У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.06.09                                                                                       Справа №7/44-пд-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Колодій Н.А.  , Яценко О.М.

при секретарі Пересада О.В.

за участю представників

від позивача - Загорулько Є.А., довіреність № 144 від 09.02.09р.,            

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 188643 від 21.11.08р., ОСОБА_3, довіреність № 574623 від 22.05.09р.,            

від 3-ої особи - ОСОБА_4, довіреність № 01-10/001 від 03.01.09р.,            

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 7/44-ПД-09 та апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5, м.Херсон  

на рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2009р. у справі № 7/44-ПД-09

за позовом Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м.Херсон  

до Приватного підприємця ОСОБА_5, м.Херсон

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Житлово-комунальне підприємство «ЖЕК-11», м.Херсон

про визнання договору оренди недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.03.2009р. у справі № 7/44-ПД-09 (суддя Задорожня Н.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.ст. 203, 215, 628, 638 ЦК України, ч.2 ст.180 ГК України та мотивовано тим, що в спірному договорі між сторонами не досягнуто домовленості з таких істотних умов, як порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди та забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, що відповідно до п.8 ст.181 ГК України є підставою вважати спірний договір неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що при винесенні рішення судом порушені норми матеріального права. Зазначає, що судом безпідставно визнано договір неукладеним, оскільки він містить усі суттєві умови і даний договір було складено саме позивачем по справі і з 02 березня 2008р виконується відповідачем. Заявник апеляційної скарги зазначає, що доводи позивача про відсутність усіх істотних умов договору оренди, зокрема обов’язків сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна та порядку контролю за цим майном є безпідставними та незаконним, оскільки відсутнє посилання позивача на будь-які норми права, що підтверджують його позицію, а також його пояснення про те, яке відношення до укладеного договору оренди комунального майна, має типовий договір оренди державного майна. Зокрема, існує укладений договір страхування орендованого майна                                 № 02231/0213/0000006 від 01.01.2008р. згідно договору орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання комунального майна, переданого в оренду. Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2009р. у справі №7/44-ПД-09 скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з інших підстав.

Управління комунальної власності Херсонської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти викладених в ній доводів. Посилається на те, що в спірній угоді між сторонами не досягнуто згоди по таким істотним умовам, як порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди та забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, у зв’язку з чим такий договір вважається неукладеним. Позивач просить рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2009р. у справі №7/44-ПД-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Від Житлово-комунального підприємства «ЖЕК-11» відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. В судовому засіданні представник третьої особи підтримав правову позицію позивача по справі.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.04.2009р. апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 03.06.2009р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1093 від 03.06.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Колодій Н.А., Яценко О.М., даною колегією прийнято постанову.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.06.2009р. за згодою представників сторін та третьої особи судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 02.03.2007р. між управлінням комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_5 (орендар) був укладений договір оренди комунального майна №1316, відповідно до п.1, якого позивач зобов’язується передати, а відповідач зобов’язується прийняти у строкове платне користування окремо розташовані будівлі та споруди, що розташовані в будівлі під номером АДРЕСА_1, загальною площею 549,1 кв. м, що знаходяться на балансі управління житлового господарства.

Згідно із п.2.1 Договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акта прийняття-передачі вказаного майна.

Договір, як узгоджено сторонами у п.11.1, діє з 02.03.07р. до 02.03.2010р.

Вказаний договір укладений на підставі рішення  № 211 від 22.12.06р. Херсонської міської ради VIII сесії V скликання „ Про передачу в оренду об’єктів комунальної власності міської територіальної громади”. Договір оренди  № 1316 02.03.07р. нотаріально посвідчений і зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, про що свідчить витяг з  Державного реєстру правочинів від 02.03.07р.(а.с10).

Позивач вважає, що оспорюваний договір не містить обов’язкових істотних умов, необхідність встановлення яких передбачена вимогами ст.12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. Зокрема, укладений Договір не передбачає таких істотних умов, як порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди, забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

У зв’язку з цим, позивач звернувся в суд з позовом про визнання договору оренди комунального майна №1316 від 02.03.2007р. недійсним.

Відповідно ст. 203 ЦК України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема є те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину є  вчинення правочину стороною (сторонами) в супереч вимогам, які встановлені, зокрема, ч.1 ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або  інша заінтересована особа заперечує його дійсності на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Норми закону, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема ст.ст. 10,12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, не визначають підстав визнання договору оренди недійсними та не встановлюють такого  наслідку, як недійсність договору оренди комунального майна.

Зміст договору не суперечить ст.ст. 10,12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а не визначення в договорі порядку  здійснення орендодавцем контролю за станм об’єкту, обов'язків сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна не тягне за собою згідно закону недійсність договору.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню з підстав, заявлених у позові, не підлягають. Отже, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову по суті є правильним. Однак колегія суддів не погоджується з мотивами, за якими суд відмовив у позові та вважає, що мотивувальна частина рішення підлягає зміні з наступних підстав.  

Предметом спірного договору є оренда коммунального майна міської територіальної громади м. Херсону.

До правовідносин щодо оренди майна, яке перебуває у комунальній власності, застосовуються норми глави 58 ЦК України, параграфу 5 ГК України та  Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За загальним правилом договір оренди комунального майна може вважатися укладеним лише за наявності у ньому передбачених частиною першою статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотних умов, до яких віднесені об'єкт оренди, термін, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, виконання зобов'язань, відповідальність сторін, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Проте, не можна вважати неукладеним договір, в якому відсутня істотна умова, якщо сторони підписали цей договір та вчинили дії, які свідчать про прийняття його до виконання, та відсутня умова договору може бути визначена на підставі змісту актів цивільного законодавства  та різних правових актів, відповідно до звичаїв ділового обороту, або вимог, що звичайно ставляться до відповідних договорів. Зокрема, як звичаї ділового обороту відповідно до ч.2 ст.630 ЦК України можуть вважатись умови типового договору оренди державного чи комунального майна.

Відповідно до п.11.11 спірного договору оренди сторони визначили, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються Положенням про порядок передачі в оренду об’єктів комунальної власності Херсонської міської ради та чинним законодавством.

Умови щодо контролю за станом об’єкту оренди та обов’язки щодо пожежної безпеки визначені у законі та нормативних актах, які регулюють відносини оренди державного та комунального майна, в тому числі і типові договори, затверджені у встановленому порядку. А також у нормативних актах з пожежної безпеки. Вказані умови стають обов’язковими для сторін в наслідок самого факту укладення договору.   

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2001р. № 150 «Про затвердження Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень», яким регулюється видача органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, впровадження нових технологій, передачу у виробництво зразків нових пожежно-небезпечних  машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду будь-яких приміщень, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та  громадян, до об'єктів, на які має бути виданий відповідний дозвіл віднесені й об'єкти з масовим перебуванням людей - будинки дитячих дошкільних, навчальних, культурно-видовищних і культових закладів, закладів дозвілля, лікувально-профілактичних закладів із стаціонарними відділеннями, закладів відпочинку та туризму, будинків-інтернатів загального  та спеціального типу, готелів, санаторіїв та криті спортивні споруди, ринки, а також інші аналогічні за призначенням об'єкти з постійним або тимчасовим перебуванням у них від 50 та більше осіб.

Проте, згідно із п. 111 Порядку орендар може розпочати господарську діяльність за декларативним принципом у разі укладення договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди.

Відповідачем надано суду Договір страхування орендованого майна №02231/0213/0000006 від 01.01.2008 р., що дозволяє йому розпочати роботу за декларативним принципом. Пунктом 1.1 договору страхування передбачено, що його предметом є страхування майна, що здійснюється страховиком на підставі заяви страхувальника відповідно до умов «Правил страхування майна» та «Правил страхування майна від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ», на підставі ліцензії №520094 від 31.07.2003р., виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

За змістом п.3.1.1 вищевказаного договору страхування, за цим договором страховим випадком визнається пошкодження, загибель або втрата застрахованого майна в результаті такої події, як зокрема, пожежа. При цьому, під пожежею розуміється пошкодження чи повне знищення об’єктів страхування, що виникло в результаті вогню, здатного самостійно поширюватися за межами місць, спеціально призначених для його розведення та підтримання, а також збиток, заподіяний об’єкту страхування продуктами згорання та заходами пожежегасіння, які вживаються з метою запобігання подальшого розповсюдження вогню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що безпосередня відсутність у договорі оренди умови стосовно забезпечення пожежної безпеки об'єкту оренди не є підставою для визнання його неукладеним відповідно до п. 8 ст. 181 ГК України. Відповідачем фактично взятий на себе обов’язок по забезпеченню пожежної безпеки орендованого приміщення.

Також за пунктом 8.1. Договору № 1316 від 02.03.2007р. сторонами узгоджене таке право орендодавця, як здійснення контролю наявності, стану, напряму та ефективності використання комунального майна, переданого в оренду.

Позивачем у встановленому законі порядку не було надано доказів неможливості проведення контролю за станом об’єкту оренди, або доказів того, що редакція пункту 8.1 договору оренди перешкоджала будь-яким чином реалізовувати позивачем свої права як орендодавця. До того ж, право контролю орендодавця встановлено у п. 8.1 спірного договору оренди.

Згідно ст.638 ЦК України та ст.180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Частиною 2 ст. 640 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З наданих суду доказів вбачається, що сторони здійснювали дії на виконання спірного договору.

Зокрема, відповідачем сплачувалась орендна плата за вказаним договором. Сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі орендованого приміщення. Фактичний не допуск орендаря третьою особою в орендоване приміщення з причин, що не залежать від волевиявлення самого орендаря, не свідчить про неукладеність договору оренди.

Колегія суддів вважає, що спірний договір оренди від 02.03.2007р. є укладеним, оскільки саме на підставі цього укладеного договору між сторонами виникли цивільні правовідносини.

Підписання сторонами спірного договору свідчить про те, що при його укладенні між сторонами була досягнута згода по всім істотним умовам необхідним для договору оренди, що узгоджується з положеннями ст.207 ЦК України.

Позивачем, всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України не були доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме, наявності обставин, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною. Окрім того, позивачем не доведено, в чому саме полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, але з урахуванням тих обставин, які наведені в даній постанові, змінити мотивувальну частину рішення в частині обґрунтувань та висновків суду щодо неукладеності договору оренди.

Апеляційну скаргу відповідача, з урахуванням викладених в ній обґрунтувань та вимог, слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2009 р. у справі № 7/44-ПД-09 залишити без змін.

 З мотивувальної частини рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2009р. у справі №7/44-ПД-09 виключити не зачіпаючи при цьому суті рішення, слова вважати договір неукладеним, таким що не відбувся.

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Колодій Н.А.  Яценко О.М.