Справа № 2-а-1191/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року Суддя Святошинського районного суду м.Києва Кохановська З.С., розглянувши в порядку скорочеоно провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправною відмову, зобов”язання провести перерахунок і виплату державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров”ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась 26.01.2011 року до суду з даним позовом, яким просить визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті їй пенсії з урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму згідно ч. 3 ст. 67 України №79-ХІІ та відмову у проведенні їй перерахунку з урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму згідно ч.3 ст. 67 України №79-ХІІ та виплаті державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, з 1 листопада 2009 року, зобов”язати відповідача провести перерахунок з 1 листопада 2009 року її державної пенсії з врахуванням змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року та відповідних Законів України, що визначають розмір мінімальної пенсії за віком і здійснити виплату недоотриманої пенсії, зобов”язати відповідача провести перерахунок з 1 листопада 2009 року її щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, з врахуванням змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року та відповідних Законів України, що визначають розмір мінімальної пенсії за віком і здійснити виплату недоотриманої пенсії, зобов”язати відповідача в подальшому проводити нарахування та виплату їй державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до чинного законодавства України, посилаючись на те, що вона являється інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, отримує державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну їй здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач не виконує положення ст.ст.50,54, 67 вказаного Закону.

Представником відповідача надіслано заперечення, якими просить відмовити в задоволенні заявлених вимог, мотивуючи тим, що перерахунок проведено відповідно до ПКМ України від від 28.05.2008 року за №530 та від 16.07.2008 року за №654.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва від 03.02.2011 року позовні вимоги про визнання відмову протиправною та зобов”язання в здійсненні перерахунку і виплаті державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю відповідно до ст.ст.50,54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”01.11.2009року по 25.07.2010 року залишено без розгляду відповідно до ст.100 КАС України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю, що позов про визнання протиправною відмову, зобов”язання провести перерахунок і виплату державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров”ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст.50,54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з 28.06.2010 року з урахуванням проведених раніше виплат підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач являється постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва, якій проводився перерахунок вказаних пенсій відповідно до ПКМ України від від 28.05.2008 року за №530 та від 16.07.2008 року за №654 (а.с-8-10).

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року( №796-Х11) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в період з 1986-1990 року, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. При цьому ч.4 ст.54 Закону N 796-XII наголошує, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

I-й групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

II-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

III-й групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

 Згідно ч.3 ст. 67 Закону № 796-XII (в редакції Закону від 5.10.2006 р. №231-V) у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, Управлінням пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва порушувались права позивача щодо нарахування і виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, оскільки при визначенні розміру пенсій постраждалим особам внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають відповідні статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Недотримання вимог законів України при визначенні розмірів пенсії є порушенням п.6 ст.92 Конституції України, оскільки виключно законом України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб”єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб”єктів владних повноважень.

Таким чином, вважаю необхідним визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва протиправною щодо перерахунку та виплати вказаних пенсій відповідно до ст.ст.50,54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та зобов”язати останнього здійснити перерахунок державної пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю у розмірі не нижче 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з дотриманням правовох позицій ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і з урахуванням ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 26.07.2010 року та здійснити виплату з урахуванням проведених раніше виплат і в подальшому проводити нарахування і виплату цих пенсій відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно ст.94 КАС України судові витрати віднести за рахунок Держави, оскільки позивач, як інвалід 2 групи, звільнена від сплати цих витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.46 Конституції України, ст.ст.49,50,54,67 Закону України “Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 7, 8. 9, 10, 11, 71, ст. 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправною відмову, зобов”язання провести перерахунок і виплату державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров”ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити.

Визнати відмову Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі в м.Києві щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50,54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з урахуванням ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 26.07.2010 року протиправною.

Зобов”язати Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі в м.Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю у розмірі не нижче 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з дотриманням правовох позицій ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і з урахуванням ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 26.07.2010 року та здійснити виплату з урахуванням проведених раніше виплат і в подальшому проводити нарахування і виплату цих пенсій відповідно до чинного законодавства України.

Судові витрати віднести за рахунок Держави.

Апеляційна скарга на постанову подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

С У Д Д Я: