ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.06.2009 року Справа № 6/20пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Журавльової Л.І.
секретар судового засідання: Шабадаш Д.С.
за участю представників:
від позивача: -Скляренко В.І., начальник юридичного відділу
ТОВ "Луганськвода", дов. №110 від 06.02.09;
від відповідача: -повноважний представник не прибув;
розглянувши
у судовому засіданні
апеляційну скаргу Комунального підприємства „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Алчевськ Луганської області
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 16.04.09
по справі №6/20пд (суддя –Василенко Т.А.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганськвода”, м. Луганськ
до відповідача: Комунального підприємства „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Алчевськ Луганської області
про спонукання укласти договір
В С Т А Н О В И В:
У січні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Луганськвода”, Товариство, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №65/03 від 16.01.09 з вимогами про зобов’язання Комунального підприємства „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Алчевськ Луганської області (далі за текстом –КП „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, Підприємство, відповідач), укласти з позивачем договір на послуги централізованого водопостачання та водовідведення №1/1 від 15.12.08 в редакції позивача.
06.04.09 позивач надав до господарського суду Луганської області в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнення позовних вимог від 06.04.09 №393/03, згідно з якими просить розглянути розбіжності, що виникли між позивачем та відповідачем при укладанні договору №1/1 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 15.12.08 та прийняти умови преамбули, пунктів 1.1, 2.1, 3.1, 3.2, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 5.10, 6.1, 6.2, 6.6, 7.1, 7.2, 7.3 в редакції ТОВ „Луганськвода”.
Відповідач 16.03.09 подав до господарського суду Луганської області зустрічну позовну заяву від 16.03.09 №105/232 у преамбулі якої зазначив „про визнання протоколу розбіжностей недійсним”, а після викладення змісту зустрічного позову виклав вимоги, за якими просить визнати недійсним протокол узгодження розбіжностей від 16.01.09 до договору №1/1 від 15.12.08 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а також спонукати ТОВ „Луганськвода” укласти договір №1/1 від 15.12.08 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції відповідача за первісним позовом, тобто, в редакції КП „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (т.1, а.с. 97-98).
Під час розгляду справи місцевим господарським судом, Підприємство (відповідач за первісним позовом) подало заяву від 15.04.09 №105/353 про забезпечення зустрічного позову, в якій просить суд першої інстанції заборонити Товариству (позивачу за первісним позовом) здійснювати припинення поставки питної води по магістральним водоводам до комунальних мереж Підприємства (відповідача за первісним позовом) в повному обсязі, наведених в проекті договору рахунків об’єму до закінчення розгляду справи.
В обґрунтування цієї заяви Підприємство (відповідач за первісним позовом) вказує на те, що Товариство (позивач за первісним позовом) постійно погрожує йому припиненням водопостачання по магістральним водоводам до комунальних мереж Підприємства зі спонуканням укладення договору №1/1 від 15.12.08 в редакції Товариства.
Підприємство також заявило клопотання від 15.04.09 №105/352 про зупинення провадження у даній справі №6/20пд до розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України у справі №13/22пд.
16.04.09 господарський суд Луганської області виніс ухвалу, в мотивувальній частині якої відхилив клопотання Підприємства про зупинення провадження у даній справі (№6/20пд), а також вирішив по суті заяву Підприємства щодо забезпечення зустрічного позову та у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову відмовив (п. 1 резолютивної частини ухвали від 16.04.09).
Залишаючи без задоволення клопотання Підприємства про зупинення провадження у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що Підприємством не надано доказів знаходження в провадженні Вищого господарського суду України справи №13/22пд (за позовом Підприємства про зобов’язання Товариства укласти вищевказаний договір №1/1 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 15.12.08 в редакції Підприємства), а також, що Підприємством не доведено факту неможливості розглянути дану справу (№6/20пд) до розгляду справи №13/22пд.
Відмова у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову мотивована судом першої інстанції тим, що заявником не надано будь-яких відомостей щодо неможливості виконання рішення з питання визнання недійсним протоколу узгодження розбіжностей.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Луганської області від 16.04.09 у справі №6/20пд, Підприємство (відповідач за первісним позовом) подало до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 30.04.09 №105/388, у якій просить скасувати п. 1 згаданої ухвали, задовольнити його заяву про забезпечення зустрічного позову, а також задовольнити його клопотання про зупинення провадження у даній справі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що:
-судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали були неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи; порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права; висновки суду першої інстанції, які зазначені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи;
-відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову є необґрунтованою, оскільки вважаючи можливим припинення та обмеження питної води ТОВ „Луганськвода”, відповідач за первісним позовом звернувся до місцевого господарського суду про заборону вчинення таких дій. Додаток №4 –невід’ємна частина договору №1/1 від 15.12.08, свідчить, що вимоги про стабільність тиску в комунальних водопровідних мережах, які знаходяться на балансі позивача за зустрічним позовом, розраховані з метою життєзабезпечення населення міста Алчевська та господарської діяльності юридичних осіб усіх форм власності, але документи свідчать про реальність зменшення тиску об’єму поставки питної води;
-господарський суд Луганської області, відхиляючи клопотання відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у даній справі до розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України у справі №13/22пд, порушив норми ст.ст.58, 79 Господарського процесуального кодексу України;
-дії ТОВ ”Луганськвода” про спонукання відповідача за первісним позовом укласти з ним договір з порушенням діючого законодавства, регламентуючого заборону зменшення поставки питної води населенню, є незаконними.
Позивач за первісним позовом до Луганського апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом не подав, але представник позивача за первісним позовом усно у судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечив проти доводів, викладених скаржником в апеляційній скарзі.
Повноважний представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 02.06.09, не прибув, тобто відповідач не скористався своїм правом бути присутнім у засіданні суду, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи, в тому числі повідомлення про вручення поштових відправлень.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Алчевськ Луганської області, від 30.04.09 №105/388 на ухвалу господарського суду Луганської області від 16.04.09 у справі №6/20пд призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя - Єжова С.С., суддя - Журавльова Л.І.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду.
У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного:
-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
-наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, спроможності такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
-запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
З матеріалів даної справи слідує, що апелянт не надав обґрунтування того, яким чином невжиття відхилених судом заходів до забезпечення зустрічного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Судова колегія вважає, що заява апелянта про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову виходить за межі змісту позовних вимог, а зазначені у згаданій заяві заходи не пов’язані з суб’єктивними правами Підприємства на предмет спору і не відповідають законодавству, на підставі якого подано позов.
Відповідно до п. 3 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Підприємством не надано доказів необхідності вжиття заходів, що вказані у згаданій заяві, до забезпечення зустрічного позову.
За таких обставин, пункт 1 оскаржуваної ухвали господарського суду Луганської області від 16.04.09 у даній справі судова колегія Луганського апеляційного господарського суду залишає без змін.
В апеляційній скарзі Підприємство (відповідач за первісним позовом) також клопоче про зупинення провадження у даній справі, яке судовою колегією апеляційної інстанції відхиляється за необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки по суті спір за первісним та зустрічним позовами судом першої інстанції не вирішено, а тому, відсутні підстави для зупинення провадження у справі на стадії апеляційного провадження.
У судовому засіданні за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Алчевськ Луганської області, від 30.04.09 №105/388 на ухвалу господарського суду Луганської області від 16.04.09 у справі №6/20пд щодо заходів забезпечення зустрічного позову залишити без задоволення.
2.Пункт 1 ухвали господарського суду Луганської області від 16.04.09 у справі №6/20пд залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
Суддя Л.І. Журавльова