Справа №1-13/07

ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 січня 2007 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої                            - судді Марущак P.M.

при секретарі                        - Волошенко СЯ.

з участю прокурора             - Чернова В.О.

адвоката                               - ОСОБА_1

потерпілої                             - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні   в залі суду в   м. Глобине кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 29.11.2005 року Глобинським районним судом за ч.1 ст. 185, ч.З ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України - іспитовим строком два роки у вчиненні злочинів, передбачених ч.З ст.18б, ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2006 року, близько б години ранку, в с. Бабичівка Глобинського району, під час іспитового строку, ОСОБА_3 вчинив новий корисливий злочин.

Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знайшовши ключ від будинку ОСОБА_4, він незаконно проник до нього, і в спальній кімнаті з сумки гр. ОСОБА_2, яка знаходилася під ліжком, таємно викрав зароблені нею гроші в сумі 315 грн. Будучи викритим потерпілою, яка несподівано для нього зайшла до будинку, відштовхнув її і, ігноруючи її крики, відкрито, з викраденим з місця події зник і розпорядився ним на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково. Підтвердив, що вчинив викрадення грошей, але заперечував, що це було в присутності потерпілої.

Пояснив, що працював з ОСОБА_2 у фермера на зборі картоплі, а тому знав , що в неї є зароблені гроші. Надумав їх викрасти. Рано вранці 25.08.2006 року прийшов до будинку, де вона тимчасово проживала, так як був впевнений, що в цей час всі його мешканці на роботі. Двері відкрив ключем. Ще раніше бачив куди його кладуть. Під ліжком у жіночій сумочці знайшов гроші, забрав їх, закрив будинок і пішов до магазину за них випити та пограти в ігрові автомати. Грошей він не перераховував, так як значна їх частина була по 50 коп., але були й купюри номіналом 50,20,10 грн.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що 25 серпня 2006 року разом із фермером ОСОБА_5 та своїм братом ОСОБА_6 рано вранці заїжджала до ОСОБА_3, щоб забрати його на збір картоплі. Він відмовився. В полі під час роботи їй стало зле, тому вона була змушена повернутися до будинку рідного брата та невістки ОСОБА_4, ОСОБА_7, в якому проживала. Побачила, що двері будинку були відкриті. В спальній кімнаті застала ОСОБА_3, який тримав в руках її сумочку, в якій у двох прозорих поліетиленових пакетах вона зберігала зароблені гроші в сумі 315 грн. На її крик: "Покинь!", підсудний кинув сумку, і вибіг з будинку. Вона побачила, що грошей в ній немає, і знову кричала йому вслід, проте, на її крики він не реагував. Вона розповіла про це своєму чоловікові та брату, ті знайшли ОСОБА_3, зв"язали його і тримали біля двору до приїзду працівників міліції.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_2 - це рідна сестра її чоловіка. Вона приїхала з Кіровоградської області заробити грошей на зборі картоплі. Разом з нею працював декілька днів ОСОБА_3. Ввечері 24 серпня 2006 року він був запрошений до них в гості. Бачив, як ОСОБА_2 перераховувала гроші і куди поклала їх. Коли вона 25.08.2006 року повернулася з роботи, то ОСОБА_3 в надмірно п"яному стані лежав зв"язаний біля її двору. Працівники міліції витягли з кишень його шортів два маленьких прозорих пустих поліетиленових пакети, в яких її невістка зберігала гроші, а також якусь газету з травою. При цьому ОСОБА_3 заперечував, що газетний згорток з травою належить йому.

Допитані в судовому засіданні як свідки працівники міліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що 25 серпня 2006 року виїжджали в с. Бабичівку на перевірку повідомлення про викрадення грошей. ОСОБА_3 побачили зв"язаним біля паркану будинку ОСОБА_4, ОСОБА_7 . Він був у дуже п"яному стані. Вони відібрали заяву потерпілої та пояснення в неї. ОСОБА_2 вказувала, що зберігала гроші в двох прозорих поліетиленових пакетах, тому в присутності понятих було проведено особистий огляд ОСОБА_3 в ході якого з кишень шортів у нього вилучили ці пакети, а також газету із подрібненою речовиною зеленого кольору, схожою на коноплю. Грошей при ньому не було.

Аналогічне пояснив суду свідок ОСОБА_10 - понятий при проведенні особистого огляду ОСОБА_3. Вказав, що підсудний категорично заперечував, що газета з речовиною схожою на коноплю належить йому.

Вина підсудного у вчиненні відкритого викрадення чужого майна доводиться і іншими доказами дослідженими в судовому засіданні:

· заявою потерпілої до Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області від 25.08.2006 року, про те, що близько 6 години ранку ОСОБА_3 заволодів її грошима в сумі 315 грн. (а. с. 6);

· дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11(а.с. 17), які вказують на те, що ОСОБА_3 25.08.2006 року в нетверезому стані прийшов до магазину "Зумруд", де вона працює продавцем. Грав на ігровому автоматі. Використовував при цьому купюри номіналом 20 та 50 грн. Вона міняла йому купюри на новіші, так як автомат пожмакані гроші не приймав. Неодноразово купляв пиво. Виграв 150 грн. і прохав, щоб вони полежали у неї на збереженні, так як його може забрати міліція. О 13-00 год. вона прогнала його з магазину, так як він був дуже п"яний ;

· показаннями свідка ОСОБА_6( а.с. 19), який показав, що в його присутності працівники міліції вилучили у ОСОБА_3, який лежав у нетверезому стані під двором ОСОБА_4, два поліетиленові прозорі пакети, в яких з його слів та слів ОСОБА_2 , остання зберігала зароблені гроші, а також газетний згорток з речовиною зеленого кольору, схожою на коноплю.

Дослідивши докази обвинувачення у сукупності та зв"язку, суд прийшов до висновку, що в діях підсудного є склад злочину, передбаченого ч.З ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, з проникненням у приміщення.

Суд критично оцінив зміну показань ОСОБА_3 в судовому засіданні, в порівнянні з показаннями, даними ним на досудовому слідстві, зокрема , під час його допиту в якості обвинуваченого (а.с. 49). Під час цього допиту, в присутності адвоката, тобто в умовах, коли тиск на нього був виключений , ОСОБА_3 пояснював, що потерпіла застала його під час викрадення. В судовому засіданні цю обставину категорично заперечував,

Суд в цій частині взяв за основу показання потерпілої ОСОБА_2, вважаючи їх достовірними. При цьому врахував, що потерпіла мала з підсудним нормальні стосунки , разом працювала з ним, підстав для його оговорювання у неї не було. Відразу після події вона звернулася до правоохоронних органів, де чітко вказала на ОСОБА_3 , як на особу, що вчинила викрадення її грошей. Її пояснення та показання носять послідовний характер, а тому позицію підсудного суд вважає обраною формою захисту.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачено також за ч.1 ст. 309 КК України - у незаконному придбанні, зберіганні без мети збуту наркотичного засобу канабісу вагою 8 грам. Суд прийшов до висновку, що за вказаною статтею підсудний підлягає виправданню.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що протокол огляду місця події (а.с. 10), з якого вбачається що у ОСОБА_3 було вилучено газетний зверток з речовиною рослинного походження схожою на коноплю, по своїй суті є протоколом обшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину. При цьому протокол затримання в порядку ст. 106 КПК України із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснення затриманого, часу складання протоколу, роз'яснення підозрюваному права мати побачення з захисником з моменту затримання, не складався. У працівників міліції після відібрання пояснень потерпілої ОСОБА_2 були достатні підстави вважати, що гроші здобуті злочинним шляхом, знаходяться у ОСОБА_3. Проте, його обшук вони провели без дотримання вимог ст. 177, 184 КПК України. Прокурор про проведення обшуку не був повідомлений. Допитаний в судовому засіданні понятий ОСОБА_10 пояснив, що вилучений у підсудного газетний зверток з речовиною зеленого кольору, було покладено в до поліетиленового пакету, але в його присутності пакет не опечатували. По кількості речовини було значно менше, ніж на пред"явленому до огляду в судовому засіданні речовому доказі. Підсудний в його присутності категорично заперечував, що вилучена у нього рослинна маса належить йому.

З огляду на викладене, суд вважає, що речовий доказ, який направлявся на судово-хімічну експертизу (а.с. 11,31-32) здобуто незаконним шляхом, а тому він не може лягти в основу обвинувачення.

Злочин , передбачений ст. 309 КК України, це злочин, що вчиняється з прямим умислом. Досудове слідство належним чином направленість умислу підсудного не дослідило, походження наркотичної речовини не встановило, первинні показання ОСОБА_3 в цій частині ("знайшов") не перевірялися. Жоден із допитаних свідків не вказував, що ОСОБА_3 має репутацію особи, яка вживає наркотичні засоби, заперечує це і підсудний. Вказане підтверджується медичним висновком щодо нього. Все це викликає сумніви у винності та причетності підсудного до злочину, пов"язаного з незаконним обігом наркотичних засобів.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний на шлях виправлення не став, під час іспитового строку вдруге вчинив тяжкий злочин, по місцю проживання характеризується посередньо (а. с. 64), дільничним інспектором та інспектором Глобинського УДДУ ПВП - негативно, як особа, що систематично порушувала порядок та умови відбування покарання, та притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 173, ст. 185 КпАП України.

Згідно медичного висновку (а.с.бб) ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку у лікаря психіатра з приводу легкої розумової відсталості, примусового наркологічного лікування не потребує, працездатний.

Обставин пом'якшуючих та обтяжуючих покарання судом не встановлено.

Суд не врахував, як обтяжуючі покарання обставини - вчинення злочину повторно та вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння. Перша обставина в даному конкретному випадку є ознакою злочину, що впливає на його кваліфікацію, а тому не може бути визнана ще й такою, що обтяжує покарання. Друга - не знайшла свого підтвердження під час судового слідства. Підсудний вказував, що викрадення здійснив в тверезому стані, а алкогольні напої вживав після цього. Потерпіла пояснювала, що через миттєвість події не встигла зрозуміти в якому стані був ОСОБА_3.

В зв"язку з викладеним, протокол медичного огляду на стан сп"яніння (а.с. 59), суд оцінив як доказ перебування ОСОБА_3 в нетверезому стані після вжиття спиртних напоїв, куплених в магазині за гроші потерпілої, тобто після події злочину.

На підставі викладеного, взявши до уваги позицію потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні, суд прийшов до висновку, що за вчинене підсудний заслуговує покарання у вигляді реального позбавлення волі, але на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.З ст. 186 КК України.

Остаточне покарання суд призначає за правилами ст.71 КК України - за сукупністю вироків, так як встановлено що злочин вчинено під час іспитового строку, призначеного вироком Глобинського районного суду від 29.11.2005 року, за яким ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст. 185, ч.З ст.185, ст. 70, ст. 75 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком терміном 2 роки.

Вчиненим злочином потерпілій завдано матеріальні збитки в розмірі суми викраденого майна. Тому заявлений нею цивільний позов про відшкодування підсудним спричиненої матеріальної шкоди на суму 315 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, як доведений матеріалами справи.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.З ст. 186 КК України і призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Глобинського районного суду від 29.11.2005 року,   визначивши остаточне покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту. Під варту взяти в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з 15 січня 2007 року.

Виправдати ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 315 грн. за спричинену матеріальну шкоду.

Речові докази по справі (а.с.ЗЗ)- поліетиленові пакети та наркотичний засіб знищити в установленому законом порядку.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд шляхом подання апеляції протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в цей же строк з моменту одержання його копії.