Україна
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
23 серпня 2011 р. Справа № 2а- 9862/11/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Присяжнюк О.В.,
розглянувши адміністративний позов в залі суду в м. Харкові в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про зобов’язання вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В:
30 серпня 2008 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить: відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 р. по 31 грудня 2007 р.; зобов’язати відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 -2007 роки в сумі 2733, 30 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме: визнано неправомірними дії відповідача щодо не проведення перерахунку та сплати пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»за період часу з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та зобобов’язано відповідача провести перерахунок та доплату до пенсії позивачу відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період часу з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2009 р. апеляційна скарга УПФУ в Куп’янському районі Харківської області на зазначену постанову залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2011 р. касаційна скарга УПФУ в Куп’янському районі Харківської області задоволена частково, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2009 р. скасовані та направлено справу на новий розгляд.
У судове засідання сторони своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, надали суду клопотання з проханням проводити розгляд справи за їх відсутністю.
У зв’язку з неявкою учасників судового засідання, відповідно до положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, суд розглянув адміністративну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, обґрунтовуючи пропуск строку звернення до суду передбаченого ст. 99 КАС України, тим, що його законні права обмежені шляхом прийняття неконституційних законів, неповідомленням про належні йому виплати, тому про порушення прав йому стало відомо лише після висвітлення у ЗМІ зазначених подій у зв’язку з ухваленням рішення Конституційного суду від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Такі доводи позивача суд вважає необґрунтованими, з наступних підстав.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. ОСОБА_2 був опублікований 22 березня 2006 року, а тому набрав чинності 2 квітня 2006 року.
З 2 квітня 2006 року стаття 6 Закону про соціальний захист дітей війни знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 статті 71, знову було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.
Таким чином, у період з 01 січня по 9 липня 2007 року дію норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії було зупинено. Також протягом указаного терміну діяли приписи статті 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка по-іншому регулювала ці правовідносини, та, оскільки, ця норма прийнята пізніше в часі, то вона мала пріоритет над статтею 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни, тобто з 09 липня 2007 року у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень ст. 99 КАС України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не визначено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинним законодавством обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, що обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства та досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем порушений строк звернення до суду передбачений ст. 99 КАС України, (в редакції яка діяла на момент звернення до суду), оскільки до суду позивач звернувся лише 27 серпня 2008 р.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач звернувся до суду 30 серпня 2008 р., тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, (в редакції яка діяла на момент звернення до суду. Доводи позивача щодо поважності пропущення строків звернення до суду, оскільки відповідно до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, рішення Конституційного суду України опубліковане в Офіційному віснику України, 2007 р., №52 (27 липня 2007 р.), ст. 2132, який відповідно до положень ст. Указу Президента України є офіційним виданням на поважність.
Суд приходить до висновку, що порушення прав позивача відбувалося періодично - кожного місяця при отриманні ним суми пенсії, а тому кожного разу при отриманні пенсії в неналежному розмірі позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав, проте не зробив цього.
Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд залишає без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 із –за пропуску строку для звернення до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 100 - 102, 165, 185, 186 КАС України, суд –
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про зобов’язання вчинення дій.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про зобов’язання вчинення дій, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії ухвали, у разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує.
Якщо суб’єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то п’ятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Суддя О.В. Присяжнюк