ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"12" травня 2009 р. | справа № 5020-5/146 |
За позовом: Закритого акціонерного товариства «Механізація Будівництва»(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе,1)
до Закритого акціонерного проектно - будівельного товариства «Севастопольжитлобуд»(юридична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Кулакова,6, поштова адреса: 99029 м. Севастополь, вул.М.Музики,78-А)
про стягнення заборгованості в розмірі 68393,61 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач - Сметньова Ірина Володимирівна - головний бухгалтер довіреність № б/н від 04.01.2009 ЗАТ "Механізація будівництва";
Позивач - Іванова Анжеліка Вікторівна - представник довіреність № б/н від 18.02.2009 ЗАТ "Механізація будівництва";
Відповідач - не з’явився, Закрите акціонерне проектно-будівельне товариство "Севастопольжитлобуд";
Суть спору:
Позивач, Закрите акціонерне товариство «Механізація Будівництва», звернувся до суду з позовом до відповідача, Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства «Севастопольжитлобуд», про стягнення заборгованості за договором № 03/01-БК від 03.01.2008 в розмірі 68393,61грн., з яких: 43075,26грн. –основна заборгованість, 11682,21грн. –пеня, 9079,22грн. –збитки від інфляції, 4556,92грн. –дев’ять процентів річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати наданих робіт.
Позивач, також, звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач позовні вимоги не визнав в частині стягнення з нього пені за актами виконаних робіт від 31.05.2008 та 30.06.2008, а також, вважає, що у нього відсутній основній борг, оскільки згідно угоди про залік взаємних вимог за актом виконаних робіт від 31.05.2008 між сторонами проведений залік, стосовно акту виконаних робіт від 30.06.2008 –сума боргу сплачена в повному обсязі платіжним дорученням від 21.08.2008.
Відповідача на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представникам позивача в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представників позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
03 січня 2008 року між позивачем –Закритим акціонерним товариством «Механізація Будівництва»(підрядник) та відповідачем –Закритим акціонерним проектно-будівельним товариством «Севастопольжитлобуд»(замовник) був укладений договір підряду № 03/01-БК.
Предметом даного договору є надання відповідачу будівельно-монтажних робіт за допомогою баштового крану на будівництві житлового будинку К-11 ПК-8 по вул.Кесаєва,8 в 4 мікрорайоні пр. Жовтневої Революції м. Севастополя, що здійснюється замовником.
Відповідно до п. п. 1.3, 2.3 Договору, вартість робіт, які отримуються відповідачем, формуються по договірної ціні згідно змінних рапортів та актів вартості виконаних робіт по роботі крану, складених з врахуванням вартості м/часу. Оплату виконаних робіт Замовник здійснює щомісячно, протягом 7-ми днів з моменту підписання акту вартості виконаних робіт, грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок або в касу Підрядника.
Зобов’язання по наданню робіт позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 43075,26 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтями 837, 854 Цивільного кодексу України, встановлене, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно п.п. 98, 99 Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача стосовно погашення суми боргу за актом вартості виконаних робіт від 31.05.2008 не підтверджені матеріалами справи, оскільки відповідачем не надана угода про залік взаємних вимог, яка прийнята в тому числі зі сторони позивача. Доводи відповідача, щодо погашення суми боргу за актом вартості виконаних робіт від 30.06.2008 суд не приймає, в зв’язку з тим, що позивачем до матеріалів справи надане платіжне доручення №1296 від 21.08.2008 на суму 58044,00 грн. Згідно вказаному дорученню відповідачем проведена оплата рахунків №№ 675, 676 від 30.06.2008 за виконання робіт крану. В той же час за рахунком-фактурою № 676 від 30.06.2008 підлягала сплаті вартість виконаних робіт у сумі 32589,90 грн. по договору № 03/01-БК, що є предметом даного спору, а за рахунком-фактурою № 675 від 30.06.2008 підлягала сплаті сума боргу 37062,72 грн. за договором № 26/03-БК, в зв’язку з чим позивачем сплата вартості виконаних робіт була проведена в повному обсязі за рахунок № 675 та частково за рахунок № 676.
Згідно п.5.3 договору, при неналежному виконанні грошових зобов’язань, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки без врахування строку позовної давності.
Також, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, Замовник сплачує суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 9% річних від простроченої суми. Нарахування штрафних санкцій припиняється з дня виконання зобов’язань.
Позивачем нарахована пеня в розмірі 11682,21 грн. за період з 08.02.2008 по 18.03.2009, яка підлягає стягненню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти нарахування пені за актом виконаних робіт від 31.05.2008, та від 30.06.2008, на підставі того, що позивачем нарахована пеня, яка перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Постановою національного Банку України № 107 від 21.04.2008 визначено, що з 30.04.2008 розмір облікової ставки встановлений на рівні 12% річних.
Суд перевірив та встановив, що пеня підлягає стягненню виходячи з наступного розрахунку суду, за періоди, по яким відповідача заперечував нарахування пені:
за період з 08.06.2008 по 08.12.2008 (184 дня): 31466,64 грн.*12*2/365*184=3807,03 грн.
за період з 22.08.2008 по 22.02.2009 (185 днів): 11608,62 грн.*12*2/365*185=1412,12 грн.
Остаточно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 9448,21 грн.
Також, позивач просить стягнути збитки від інфляції та 9% річних.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 9% річних складає 4556,92 грн., збитків від інфляції –9079,22, яки підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 66159,61 грн., з яких: 43075,26 грн. –основний борг, 9448,21 грн. –пеня, 4556,92 –9% річних, 9079,22 грн. –збитки від інфляції.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 661,60 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,14 грн. покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного проектно - будівельного товариства «Севастопольжитлобуд»(юридична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Кулакова,6, поштова адреса: 99029 м. Севастополь, вул.М.Музики,78-А, розрахунковий рахунок №2600200016572 в СФ ОАО «УкрэксимБанк»МФО 384986, ЄДРПОУ 01267260) на користь Закритого акціонерного товариства «Механізація Будівництва» (99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе,1, ЄДРПОУ 22288148) заборгованість в сумі 66159,61 грн., з яких: 43075,26 грн. –основний борг, 9448,21 грн. –пеня, 4556,92 –9% річних, 9079,22 грн. –збитки від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 661,60 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,14 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В інший частині позовних вимог ЗАТ «Механізація Будівництва»відмовити.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
19.05.2009
Розсилка:
1. ЗАТ „Механизация строительства” (99053 м.Севастополь, Фіолентовське шосе, 1)
2. Закрите акціонерне проектно-будівельного товариство „Севастопольжитлобуд” (99011 м. Севастополь, вул. Кулакова, 6;
3. Закрите акціонерне проектно-будівельного товариство „Севастопольжитлобуд” (99029 м. Севастополь, вул. М. Музики, 78-А )
4. Справа