Чорнобаївський районний суд Черкаської області

смт. Чорнобай, вул. Леніна, 134, 19900, (04739) 2-31-59

Справа 2-а-94/2010/2322

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд в складі:головуючого - судді Охріменко Н.І.

при секретарі - Франчук Л.М.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорнобай адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов”язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії,як дитині війни,-

встановив:

В січні 2010 року позивачка ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька с.Мельники Чорнобаївського району, звернулася в суд з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції від 18 листопада 2004 року та зобов”язання здійснити такий перерахунок за 2006-2009 роки.

В обгрунтування позову позивачка вказувала ,що їй призначено та вона отримує пенсію за віком. Крім того,відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, вона має статус дитини війни (народилась 20 лютого 1936 р.) ф Частиною першою ст.6 цього Закону дітям війни встановлено підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач не виконує вимог вказаного Закону та її письмове звернення про таке підвищення пенсії залишено без задоволення.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною,позивачка просила зобов”язати відповідача нарахувати та виплатити їй пенсію з урахуванням підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року,що становить в сумі 5729 грн.70 коп.

(4302+4809+5793 + 6126)х30% 100 - 579,30 = 5729грн.70 коп.).

В судове засідання позивачка не з’явилась, про день, час розгляду справи своєчасно повідомлена, та надіслала заяву про розгляд справи в її відсутності та про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала,просила в позові відмовити,поскільки позивачка пропустила однорічний строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав,свобод та інтересів,який обчислюється з дня коли особа дізналася або коли повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Позивачка звернулась до суду з позовом в січні 2010 року, а відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови,якщо на цьому наполягає одна з сторін.Тому просила в позові відмовити повністю.

Також представник управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі не заперечувала проти фактів,викладених позивачкою в позові відносно того,що вона є дитиною війни та те,що згідно ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” вправі отримувати підвищену пенсію.Проте, враховуючи,що даним Законом передбачене фінансування вищевказаних виплат з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України,представник відповідача вважає,що управління ПФУ в Чорнобаївському районі будь яких порушень законодавства не допускало,поскільки нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону не прийнято, не визначено хто повинен виплачувати підвищення пенсії,за рахунок яких коштів і джерел,в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір доплат.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача,дослідивши докази по справі встановив такі обставини справи.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ встановлено, що з 01 січня 2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік.

Відповідно до Закону України від 19 січня 2006 року №3367-IV «По внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни, згідно з якими виключено п.17 ст.77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті ПО Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймались. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджені не були.

Згідно з п.12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено і встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки , встановленої для учасників війни.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6- рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Пунктом 41 Розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107- VI внесено зміни до Закону № 2195, відповідно до яких текст ст. 6 викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законом.”

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими ,що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09 липня 2007 року, у 2008 році - з 22 травня 2008 року, отже право на здійснення перерахунку підвищення пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни: за 2007 рік - з 09 липня до 31 грудня 2007 року; за 2008 рік - з 22 травня до 31 грудня 2008 року. Відповідно у 2007 році у період з 01 січня до 08 липня 2007 року та у 2008 році - з 01 січня до 21 травня

2008 року положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

Таким чином позивачка права на перерахунок підвищення пенсії за 2006 рік не має,а має таке право за 2007 рік - з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Проте, судом встановленого позивачка, подавши до суду адміністративний позов в січні 2010 року пропустила строк звернення до суду,що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, поскільки на цьому наполягає відповідач.

Тому в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції від 18 листопада 2004 року та зобов’язання здійснити такий перерахунок за 2006- 2008роки суд відмовляє повністю.

Що стосується адміністративного позову позивачки в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції від 18 листопада 2004 року та зобов’язання здійснити такий перерахунок за 2009 рік то суд вважає,що позов підлягає до задоволення з слідуючих підстав.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Посилання відповідача,що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій,передбачених Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету і що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, суд не бере до уваги з таких підстав.

Ст. 7 Закону № 2195 передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24 жовтня 2007 року № 1261 .

Відповідно до пункту 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку його територіальні управління.

Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають в його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пункт 9 Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають.

Тому відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії та відсутність конкретного механізму фінансування витрат не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов”язань, встановлених ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Викладені обставини свідчать про порушення пенсійних прав позивача,передбачені Конституцією України та Законом України “ Про соціальний захист дітей війни “від 18 листопада 2004 року.

Порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання дій відповідача протиправними та зобов”язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону ф України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за виключенням коштів одержаних позивачкою в 2009 році згідно постанови КМ України №530 від 29 травня 2009 року..

Керуючись ст.ст.6,9,12,99,100,104,105,164,165 КАС України , сті,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,суд-

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі протиправними і зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції від 18 листопада 2004 року за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року .

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду у Чорнобаївському районі про визнання дій неправомірними та зобов”язання здійснити нарахування підвищення до пенсії,як дитині війни, за 2006-2008 роки.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього потягом 20 днів апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 24 лютого 2010 року.

Суддя Чорнобаївського

районного суду ОСОБА_3