ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.09                                                                                        Справа №  3/106/09

Суддя   Соловйов  В.М.

за позовом: Якимівського орендного підприємства “Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування”, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка

до відповідача: Якимівської селищної Ради Якимівського району Запорізької області, Запорізька область, смт. Якимівка

про стягнення боргу за контрактом в сумі 748,81 грн.

                                                                                        Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Бондар С.О., юрист, довіреність № 7 від 01.09.2008р.

від відповідача: не з’явився

Якимівське ОП “Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Якимівської селищної Ради Якимівського району Запорізької області про стягнення заборгованості у розмірі 748,81 грн. у зв’язку з виконанням робіт за контрактом, укладеним в липні 2006 року.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані, ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 546, 549-552, 611, 625 ЦК України, ст. 1, 2, 12, 54-57, 61, 64, 66, 67, 82-85, 87 ГПК України, ст. 193, 216-218, 230-231, 264-265 ГК України.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/106/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 21.05.2009р. об 11 годині 30 хвилин.

За згодою позивача в судовому засіданні 21.05.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 21.05.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі  748,81 грн.

Відповідач витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з’явився. Надіслав до суду “Заперечення” в якому зазначив, що представник Якимівського ОП “Виробниче об’єднання житлово –комунального  господарства та побутового обслуговування”, згідно ухвали суду без поважних причин не з’явився до Якимівської селищної ради і не провів з відповідачем звіряння взаємних розрахунків і не надав докладний двосторонній акт в судове засідання, в зв’язку з чим суму заявлену до стягнення вважає не доведеною. Просить в позові відмовити та розглянути справу без присутності представника відповідача.

Клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності задоволено судом.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Якимівським ОП “Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування” (позивач), на виконання умов контракту, укладеного у липні 2006 року з Якимівською селищною радою, виконано капітальний ремонт системи ХВП, ГВП і каналізації в кв. № 12 житлового будинку № 3 по вул. Меліораторів, смт. Якимівка Запорізької області, на загальну суму 748,81 грн., що підтверджується актом виконання підрядних робіт № 5.

Відповідно до п. 2.5. Контракту, оплата (розрахунок) за виконані роботи здійснюється замовником по етапам на підставі акту прийому-здачі виконаних робіт протягом трьох днів з моменту пред’явлення платіжного документу.

04.03.2009р. відповідачу було надіслано на оплату рахунок № 1502 від 20.07.2006р. на суму 748,81 грн., який відповідачем отриманий 06.03.2009р., але не оплачений.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є виконання підрядних робіт за контрактом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах тощо, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.   

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами укладено контракт на виконання робіт.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Рахунок № 1502 від 20.07.2006р. на суму 748,81 грн. відповідачем отриманий 06.03.2009р.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання Якимівською селищною радою Запорізької області грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 748,81 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що представник позивача згідно ухвали суду без поважних причин не з’явився до нього, не провів з відповідачем звіряння взаємних розрахунків і не надав докладний двосторонній акт в судове засідання, не спростовують висновки суду.

По-перше, матеріали справи свідчать про наявність у відповідача боргу в сумі               748,81 грн. саме з підстав, викладених у позовній заяві.

По-друге, акт звірки взаємних розрахунків від 08.05.2009р. вручений позивачем відповідачу 12.05.2009р.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.    Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Якимівської селищної ради (72503, Запорізька область,                          смт. Якимівка, вул. Молодих Патріотів, 10а, р/р 35413040001828 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20508999) на користь Якимівського орендного підприємства “Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування” (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. 50 років Жовтня, 2а,               р/р 26008008999001 ЗФ ВАТ “АБ Бізнес-Стандарт” м. Київ, МФО 339500, код ЄДРПОУ 03345455) 748 (сімсот сорок вісім) грн. 81 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на держмито і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя:                                                                     В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –25.05.2009р.