ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
"08" квітня 2009 р. | справа № 5020-5/119-5/111 |
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі № 5020-5/119 за позовом: Закритого акціонерного товариства „Механизация строительства” (99053 м. Севастополь, Фіолентовське шоссе, 1-В) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-А) про розірвання договору купівлі-продажу, та стягнення 295000,00 грн.
Суддя: І.В. Євдокімов
Представники сторін:
Заявник - Царіннік Нонна Володимирівна, представник довіреність № 5 від 05.01.2009 ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект";
Позивач - Іванова Анжеліка Вікторівна - представник довіреність № б/н від 18.02.2009 ЗАТ "Механізація будівництва";
Суть спору:
У березні 2008 року Закритого акціонерного товариства «Механизация Строительства» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Авто-Комплект»про розірвання договору купівлі-продажу автомобілю МАЗ 643008-060-010 (тягач сідельний) від 12.10.2006 №15 та стягнення 295000,00грн.
Позивач в позовній заяві вказував, що 12.10.2006 між ним та відповідачем був укладений Договір № 15 купівлі-продажу транспортного засобу, згідно умов якого відповідач зобов’язався поставити та передати у власність позивача товар у кількості 1 одиниці за ціною 295000,00грн., а позивач зобов’язався сплатити вказану вартість на адресу відповідача. Відповідно до п.4 Договору № 15 якість товару повинна відповідати ТУ заводу-виробника та діючим на Україні стандартам. Посилаючись на те, що ним умови договору виконані в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення №6767 від 06.02.2007, №5856 від 13.10.2006, але відповідач поставив товар неякісний, чим істотно порушив умову Договору та права позивача, в зв’язку з чим просив задовольнити його вимоги.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 09.06.2008 у справі № 20-5/119 позовні вимоги задоволені.
Рішення суду обґрунтовано тим, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, продаж неякісного товару (автомобілю) є істотним порушенням умов Договору купівлі-продажу, отже існують підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу з застосуванням до сторін двосторонній реституції.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 у справі №20-5/119 апеляційна скарга ТОВ «ПМТЗ «Авто-Комплект»залишена без задоволення, рішення господарського суду м. Севастополя від 09.06.2008 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Авто-Комплект» у порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, звернулося до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Свої доводи заявник мотивує тим, що 20.01.2009 Севастопольським відділенням «Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.М.С.Бокаріуса»було проведено дослідження другої плунжерної пари паливного насосу підвищеного тиску автомобіля МАЗ 643008-060-010, державний номер СН 52-59 НС, за результатами якого складений висновок. Згідно висновку причиною виходу з ладу другої плунжерної пари паливного насосу підвищеного тиску автомобіля є використання палива, якість якого не відповідає вимогам виробника.
Закрите акціонерне товариство «Механизация Строительства»заперечує проти відміни рішення по справі, мотивуючі свої заперечення тим, що вимоги заявника необґрунтовані.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Авто-Комплект» надано клопотання про призначення судової технічної експертизи для визначення дефектів товару.
Закрите акціонерне товариство «Механизация Строительства»проти призначення експертизи заперечує на підставі відсутності потреби у спеціальних знаннях для встановлювання фактичних даних, які входять до предмету доказування.
Суд відмовив з задоволенні вказаного клопотання на підставі того, що відповідно до п. 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, тобто у випадку коли висновок експерту не можуть замінити інші засоби доказування.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Ознайомившись з наданими доказами, суд вважає, що підстави для задоволення заяви відповідача відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Згідно з п. 1 Роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04/5/563, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. При цьому, днем виникнення таких обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 Роз’яснень, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, та такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.
Як вбачається із заяви ТОВ «ПМТЗ «Авто-Комплект»20.01.2009 було проведено дослідження та складений висновок спеціаліста, з якого вбачається, що причиною виходу з ладу другої плунжерної пари паливного насосу підвищеного тиску автомобіля є використання палива, якість якого не відповідає вимогам виробника. Такого висновку спеціаліст дійшов на підставі листу директора по якості ВАТ «Ярославський завод дизельної апаратури».
До того ж, суд не може погодитися із твердженням ТОВ «ПМТЗ «Авто-Комплект», зробленим на підставі висновку спеціалісту від 20.01.2009 про те, що причини виходу з ладу другої плунжерної пари паливного насосу підвищеного тиску автомобіля є використання палива, якість якого не відповідає вимогам виробника, тобто з вини позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Висновок спеціаліста за своєю природою, в силу Положення про порядок проведення судової експертизи є лише висновком спеціаліста, та не є належним доказом в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, а таким доказом згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України може бути лише судова експертиза, оскільки такий висновок не може замінити висновок експерта.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах», Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.98 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»передбачено, що при перевірці і оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгоджень з іншими матеріалами справи. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили, тому не можуть розглядатися як висновок експерта інші висновки спеціалістів.
Частиною 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.
Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, тобто відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Судом у процесі розгляду справи по суті встановлено, що відповідачем не надано доказів виникнення порушення умов договору купівлі-продажу з вини позивача. Така ж сама позиція викладена у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 по справі № 20-5/119. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, по справі № 20-5/119, що продаж неякісного товару (автомобілю) є істотним порушенням умов договору купівлі-продажу.
На підставі зазначеного, у зв’язку з тим, що докази, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Авто-Комплект», не були своєчасно подані відповідачем в процесі розгляду справи по суті як у господарському суді м. Севастополя, так й у Севастопольському апеляційному господарському суді, та не є даними, які спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, рішення суду по справі № 20-5/119 судом залишається без змін.
На підставі висловленого, керуючись ст. ст. 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
1. В задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Авто-Комплект»відмовити.
2. Рішення господарського суду м. Севастополя від 09.06.2008 по справі № 20-5/119 залишити без змін.
Суддя І.В. Євдокімов
Розсилка:
1. ЗАТ „Механизация строительства” (99053 м. Севастополь, Фіолентовське шоссе, 1-В)
2. ТОВ „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-А)
3. Справа