ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-4956/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гулика А.Г.,
при секретарі Андрушакевич Т.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: Ващук Н.Ю.(довіреність № 8859/06 від 05.11.2008р.)- спеціаліст-юрисконсульт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
представника відповідача: Стегній А.В. (довіренсть 30 від 08.01.2009р.)- головний спеціаліст юридичного відділу Головного управлііня Державного казначейства України у Львівській області;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, Управління Дежавного казначейства у Золочівському районі Львіської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги «Дітям війни», -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, Управління Дежавного казначейства у Золочівському районі Львіської області, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2007 по 30 вересня 2008 року включно та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити в його користь недоплачену, як «Дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2008 роки в сумі 2 313 грн. 50 коп.
Посилається на те, що він відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі-Закон) від 18 листопада 2004 року є «Дитиною війни».
Згідно ст.6 Закону йому повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком, однак у 2007-2008 роках така допомога не виплачувалась.
Проте, Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області направило на адресу суду лист в якому зазначає, що позивач - ОСОБА_1 на обліку в управлінні як одержувач будь-якої пенсії не перебуває, за призначенням пенсії не звертався, а відтак Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області не є відповідачем по даній справі.
В свою чергу позивач заявою від 04.12.2008р. просить суд здійснити заміну неналежних відповідачів - Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області та Управління Дежавного казначейства у Золочівському районі Львіської області на належних відповідачів - Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівсській області та Головне Управління державного казначейства України у Львівській області.
Суд вважає, що дане клопотання відповідно до ст.52 КАС України підлягає до задоволення.
В судове засіданя відповідачі з»явились, проти позову заперечили з підстав, наведених в письмових запереченнях.
Зокрема, Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області представило суду довідку з якої вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Проти позову заперечує, посилається на те, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону - 2195, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вазаний розмір, а тому вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві. Вважає, що його дії є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, підстави викладені у письмовому запереченні. Крім цього, просить застосувати термін позовної давності відповідно до ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головне управління Державного казначейства України у Львівській області вважає, що не є учасником правовідносин у сфері соціального захисту населення та законодавчо не уповноважено на здійсненя владних управлінських функцій з приводу виділення (розподілу, виплати) коштів для відповідної категорії громадян у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та просить суд виключити його з числа відповідачів по даній справі.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, з наступними змінами та доповненнями, рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є «Дитиною війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, видане 04.09.1990 року УМВС України у Львівській області, вид пенсії - за вислугу роців, по лінії МВС.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені вищевказаним Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено, однак Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення частково.
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має бути нарахована допомога за період з липня по грудень 2007 року.
Стосовно позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати їй недоплачену соціальну допомогу, як «Дитині війни» за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року, то такі підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року, отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" позивачу має бути нарахована надбавка за травень - вересень 2008 року.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивачу повинна бути нарахована недоплачена щомісячна надбавка до пенсії, як «Дитині війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 30 вересня 2008 року.
Керуючись ст.ст.7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов»язати Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) здійснити нарахування та виплату з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно, а щодо вимог за 2008 рік з 22 травня по 30 вересня 2008 року ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя ( п і д п и с ) Гулик А.Г.
З оригіналом згідно
Постанова на набрала законної сили
Суддя Гулик А.Г.
Повний текст постанови виготовлений 29 січня 2009 року.