ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.06.2009  року                                                                      Справа № 8/48

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                            Єжової С.С.

                                                  Журавльової Л.І.

                                                  

секретар судового засідання:            Шабадаш Д.С.

за участю представників:

від позивача:                              -повноважний представник не прибув;

від відповідача:                              -Варакута О.О., представник за дов. б/н від 06.11.08;

розглянувши

у судовому засіданні

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової

                                        фірми „Камаз-Транс-Сервіс”, м. Рівне

на рішення

господарського суду          Луганської області

від                                        14.04.09

по справі                              №8/48 (суддя –Середа А.П.)

за позовом:                              Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової

                                        фірми „Камаз-Транс-Сервіс”, м. Рівне

до відповідача:                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Палекс”, м. Луганськ

про                                        стягнення 4000 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:          

          У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс”, м. Рівне (далі за текстом –ТОВ ГФ „Камаз-Транс-Сервіс”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 11.02.09 №113 з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Палекс”, м Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Палекс ”, відповідач), заборгованості  у сумі  4000 грн. 00 коп. за надання послуг з автоперевезення, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов заявки на перевезення вантажу №ПЭ-0005291 та заявки на перевезення вантажу №ПЭ-0005270.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.04.09 у справі №8/48 у задоволенні позову відмовлено з покладенням судових витрат на позивача.

Дане рішення мотивовано наступним:

-ст. ст. 43, 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України;

-позивач не надав до справи належних, незаперечних доказів існування спірних правовідносин саме між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “Палекс”;

-ТОВ “Палекс” зареєстроване як юридична особа 08.08.08, тобто на день    подання заявок, всупереч твердженням позивача, таке Товариство просто ще не існувало;

-згідно наданим позивачем товарно-транспортним накладним замовником у кожній з них вказано ТОВ “Палетний Експрес”, а не ТОВ “Палекс”, що не  свідчить про одну і ту ж юридичну особу;

-представник відповідача стверджує, що станом на 15.01.08 ТОВ “Палекс” просто фізично не існувало;

-з довідки державного реєстратора виконкому Луганської міськради  АГ №156450 від 02.03.09 вбачається, що ТОВ “Палекс” є новоствореною юридичною особою, про будь-які докази її існування до вказаної дати (08.08.08, тобто про її перетворення, реорганізацію, правонаступництво та т.і.) цієї юридичної особи у довідці не йдеться;

-суперечності у наданих позивачем документах на підтвердження своїх позовних вимог не надають суду підстав вважати їх  належними та допустимими доказами;

-позивач на підтвердження своїх позовних вимог не подав до суду повний перелік документів, які б доводили їх обґрунтованість (податкові накладні, акти виконаних робіт);

-позивач у спосіб та у порядку, встановлені чинним законодавством, не довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв’язку з чим позов задоволенню не підлягає.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 14.04.09 у справі №8/48, позивач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 24.04.09 №297, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що, на його думку, оскаржуване рішення у даній справі винесене судом першої інстанції з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та за невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

          У запереченні на апеляційну скаргу від 26.05.09 б/н, відповідач доводи позивача відхилив, просить оскаржуване рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

          Повноважний представник позивача у судове засідання, яке відбулося 02.06.09, не прибув, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.05.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми „Камаз-Транс-Сервіс”, м. Рівне, від 24.04.09 №297 на рішення господарського суду Луганської області від 14.04.09 у справі №8/48 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Бойченко К.І., суддя - Єжова С.С., суддя -  Парамонова Т.Ф.

У зв’язку з відпусткою судді Парамонової Т.Ф. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.06.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю Парамонову Т.Ф. виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №8/48 та введено до складу цієї колегії суддю Журавльову Л.І.

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем згідно з поданою відповідачем заявкою на перевезення вантажу №ПЭ-0005291 в повному об’ємі було виконане перевезення вантажів автотранспортним засобом, реєстраційний номер 00765 РО/01285РА по маршруту м. Київ –м. Львів, що підтверджується товарно-транспортними накладними №25158, №25159, №25160, №25161.

          Згідно з поданою відповідачем заявкою на перевезення вантажу №ПЭ-0005270 позивачем в повному об’ємі було виконане перевезення вантажів автотранспортним засобом, реєстраційний номер ВК7724АК/ВК4284ХХ  по маршруту м. Київ –м. Львів, що підтверджується товарно-транспортними накладними №25147, №25148, №25149, №25150, №25151.

          За виконання даних перевезень відповідач відповідно до заявок на перевезення вантажу №ПЭ-0005291 та №ПЭ-0005270 брав на себе зобов’язання оплатити на протязі 10 днів з моменту отримання документів та рахунків 4000 грн. 00 коп. (по 2000 грн. 00 коп. за кожну заявку). Документи, підтверджуючі виконання перевезення з рахунками №55339 від 06.10.08 на суму 2000 грн. 00 коп. та №55606 від 06.10.08 на суму 2000 грн. 00 коп., отримані відповідачем 10.11.08, що підтверджується поштовим повідомленням №1626190.

          На сьогоднішній день сума заборгованості у розмірі 4000 грн. 00 коп. відповідачем позивачу не оплачена.

          Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що:

          -заявки на перевезення №ПЭ-0005291 та №ПЭ-0005270 датовані 15.01.08, тоді як відповідач зареєстрований 08.08.08 і на день подання заявок ТОВ „Палекс” не існувало;

          -в кожній з двох заявок №ПЭ-0005291 та №ПЭ-0005270 вказано „заявка на перевезення вантажу №ПЭ-0005270 до Договору №ПЭ Т от 15 січня 2008 року”, „заявка на перевезення вантажу №ПЭ-0005291 до Договору №ПЭ Т від 15 січня 2008 року”;

          -номери заявок в рахунках не відповідають номерам заявок, що їх надав відповідач позивачу для виконання перевезення, оскільки на заявці №ПЭ-0005291 вручну дописані цифри 56102 та на заявці №ПЭ-0005270 вручну дописані цифри 56440, і на думку суду першої інстанції, відсутні підстави вважати, що ці цифри мають відношення до номерів заявок.

          Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки:

          -заявки відповідачем позивачу 15.01.08 не подавались і дата –15.01.08 не означає дату подання цих заявок;

          -договору №ПЭ Т от 15 січня 2008 року не існує, оскільки він сторонами у справі не був укладений, а тому суд першої інстанції помилково встановив, що реквізит неіснуючого договору є датою подання заявки, крім того, дані про цей договір внесені відповідачем машинописним способом;

          -внесені від руки цифри в заявки відповідача є не більше, ніж внутрішні службові відмітки позивача, що зумовлені особливостями комп’ютерної програми, що формує, зберігає, аналізує та роздруковує рахунки на оплату. Висновок суду першої інстанції про невідповідність нумерації на заявках та у рахунках не відповідає дійсності, оскільки в рахунку №55339 від 06.10.08 вказано номер заявки ПЭ-0005291 та всі товарно-транспортні накладні, що додаються до цього рахунку; в рахунку №55606 від 06.10.08 вказано номер заявки ПЭ-0005270 та всі товарно-транспортні накладні, що додаються до цього рахунку.

          Позивач стверджує, що акти виконаних робіт та податкові накладні були надіслані ним відповідачу разом з рахунками та товарно-транспортними накладними, але відповідач не підписав та не повернув позивачу актів виконаних робіт. Проти цих доводів позивача відповідач не заперечив.

          В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що позивач не надав доказів наявності спірних правовідносин між сторонами у даній справі, оскільки  згідно з наданими позивачем товарно-транспортними накладними замовником у кожній з них вказано ТОВ „Палетний Експрес”, а не ТОВ „Палекс” (відповідач).

          З цього приводу судова колегія звертає увагу на наступне.

          Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97, замовник –вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

          01.01.04 набули чинності чинні Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, які передбачають такий вид господарської діяльності як транспортне експедирування.

          В усіх  товарно-транспортних накладних вантажовідправником є ТОВ ДЦ-України,           м. Київ, а замовником значиться ТОВ „Палетний Експрес”.

          Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

          Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.

          Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

          Отже, замовник, вказаний у товарно-транспортній накладній може не збігатись з замовником в розумінні Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні і може бути одним з декількох експедиторів, які укладають між собою договори на перевезення і висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ „Палекс” в цій справі не є належним відповідачем спростовується вищенаведеним.

          Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржника) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

           Матеріали даної справи свідчать про те, що позивачу перевезення було замовлено відповідачем, який у даному перевезенні виступив у якості посередника (експедитора), що не суперечить приписам ст. 929 Цивільного кодексу України.

          Згідно з поданою відповідачем (експедитором) заявкою на перевезення вантажу                  №ПЭ-0005291, позивачем в повному об’ємі було виконане перевезення вантажів автотранспортним засобом, реєстраційний номер 00765 РО/01285РА по маршруту м. Київ –м. Львів, що підтверджується товарно-транспортними накладними №25158, №25159, №25160, №25161.

          За виконання даного перевезення відповідач відповідно до заявки на перевезення вантажу №ПЭ-0005291 брав на себе зобов’язання оплатити на протязі 10 днів з моменту отримання документів та рахунку 2000 грн. 00 коп. Документи, підтверджуючі виконання перевезення з рахунком №55339 від 06.10.08 на суму 2000 грн. 00 коп., отримані відповідачем 10.11.08, що підтверджується поштовим повідомленням №1626190.

          У зв’язку з тим, що на даний час дана сума позивачу відповідачем не оплачена за останнім по даному перевезенню та рахунку №55339 від 06.10.08 мається заборгованість у сумі 2000 грн. 00 коп.

          Згідно з поданою відповідачем (експедитором) заявкою на перевезення вантажу      №ПЭ-0005270, позивачем в повному об’ємі було виконане перевезення вантажів автотранспортним засобом, реєстраційний номер ВК7724АК/ВК4284ХХ по маршруту          м. Київ – м. Львів, що підтверджується товарно-транспортними накладними №25147, №25148, №25149, №25150, №25151.

          За виконання даного перевезення відповідач відповідно до заявки на перевезення вантажу №ПЭ-0005270 брав на себе зобов’язання оплатити на протязі 10 днів з моменту отримання документів та рахунку 2000 грн. 00 коп. Документи, підтверджуючі виконання перевезення з рахунком №55606 від 06.10.08 на суму 2000 грн. 00 коп., отримані відповідачем 10.11.08, що підтверджується поштовим повідомленням №1626190.

          У зв’язку з тим, що на даний час дана сума позивачу відповідачем не оплачена за останнім по даному перевезенню та рахунку №55606 від 06.10.08 мається заборгованість у сумі 2000 грн. 00 коп.

          Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюються за договором перевезення.

          Згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні договір про перевезення вантажів –двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов’язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

          Відповідно до приписів пунктів 3.1, 3.8, 3.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (далі - Перевізники),  та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (далі - Замовники). Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки. Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим Договором.

          Позивач також стверджує, що заявки №ПЭ-0005291 та №ПЭ-0005270 сторонами у справі було укладено шляхом обміну факсограмами, що відповідачем не оспорено.

          Сторони в заявках  №ПЭ-0005291 та №ПЭ-0005270 погодили вид вантажу, який потрібно перевезти, місце завантаження, вимоги до автомобіля, місце та дату доставки вантажу, суму оплати (по 2000 грн. 00 коп.), порядок та строк оплати ( на 10-й день після пред’явлення вищевказаного пакета документів).

          Згідно з вищепереліченими товаро - транспортними накладними позивач здійснив перевезення вантажу на адресу належних вантажоотримувачів ( за вказівкою експедитора), та який був отриманий вантажоотримувачами (роздрібними магазинами Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЦ” м. Львів).

          Згідно зі ст.  33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Вимоги позивача ґрунтуються на вищеперелічених документах, підтверджуються матеріалами даної справи, а тому, підлягають задоволенню у повному обсязі.

          За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо недоведеності позовних вимог.

          Враховуючи вищенаведене, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду доводи відповідача залишає поза увагою.

Таким чином, судовою колегією рішення господарського суду Луганської області від 14.04.09 у справі №8/48 скасовується на підставі  п. 2 ст. 103, п. 3  ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України та приймається нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за позовом, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 51 грн. 00 коп. за апеляційною скаргою покладаються на відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю „Палекс”, м. Луганськ.

          У судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.

          

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми „Камаз-Транс-Сервіс”, м. Рівне, від 24.04.09 №297 на рішення господарського суду Луганської області від 14.04.09 у справі №8/48 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 14.04.09 у справі №8/48 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.Позов задовольнити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Палекс”,                           вул. Даргомижського, буд. 2 „Е”, офіс 23, м. Луганськ, 91038, ідентифікаційний код №36073602, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми „Камаз-Транс-Сервіс”, вул. Київська, буд. 64”а”, м. Рівне, 33027, ідентифікаційний код №03567150, боргу у сумі 4000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі        118 грн. 00 коп.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Палекс”,                           вул. Даргомижського, буд. 2 „Е”, офіс 23, м. Луганськ, 91038, ідентифікаційний код №36073602, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми „Камаз-Транс-Сервіс”, вул. Київська, буд. 64”а”, м. Рівне, 33027, ідентифікаційний код №03567150, витрати по сплаті державного мита у сумі 51  грн. 00 коп. за апеляційною скаргою.

          Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні  накази.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          

Головуючий суддя                                                            К.І. Бойченко

Суддя                                                                                         С.С. Єжова

Суддя                                                                                Л.І. Журавльова