ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-4425/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гулика А.Г.,
при секретарі Андрушакевич Т.В.
За участю:
позивача: не з'явився
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача недоплачену, як «Дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період із 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року включно в сумі 2733 грн. 30 коп. Посилається на те, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі-Закон) від 18 листопада 2004 року є «Дитиною війни». Згідно ст.6 Закону їй повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком, однак у 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась.
Позивач в судове засідання не з'явилася, проте подала заяву, якою просить справу розглядати без її участі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області в судове засідання не з'явився, у поданому суду письмовому запереченні на позовну заяву відповідач проти позову заперечив. Посилається на те, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону - 2195, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір, а тому вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві. Вважає, що його дії є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, окрім цього зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду згідно ст. 99, 100 КАС України, що є підставою для відмови у задоволенні позову, на чому наполягає.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, з наступними змінами та доповненнями, рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є «Дитиною війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, виданим 16.01.1995 року.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені вищевказаним Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено, однак Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення.
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має бути нарахована допомога за період з липня по грудень 2007 року.
Стосовно вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену позивачу соціальну допомогу за 2006 рік, то такі задоволенню не підлягають, суд мотивує наступним.
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", якими було встановлено обмеження виплати щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" не були оскаржені до Конституційного суду України.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного кодексу України - для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач просить застосувати строк звернення до суду.
Таким чином, суд погоджується з відповідачем про порушення строку звернення до суду в часині виплати допомоги у 2006 році.
При цьому, слід зазначити, що поважних причин пропуску вказаного строку звернення до суду судом не встановлено. Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався зі згаданих рішень Конституційного суду України не може братись до уваги, оскільки згадані рішення лише констатували порушення прав позивача, що не перешкоджало йому звертатись до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивачу повинна бути нарахована недоплачена щомісячна надбавка до пенсії, як «Дитині війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Керуючись ст.ст. 7-14, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя (підпис) А.Г. Гулик
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили.
Суддя А.Г. Гулик