Справа № 2-а-4057/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року Суддя Святошинського районного суду м.Києва Кохановська З.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії заподіяної здоров’ю відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 30.05.2011 року до суду з даним позовом, яким просить визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати йому державної пенсії, нижче ніж вісім пенсій за віком розрахованих від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії нижче ніж 75 % мінімальної пенсії за віком розрахованих від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом незаконним, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату йому державної пенсії згідно ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком розрахованої від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом з 23.11.2010 року, зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату йому щомісячної додаткової пенсії передбачено ст. 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком розрахованої від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом з 23.11.2010 року, зобов’язати відповідача здійснювати, у відповідності ч.3 ст. 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виплату йому щомісячної державної пенсії, основну та додаткову, передбаченими ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”виходячи з мінімальної пенсії за віком розрахованої відповідно встановленого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного Законом України, посилаючись на те, що він являється інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, отримує державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну їй здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач не виконує положення ст.ст. 50,54, 67 вказаного Закону.

Представником відповідача надіслано заперечення, якими просить відмовити в задоволенні заявлених вимог, мотивуючи тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”а відповідно до ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Також зазначили, що перерахунок щомісячної додаткової пенсії заподіяної здоров’ю відповідно до ст. 50 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проведено відповідно до ПКМ України від 28.05.2008 року за №530 та від 06.07.2011 року за № 745.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва від 02.06.2011 року позовні вимоги про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії заподіяної здоров’ю відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”за період з 23.11.2010 року по 29.11.2010 року залишено без розгляду відповідно до ст. 100 КАС України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю, що позов в частині зобов’язання провести перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 50, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з 30.11.2011 року з урахуванням проведених раніше виплат підлягає задоволенню а в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Згідно ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

 Згідно ч.3 ст. 67 Закону № 796-XII (в редакції Закону від 05.10.2006 р. №231-V) у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Законом України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19.06.2011 року доповнено Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”п.4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсі бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України на встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян, а тому до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, ОСОБА_2 управлінням пенсійного фонду України в м. Києві порушувались права позивача щодо нарахування і виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, оскільки при визначенні розміру пенсій постраждалим особам внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають відповідні статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Недотримання вимог законів України при визначенні розмірів пенсії є порушенням п.6 ст.92 Конституції України, оскільки виключно законом України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, вважаю необхідним визнати дії ОСОБА_2 управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування та виплати йому додаткової пенсії нижче ніж 75 % мінімальної пенсії за віком розрахованих від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом незаконними та зобов’язати ОСОБА_2 управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі не нижче 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з дотриманням правових позицій ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і з урахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 30.11.2010 року та здійснити виплату з урахуванням проведених раніше виплат, а в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”слід відмовити, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно ст.94 КАС України судові витрати віднести за рахунок Держави, оскільки позивач, як інвалід 2 групи, звільнений від сплати цих витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.46 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 7, 8. 9, 10, 11, 71, ст. 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії заподіяної здоров’ю відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі не нижче 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з дотриманням правових позицій ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”і з урахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 30.11.2010 року та здійснити виплату з урахуванням проведених раніше виплат.

В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок Держави.

Апеляційна скарга на постанову подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

С У Д Д Я: