначені кошти передані останнім сину ОСОБА_2 для купівлі будинку , у тому числі й для придбання цього будинку ним особисто, а не на користь його сім»ї, оскільки будь- яких об’єктивних даних про цільове використання зазначених коштів на придбання спірного будинку відповідачем ОСОБА_2 суду не надано.

Також відсутні й достовірні докази про те, що для купівлі житлового будинку вартістю 4709 руб., ОСОБА_2 витрачені тільки особисті кошти, у тому числі й кошти, які надав йому батько.

Пояснення свідка ОСОБА_6 про те, що її батько ОСОБА_4 передав брату гроші для придбання будинку не є відповідно до вимог ст-ст. 58-60 ЦПК України належними та достовірними доказами цього факту без відсутності інших письмових доказів.

За таких обставин суд вважає, що спірний будинок є спільним майном подружжя ОСОБА_4, що придбаний ними в період шлюбу на сумісні кошти для потреб їх сім»ї.

Відповідно до ч.І ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє право спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу.

При цьому згідно ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у разі подіту майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не зазначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Сторони не оспорювали того факту, що шлюбного договору або іншої домовленості щодо поділу майна вони не укладали.

Суд вважає, що посилання позивачки ОСОБА_1 на застосування до спірних правовідносин вимог ч.З ст. 70 СК України, оскільки з нею проживає дочка - інвалід 2-ї групи, є безпідставними.

Як вбачається з наданих відповідачем ОСОБА_2 витягів з історій хвороб та інших медичних документів він визнаний інвалідом третьої групи, тривалий час знаходився на лікуванні в стаціонарних умовах лікарняних закладів(а.с. 46-50), має незначну за

розміром пенсію, з якої відповідно до судового рішення виплачує аліменти на дочку ОСОБА_7М.(а.с. 32-33), інших доходів не має.

За таких обставин суд вважає, що підстав для відступу від рівності часток подружжя при поділі їх сумісного майна немає.

Відповідно доч.1 ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

У зв'язку з цим суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1\2 частку житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: Харківська область Чугуївський район, с. Волхів Яр, вулиця Харківська № 11 та зареєстрованого на ім’я ОСОБА_2, задовольнивши-позов ОСОБА_1 частково, а в задоволенйі зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на вказаний будинок в цілому - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,209,212 -215,223 ЦПК України, ст.ст.60,61,63,68-71 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку поділу сумісного майна подружжя право власності, за кожним, на 1/2 частину житлового будинку № 11 розташованого по вул.. Харківській в сел.. Волохів Яр Чугуївського району Харківської області.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на будинок - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному. порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10- денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК.

Суддя: